1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 29 червня 2022 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 , апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2022 року, відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сулимівка Бориспільського району Київської області, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, офіційно непрацевлаштований, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28 липня 2022 року, одночасно визначено заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 240 грн. та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного у їх сукупності та прийшов до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 , подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, звільнити підозрюваного з під варти.
Вважають ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Захисник зазначає про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим у клопотанні ризикам.
Також, захисник вважає, що слідчим суддею не взято до уваги усі обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.
Зауважує, що у разі, якщо апеляційний суд дійде висновку про наявність обґрунтованої підозри, вважає, що більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Підозрюваний наголошує, що не вчиняв кримінального правопорушення, просить звільнити його з під варти надавши можливість працювати та забезпечувати своє життя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підозрюваного та його захисника не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Броварським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 29 травня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022111130001076, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
29 травня 2022 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та наступного дня повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
31 травня 2022 року слідчий слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2022 року клопотання слідчого задоволено.
Таке рішення слідчого судді колегія судді вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності усі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, а також дані про його особу, в їх сукупності.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, як уважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з ймовірно вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Відповідно до змісту ст.ст. 177, 183 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, всебічно з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вищевикладеного, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема, можливості підозрюваним незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишають існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені слідчим і прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами провадження.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що інші менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Даних, на які посилається сторона захисту в апеляційних скаргах, і які б беззаперечно унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Крім того, слідчий суддя правильно визначив розмір застави підозрюваному, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, врахувавши при цьому існуючі ризики та дані про особу підозрюваного у їх сукупності, визначив заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив усі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України, а зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких підозрюваний та захисник просять скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не виявлено і не вбачаються такі зі змісту апеляційних скарг.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та даних про його особу в їх сукупності, застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, одночасно визначивши розмір застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2022 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28 липня 2022 року, одночасно визначено заставу у розмірі 99 240 грн., залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 361/1993/22 Справа №11-сс/824/2436/2022 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1