Справа № 185/3349/18
Провадження № 1-кп/185/89/22
12 липня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018050000000045 від 12 березня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 (у режимі ВКЗ),
Прокурор заявила клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 , посилаючись на те, що вона обвинувачується в тому, що на початку 2015 року, будучи співзасновником та керівником ТОВ «ДОНАТОЛ», здійснила реєстрацію на території так званої ДНР вказаного підприємства, а в жовтні 2016 року уклала з ДП «Азовриба» договір про проведення робіт з поглиблення дна на Кривокоському лимані та організувала проведення вказаних робіт, сплативши податки «до бюджету ДНР». 02.03.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, яке в цей же день вручено її захиснику. 26.03.2018 року ОСОБА_3 оголошена у розшук у зв'язку з переховуванням останньої від слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначила, що обвинувачена може продовжувати переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також може незаконно впливати на свідків, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні поклалася на розсуд суду.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, суд приходить до наступного висновку.
02.03.2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, яке в цей же день вручено її захиснику.
26.03.2018 року постановою слідчого її оголошено у розшук.
Після надходження обвинувального акту до суду здійснювався виклик обвинуваченої шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що ОСОБА_3 дійсно переховується від органу досудового розслідування. На даний час обвинувачена зареєстрована та фактично проживає в м. Донецьку, тобто на території, яка підконтрольна терористичній організації «ДНР».
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачена раніше не судима, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено на строк до десяти років позбавлення волі, зареєстрована та фактично проживає в м. Донецьку, тобто на території, яка підконтрольна терористичній організації «ДНР», що свідчить про наявність ризику залишення нею свого місця проживання (у випадку застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також впливу на свідків. Інші заявлені ризики прокурором не обґрунтовані, зокрема досудове розслідування завершено, отже стороною обвинувачення документи та речі, які доводять обвинувачення зібрані, а тому обвинувачена не може їх фізично знищити або спотворити.
Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».
Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в клопотанні прокурора надано обґрунтування підстав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому ОСОБА_3 слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 314, 335 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Донецька, громадянці України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 - задовольнити.
Обрати обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1