"13" липня 2022 р. м. Одеса № 916/550/22
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши матеріали за вх. №572/22 від 25.03.2022 р.
за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, проспект Миру, 28; код ЄДРПОУ 21650966)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВА-АГРОЛАН» (80400, Львівська обл., місто Кам'янка-Бузька, вул. Ярослава Мудрого, 56; код ЄДРПОУ 39268782)
про стягнення 18 324 335,86 грн,
Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІВА-АГРОЛАН» про стягнення 11 741 835,86 грн заборгованості за Кредитним договором № К03391//2020 від 06.04.2020 р. та 6 582 500,00 грн заборгованості за Кредитним договором № К04053/2020 від 15.06.2020 р.
08.07.2022 р. матеріали позовної заяви (вх. №572/22 від 25.03.2022) у справі №916/550/22 надійшли до Господарського суду Одеської області після апеляційного оскарження та скасування ухвали місцевого господарського суду від 30.03.2022 про передачу справи за підсудністю.
Оглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В якості доказів направлення відповідачу копії позову та доданих до нього документів позивач надав поштову накладну та опис вкладення від 22.03.2022.
Однак, наданий позивачем опис вкладення не містить номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення матеріалів позову з описом вкладення відповідачу.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Зазначений опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.01.2020р. по справі №910/28408/15, від 26.03.2020р. по справі №910/9962/16.
Також, відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Так, доказів здійснення саме відправлення вказаного листа на адресу відповідача, якими, зокрема, є поштові квитанції, фіскальні чеки, до позовної заяви також не додано.
Отже, суд наголошує, що належним доказом направлення позову у відповідності до вимог ст.ст. 164, 172 ГПК України є оригінал або копія опису цінного листа, адресованого учасникові справи, з конкретним переліком вмісту такого листа, який містить, зокрема, відомості про додатки до позову (найменування документів) та номер поштового відправлення, а також чек (квитанція), яким оплачено послуги відділення поштового зв'язку.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається зі змісту позову, однією із заявлених позивачем вимог є стягнення з відповідача 6 582 500,00 грн заборгованості за Кредитним договором № К04053/2020 від 15.06.2020 р. Проте, до матеріалів позову не додано вказаного Кредитного договору № К04053/2020 від 15.06.2020, або належним чином засвідченої копії даного договору.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Так, в п. 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 6582500,00 грн заборгованості за Кредитним договором № К04053/2020 від 15.06.2020 р.
Водночас матеріали позову не містять обґрунтованого розрахунку стягуваної суми за Кредитним договором № К04053/2020 від 15.06.2020 р.
Згідно з ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вх. №572/22 від 25.03.2022) Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду:
- належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, з урахуванням вимог даної ухвали;
- обґрунтованого розрахунку 6 582 500,00 грн заборгованості за Кредитним договором № К04053/2020 від 15.06.2020 р.;
- Кредитного договору № К04053/2020 від 15.06.2020 або належним чином засвідченої його копії.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 13.07.2022 та відповідно до чинної редакції Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Волков