справа № 208/3300/22
провадження № 1-кп/208/403/22
про призначення до судового розгляду
12 липня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
у відкритому підготовчому судовому засіданні призначеного 11.07.2022 року, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12021041160000226, що надійшли до суду 11.07.2022 року з Кам'янської окружної прокуратури за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Солікамськ Пермської області РФ, громадянина України, маючого середньо-технічну освіту, не працюючий, одружений, неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, -
В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла зазначена справа.
Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту прокурора чи закриття кримінального провадження, не вбачається. Справа підсудна Заводському районному суду м. Дніпродзержинська. Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого застосована на стадії досудового розслідування.
Учасники судового провадження - прокурор, обвинувачений, захисник, кожен окремо, вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Прокурор просив у відповідності до ст. 314-1 КПК України направити до уповноваженого органу з питань пробації доручення про підготовку відносно ОСОБА_7 досудової доповіді. Обвинувачений та захисник не заперечували проти задоволення цього клопотання.
Також, прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою, яке аргументовано наступним.
ОСОБА_7 як особа, що обвинувачується у вчиненні низки тяжких кримінальних правопорушень, не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, не має міцних соціальних зв'язків, може переховуватись від суду з метою уникнення покарання за вчинені злочини. Обвинувачений знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків. ОСОБА_7 не має постійного місця роботи та заробітку, що вказує на ризик вчинення інших злочинів. Інший запобіжний захід на думку прокурора не забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Прокурором тільки перелічено ризики для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, але вони нічим не підтверджені. ОСОБА_7 має досить міцні соціальні зв'язки і забезпечення його належної процесуальної поведінки цілком можливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу. Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, вважає, що у даному випадку, доводи про обрання запобіжного заходу менш суворого, чим тримання під вартою, не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що зазначається у справі ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ», «Летельє проти Франції»
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні низки тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких, в тому числі, чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Приймаючи зазначене рішення суд оцінив в сукупності всі обставини відповідно до вимог ст. 178 КПК України, відносно особи обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше є не судимим, але обвинувачується у вчиненні п'ятьох епізодів тяжких кримінальних правопорушень. На розгляді інших судів перебувають ще три обвинувальних акти за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні тяжких корисливих злочинів. Враховуючи викладене, відсутність у ОСОБА_7 місця роботи, суд вважає за доведеним ризик вчинення обвинуваченим інших злочинів. На думку суду існують ризики переховування обвинуваченого від суду, з огляду на міру покарання, яка йому загрожує у разі визнання винним. Також, на думку суду існує і ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих.
Суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» та «Вемгофф проти Німеччини».
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом та належним елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також ЄСПЛ визнав, що враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи можуть виправдано вважати про існування такого ризику.
Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Суд вважає, що з врахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, розмір застави який достатньою мірою забезпечить належне виконання ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків повинен становити 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 314-316, 331, 350 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по обвинуваченню у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, на 19.07.2022 року о 11.00 годині.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих.
Клопотання прокурора задовольнити.
Направити до уповноваженого органу з питань пробації доручення про підготовку відносно обвинуваченого ОСОБА_4 досудової доповіді.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 09.09.2022 року.
У разі внесення на рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважати, що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та в цьому випадку покласти на обвинуваченого наступні обов'язки передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками по справі поза межами судового засідання.
В задоволенні клопотання сторони захисту щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, окрім застави, відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду, в частині обрання запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1