Справа № 757/7499/17-ц Головуючий в суді І інстанції Вовк С. В.
Провадження № 22-ц/824/894/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
30 червня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Примушка О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу компанії BERLINI COMMERCIAL LLP на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року у справі за скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на дії начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської Ірини Ігорівни щодо винесення постанови про відмову у задоволенні відводу від 15 травня 2020 року у виконавчому провадженні №61936904,
У червні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду зі скаргою в порядку статті 450 ЦПК України на дії начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської Ірини Ігорівни щодо винесення постанови про відмову у задоволенні відводу від 15 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61936904.
Вимоги скарги обґрунтовував тим, що державний виконавець Кравчук (Левіцька) А. С. , зловживаючи службовим становищем, здійснила підроблення актів від 16 жовтня 2019 року і 30 жовтня 2019 року, у зв'язку із чим, 07 травня 2020 року до Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві подано заяву про кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 366 КК України і частиною 1 статті 364 КК України.
07 травня 2020 року на підставі вказаних обставин на адресу начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської І.І. подано заяву про відвід державного виконавця Левіцької А. С. з вимогою про передачу виконавчого документу іншому державному виконавцю Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
15 травня 2020 року постановою начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської І. І. у задоволенні відводу було відмовлено з посиланням на те, що нібито «AT «КБ «ПриватБанк» не наведено чітких підстав для задоволення заяви про відвід державного виконавця.
АТ КБ «ПриватБанк» категорично не погоджується із рішенням Ярушевської І. І. , вважає відмову у задоволенні відводу Левіцької А. С. незаконною, а винесену постанову такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року скаргу АТ «КБ «ПриватБанк» задоволено частково, скасовано постанову начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської Ірини Ігорівни про відмову у задоволенні відводу від 15 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61936904. В задоволенні іншої частини вимог скарги - відмовлено.
Не погоджуючись із цією ухвалою, представник компанії BERLINI COMMERCIAL LLP подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Постановою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року ухвалу Київського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року скасовано, справу направлено до апеляційного суду для подовження розгляду.
Апелянт обґрунтовував доводи апеляційної скарги тим, що місцевий суд допустив численні порушення норм процесуального права, оскаржувана ухвала була винесена без належного повідомлення всіх учасників справи, до того ж вказував, що у своїй заяві про відвід АТ КБ «ПриватБанк» не навів жодної обґрунтованої підстави для відводу державного виконавця.
Від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що заява про відвід державного виконавця була вмотивована та містила конкретні відомості про факти наявності обставин, які є підставою для відводу виконавця.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що мотиви начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської І.І. викладені у постанові від 15 травня 2020 року про відмову в задоволенні відводу не спростовують наведених ПАТ «КБ «Приватбанк» обставин викладених у заяві про відвід державного виконавця, зокрема, те, що акти державного виконавця Кравчук (Левіцька) А.С. від 16 жовтня 2019 року і 30 жовтня 2019 року є підробленими, оскільки до приміщення ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д не з'являлися представники Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та відповідно державний виконавець Кравчук (Левіцька) А.С. не могла встановити, що рішення суду боржником не виконано, а містять виключно посилання на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» не наведено чітких підстав для задоволення заяви.
Крім цього, обставин неправомірності дій начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської І. І. щодо винесення постанови про відмову у задоволенні відводу від 15 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61936904 судом не встановлено, такі дії відповідають приписам статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», а тому скарга підлягає частковому задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 61936904 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц про встановлення обов'язку, у тому числі, але не виключно ПАТ КБ «ПриватБанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, МФО 305299) та/або Кіпрської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо належного виконання умов договорів (зокрема, але не виключно: Депозитний договір №5/CY031T від 04.06.2014, Депозитний договір №1/CY0424 від 03.04.2012, Депозитний договір №2/CY0424 від 20.04.2012, Депозитний договір №1/CY042K від 03.04.2012, Депозитний договір №2/CY042K від 20.04.2012, Депозитний договір №3/CY06HR від 05.05.2014, Депозитний договір №4/CY00MX від 05.05.2014, Депозитний договір №4/CY03J5 від 05.05.2014), які укладені з CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP в тому числі, але не виключно в частині виконання зобов'язань щодо нарахування та виплати відсотків (процентів) за депозитними (вкладними) рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження /повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у ПАТ КБ «ПриватБанк» та/або Кіпрської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» до вирішення по суті спору (т.1, а.с.7-12).
16 жовтня 2019 року державним виконавцем Кравчук (Левіцькою) А.С. складено акт, у якому вказано про те, що «виходом за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д встановлено, що рішення суду боржником не виконано» (т.1, а.с.23).
16 жовтня 2019 року державним виконавцем Кравчук (Левіцькою) А.С. на підставі зазначеного акту, за невиконання рішення суду на AT КБ «ПриватБанк» накладено штраф у розмірі 5 100, 00 грн., а також зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
30 жовтня 2019 року державним виконавцем Кравчук (Левіцькою) А.С. повторно складено акт, у якому вказано про те, що: «виходом за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д встановлено, що рішення суду боржником не виконано».
30 жовтня 2019 року державним виконавцем Кравчук ( Левіцькою) А.С. на підставі акту від 30 жовтня 2019 року за невиконання рішення суду на AT КБ «ПРИВАТБАНК» накладено штраф на суму 10 200, 00 грн., а також зобов'язано виконати рішення протягом 3 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
05 листопада 2019 року державний виконавець Кравчук ( Левіцька) А.С. на підставі вищевказаних актів від 16 жовтня 2019 року, від 30 жовтня 2019 року звернулася до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із поданням про кримінальне правопорушення відносно посадових осіб AT «КБ «Приватбанк» за статтею 382 Кримінального кодексу України за фактом умисного невиконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року у справі № 757/7499/17-ц.
07 травня 2020 року до Печерського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві надійшла заява представника АТ «КБ «Приватбанк» з приводу службового підроблення державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві актів від 16 жовтня та 30 жовтня 2020 року, що призвело до накладення штрафів на АТ «КБ «Приватбанк»
13 травня 2020 року за вказаними фактами Печерським управлінням поліції ГУ Національної поліції у місті Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за частиною 1 статті 366 КК України (т.1, а.с.34).
07 травня 2020 року на адресу начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської І.І. AT КБ «ПриватБанк» подано заяву про відвід державного виконавця Левіцької А.С. з вимогою про передачу виконавчого документу іншому державному виконавцю Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
15 травня 2020 року постановою начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської І.І. відмовлено у задоволенні заяви АТ «КБ «Приватбанк» про відвід державного виконавця, оскільки «AT «КБ «Приватбанк» не наведено чітких підстав для задоволення заяви про відвід державного виконавця (т.1, а.с.41-42).
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення обставин, передбачених частиною четвертою статті 5 цього Закону, виконавець зобов'язаний заявити самовідвід та повідомити про це стягувача.
З тих самих підстав відвід виконавцю може бути заявлений стягувачем, боржником або їхніми представниками. Відвід має бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і може бути заявлений у будь-який час до закінчення виконавчого провадження.
Питання про відвід державного виконавця, який не заявив самовідвід, вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова.
У разі відводу державного виконавця виконавчий документ передається у встановленому порядку іншому державному виконавцеві або іншому органу державної виконавчої служби.
Відмова у задоволенні відводу державного виконавця може бути оскаржена в 10-денний строк у порядку, встановленому цим Законом.
ПАТ КБ «Приватбанк» ініціював відвід державного виконавця Левіцької А.С. з огляду на існування у неї потенційного конфлікту інтересів, що безпосередньо впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття нею рішень.
На переконання представника ПАТ КБ «Приватбанк» конфлікт інтересів полягає, зокрема у тому, що акти державного виконавця Кравчук (Левіцька) А.С. від 16 жовтня 2019 року і 30 жовтня 2019 року є підробленими, оскільки до приміщення ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д не з'являлися представники Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та відповідно державний виконавець Кравчук (Левіцька) А.С. не могла встановити, що рішення суду боржником не виконано.
Відповідно до п. 3 ч. 4 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не може виконувати рішення, якщо виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів.
В абзаці 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» поняття «потенційного конфлікту інтересів» визначається як наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Згідно ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.
Положення статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» містять ряд обмежень відносно осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зокрема, державних службовців.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника; вжити заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів.
Частиною 3 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Згідно частини 4 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 29 Закону України «Про запобігання корупції» зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах потенційного конфлікту інтересів.
Згідно частини 1 статті 30 Закону України «Про запобігання корупції», усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації.
Зі змісту актів державного виконавця Кравчук (Левіцької) А.С. вбачається, що вони складалися без участі понятих та присутності уповноважених представників ПАТ КБ «Приватбанк», що ставить під сумнів об'єктивність даних внесених до цих актів.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відсутні будь-які фактичні дані про перебування державного виконавця Левіцької А.С. в приміщенні банку 16 жовтня 2019 року і 30 жовтня 2019 року, а також докази відмови уповноваженого представника банку (із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові та посади) від підписання вказаних актів.
Вказані обставини не прийняті до уваги начальником Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевською І.І. під час прийняття постанови про відмову у задоволенні відводу від 15 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 61936904.
Мотиви начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської І.І. викладені у постанові від 15 травня 2020 року про відмову в задоволенні відводу не спростовують вищенаведених обставин, а містять виключно посилання на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» не наведено чітких підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова начальника Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярушевської І.І. від 15 травня 2020 року про відмову в задоволенні відводу підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що постанова державного виконавця про відмову у відводі є обґрунтованою, оскільки у заяві про відвід АТ КБ «Приватбанк» не наведено жодної підстави для відводу державного виконавця, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, оскільки у заяві про відвід АТ КБ «Приватбанк» навело обставини (підтверджені документально), які свідчать про наявність у державного виконавця Левіцької А.С. потенційного конфлікту інтересів, що відповідно до п.3 ч.ч. 4 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для відводу.
Твердження апелянта про те, що місцевий суд допустив порушення норм процесуального права, а саме розглянув справу за відсутності належним чином повідомленого стягувача, оцінюються колегією суддів критично, з огляду на положення ст.448 ЦПК України, згідно якої суд повідомляє про подання скарги відповідний орган державної виконавчої служби, не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Пунктом 3 ч.3 ст.376 ЦПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Згідно ч.2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що згідно вимог процесуального закону суд має обов'язково повідомити про розгляд скарги державного виконавця, водночас повідомлення стягувача не є обов'язковим, а відтак вказані доводи не впливають на законність та обґрунтованість висновків місцевого суду про доведеність вимог скарги АТ КБ «Приватбанк».
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу компанії BERLINI COMMERCIAL LLP залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: