13 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/2699/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2021 у справі
за позовом Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівський 264 К",
про визнання договору укладеним,
та за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівський 264 К"
до Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО"
про визнання укладеними додатків до договору,
04.07.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" (далі- АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО") на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2021 у справі № 922/2699/21, подана 29.06.2022 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобом поштового зв'язку.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становить 2270, 00 грн.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" в прохальній частині касаційної скарги просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2021, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівський 264 К" (далі - ОСББ "Салтівський 264 К") відмовити.
Предметом первісного позову у цій справі є визнання укладеними наступних додатків до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.03.2021р. №735/0519:
-додаток №2, який містить сім паспортів точок розподілу електричної енергії (62Z0614571626893, 62Z6590467545170, 62Z3293371951503, 62Z1233869545555, 62Z5882365601935, 62Z1316153578604, 62Z5934373751771);
-додаток №3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії", який містить дані про дві точки розподілу електричної енергії (62Z1316153578604, 62Z5934373751771) та два засоби обліку електричної енергії (024655, 38223);
-додаток №3.2. "Відомості про відпуск електроенергії на інші потреби споживача", який містить інформацію про п'ять точок розподілу електричної енергії (62Z0614571626893, 62Z6590467545170, 62Z3293371951503, 62Z1233869545555, 62Z5882365601935) та п'ять засобів обліку електричної енергії (037461, 037232, 043731, 038333, 037242);
-додаток №3.3. "Дані для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах", який містить дані про 162 ЕІС-коди точок комерційного обліку субспоживачів, в якості яких визначені мешканці квартир в багатоквартирному будинку за адресою:. м. Харків, Салтівське шосе, 264К;
-додаток №4 "Порядок розрахунків для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, суб'єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення";
-додаток №6 "Акт 779 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";
-додаток №7 "Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання)", в якому в якості ліній, що живлять електроустановки споживача, зазначені лічильники №024655, №038223;
-додаток №12 "Перелік територіально відокремлених об'єктів ОСББ "Салтівський 264К", в якому зазначена назва відокремленого об'єкта ОСББ "Салтівський 264К" та зазначені два ЕІС-коди точок обліку: 62Z1316153578604, 62Z5934373751771;
-додаток №13 "Режими електроспоживання".
Тобто, дев'ять вимог немайнового характеру було заявлено АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" при подачі позовної заяви, тому судовий збір за зазначені вимоги необхідно сплатити у сумі (2270, 00 грн х 9) х 200% = 40 860, 00 грн.
Предметом зустрічного позову є визнання укладеними наступних додатків до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.03.2021р. №735/0519:
-додаток №2, який містить п'ять паспортів точок розподілу електричної енергії (62Z0614571626893, 62Z6590467545170, 62Z3293371951503, 62Z1233869545555, 62Z5882365601935);
-додаток №3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії", який містить дані про п'ять точок розподілу електричної енергії (62Z0614571626893, 62Z6590467545170, 62Z3293371951503, 62Z1233869545555, 62Z5882365601935) та п'ять засобів обліку електричної енергії (037461, 037232, 043731, 038333, 037242);
-додаток №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";
-додаток №7 "Однолінійна схема", в якому міститься розрахункова схема, в якій в якості ліній, що живлять електроустановки споживача, зазначені лічильники №007512115002712,№007512115002704,№007513115004138, №007512115002702, №007512115002711.
ОСББ "Салтівський 264 К" при подачі зустрічної позовної заяви було заявлено чотири вимоги немайнового характеру, тобто судовий збір за них складає (2270, 00 грн х4) х 200% = 18 160, 00 грн.
З урахуванням того, що судові рішення оскаржуються АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" повністю, судовий збір при подачі касаційної скарги складає 59 020,00 грн, проте заявником було додано копію платіжного доручення від 23.06.2022 № 3185383974 про сплату судового збору лише у розмірі 9080, 00 грн.
Таким чином, АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" необхідно сплатити судовий збір і надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 49 940, 00 грн за наведеними нижче реквізитами:
-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
-Код банку отримувача (МФО): 899998
-Номер рахунку отримувача (стандарт): UA288999980313151207000026007
-Код класифікації доходів бюджету: 22030102
-Судовий збір (Верховний Суд, 055)
-Призначення платежу: *;101
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу), зокрема, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України).
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Оскільки, в касаційній скарзі міститься лише посилання на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та скаржником не зазначено норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним, то підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України немає, тому відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу слід залишити без руху.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.10.2021 у справі № 922/2699/21 залишити без руху до 02.08.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б.Дроботова