Справа № 570/106/22
провадження № 2-о/570/29/2022
01 червня 2022 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю заявника ОСОБА_1 ,
її представника адвоката Штогун Н.Є.,
заінтересованих осіб ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання Новоселецької М.В.,
розглянувши в порядку окремого провадження цивільного судочинства у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,
покликаючись на спільне проживання із спадкодавцем ОСОБА_6 , постійний догляд за нею, заявник у поданій до суду 12 січня 2022 року заяві, з урахуванням заяви від 30 травня 2022 року, просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю з 14 березня 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 її - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Заінтересовані особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали /кожен окремо/ до суду заяву про розгляд справи без його участі, пояснив, що заявник є його матір'ю, а померла ОСОБА_6 була зареєстрована, проживала та померла в буд. АДРЕСА_1 , до смерті вони з його матір'ю проживали як сестри. Заяву ОСОБА_1 підтримує та визнає в повному обсязі.
Заявник у суді свою заяву підтримала та пояснила, що встановлення даного юридичного факту необхідно їй для отримання в спадщину після ОСОБА_6 1/2 будинку, співвласником якого вона також є, як спадкоємцем четвертої черги. Спадкоємців попередніх черг немає.
По суті справи стверджує, що ОСОБА_6 1956 р.н. була першою дружиною її чоловіка, вони мали двох дітей - синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вже померли на момент смерті матері - відповідно у 2016 та 2020 році.
З чоловіком вони фактично проживали з 1990 року, а одружилися в березні 1992 року, мають двох спільних синів-заінтересованих осіб - синів ОСОБА_9 1992 р.н. та ОСОБА_10 1994 р.н. Спочатку вони проживали в смт.Клевань, а коли чоловік з першою дружиною розділили будинок, то з березня 1996 року стали проживати у частині будинку чоловіка. Чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . З того часу вони з ОСОБА_6 фактично стали однією сім"єю, вели спільне господарство, приблизно у 2020 році її розбив інсульт, вона стала за нею доглядати, отримувала кошти за довіреністю.
Представник заявника адвокат Штогун Н.Є. у суді просила заяву задоволити та встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14 березня 1996 року до 13 червня 2021 року.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою померлої ОСОБА_6 , проти задоволення заяви не заперечує, на спадщину померлої ОСОБА_6 не претендує, підтвердила пояснення заявника. Додатково показала, що їх в сім"ї було чотири сестри: ОСОБА_11 померла в 2013 році, ОСОБА_12 - в 2021 році, ОСОБА_13 живе в Росії і громадянкою цієї країни. Ні вона, ні ОСОБА_13 на спадщину після смерті ОСОБА_14 не претендують і вважають, що частина будинку сестри має належати заявнику, яка після смерті чоловіка проживала разом з сестрою та доглядала за нею.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що є сином заявника від першого шлюбу та на спадщину після смерті дружини свого вітчима не претендує, підтвердив пояснення заявника.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Розглядаючи справу, суд забезпечив учасникам цивільного процесу рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, їм відомі права та обов'язки, регламентовані ЦПК України. Заявник скористалася правовою допомогою.
Згідно з поданих матеріалів справи ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05 травня 2010 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26104574 від 13 травня 2010 року.
Діти спадкодавця ОСОБА_6 : ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_16 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
08 жовтня 2020 року ОСОБА_6 довіреністю строком на один рік уповноважила ОСОБА_1 бути її представником та вести справи у будь-яких державних органах при вирішенні будь-яких питань, що її стосуватимуться.
1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 рахується за ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14 червня 2021 року.
Згідно довідки відділу "Центр надання адміністративних послуг" Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області № 3615 від 06 грудня 2021 року ОСОБА_6 до дня смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною вище адресою разом з померлою постійно з 14 березня 1996 року проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 , 1958 р.н.
До вказаних обставин підлягають застосуванню такі норми права.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України).
За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.
Метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту її проживання однією сім"єю для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ст.1264 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 3 CK України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пункт 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 передбачає, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив судам, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 CK України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме:
1)проживання однією сім'єю із спадкодавцем;
2)на час відкриття спадщини має сплинути що найменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18), та Верховним Судом у постановах: від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц (провадження № 61-43735св18); від 10 жовтня 2019 року у справі № 520/8495/17 (провадження №61-7058св19);від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17 (провадження № 61-34351св18); від 09 січня 2020 року у справі № 186/421/17 (провадження № 48280св18); від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження №61-17111св20).
Оцінюючи покази заінтересованих осіб, суд врахував, що останні підтвердили факт проживання заявника з покійним спадкодавцем та ведення спільного господарства, наявність між ними сімейних стосунків та взаємних прав і обов'язків.
Враховуючи, що у суду не виникає сумнівів в його доведеності, який має для особи юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить виникнення громадянських прав особи, його встановлення необхідне заявнику для оформлення спадщини, заявником доведено ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та вважає, що посилання заявника на те, що вони проживали однією сім"єю є переконливими, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами під час розгляду справи, зокрема такими, які достовірно підтверджують спільне проживання та ведення спільного господарства після смерті ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявник довела наявність взаємних прав та обов'язків із спадкодавцем, ведення спільного побуту, наявність спільного бюджету та спільних витрат, що є визначальним у вирішенні питання про спадкування. Встановлені судом обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім'єю з 22 вересня 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досліджені у судовому засіданні докази з достовірністю підтверджують факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про достатність правових підстав для встановлення даного факту та задоволення заяви, оскільки іншим чином встановити його неможливо, а встановлення даного факту необхідне заявнику для оформлення своїх спадкових прав.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.
З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
задоволити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Встановити факт спільного проживання з 22 вересня 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення виготовлено 06 червня 2022 року.
Суддя Кушнір Н.В.