79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.07.2022 Справа № 914/4095/21
За позовом: Іноземного підприємства «Малахіт», м. Полтава
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алія Компані», м. Львів
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй», м. Харків
про стягнення 5038275,00 грн.
Суддя Мороз Н.В.
при секретарі Пришляк М.П.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Суть спору:
Позовну заяву подано Іноземним підприємством «Малахіт» до відповідача -1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Алія Компані», відповідача -2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй» про стягнення 5038275,00 грн.
Ухвалою суду від 04.01.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2022.
28.02.2022 від відповідача-2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів по справі та призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи.
Ухвалами суду від 01.03.2022 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй» від 23.02.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено, підготовче засідання відкладено на 05.04.2022.
Ухвалою суду від 05.04.2022 продовжено підготовче провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 19.04.2022.
19.04.2022 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та заперечення проти задоволення клопотання про призначення експертизи та витребування документів.
19.04.2022 розгляд справи відкладено на 10.05.2022, про що відповідачів повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
Ухвалою суду від 10.05.2022 підготовче засідання відкладено на 24.05.2022, витребувано у позивача оригінали договору поруки від 06.05.2016 та протокол № 2 загальних зборів учасників від 05.05.2016.
Ухвалою суду від 24.05.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАДЕМА БАТЕРФЛЯЙ» про призначення комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.06.2022.
07.06.2022 розгляд справи відкладено на 30.06.2022, про що відповідачів повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.
Ухвалою суду від 30.06.2022 розгляд справи по суті відкладено на 12.07.2022.
Крім цього, на офіційному сайті Господарського суду Львівської області розміщувалось оголошення про розгляд справи № 914/4095/21 для належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Алія Компані» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй» про дату та час судового засідання.
Представники сторін 12.07.2022 в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Позиція позивача.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.07.2014 між Іноземним підприємством «Малахіт» та ТзОВ «Алія Компані» було укладено договір № 30/14 про надання поворотної фінансової допомоги. Перерахування коштів на рахунок боржника підтверджується відповідними банківськими виписками. Відповідно до умов договору, поворотна фінансова допомога надавалася в національній валюті України в межах суми 1500000,00 грн. Позивач зазначив, що відповідно до умов договору № 30/14, поворотна фінансова допомога підлягала поверненню у строк до 31.05.2015 року. Повернення грошових коштів мало проводиться шляхом їх перерахування на рахунок позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у касу позикодавця.
Також позивач вказав, що 19.09.2014 між Іноземним підприємством «Малахіт» та ТзОВ «Алія Компані» було укладено додаткову угоду до договору № 30/14 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якої сторони домовилися внести зміни до договору № 30/14, а саме: поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 7000000,00 грн без ПДВ; поворотна фінансова допомога підлягає у строк до 31 грудня 2019 року. Усі інші умови договору № 30/14 залишилися без змін, сторони підтвердили свої зобов'язання за ними.
Окрім того, 06.05.2016 між ТзОВ «Діадема Батерфляй», як поручителем та Іноземним підприємством «Малахіт», як кредитором був укладений договір поруки. Відповідно до умов договору поруки, поручитель безвідклично зобов'язався перед кредитором відповідати за повне виконання ТзОВ «Алія Компані» зобов'язань перед кредитором за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2014, додатковою угодою від 19.09.2014 (з усіма змінами та доповненнями) укладеними між кредитором і боржником заборгованість за якими станом на 01.05.2016 складає 5038275,00 грн. Поручителю відомі усі умови договору № 30/14 та умови всіх додаткових угод, змін та доповнень до договору № 30/14. При настанні строків оплати за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.01.2014 року, додатковою угодою від 19.04.2014 року (з усіма змінами та доповненнями), за умови відсутності письмового повідомлення кредитора про належне виконання боржником основного зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додатковою угодою від 19.04.2014 року (з усіма змінами та доповненнями) поручитель зобов'язався протягом 5 робочих днів після спливу строку виконання зобов'язань боржника в розмірі 5038275,00 грн провести погашення 100% заборгованості, при цьому додаткових вимог до поручителя від кредитора не вимагалось.
Позивач вказав, що станом на момент звернення до суду з позовною заявою, зобов'язання за договором № 30/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2014 не були жодним чином виконано ані боржником ані поручителем, у зв'язку із чим позивач просив стягнути солідарно з ТзОВ «Алія Компані» та ТзОВ «Діадема Батерфляй» заборгованість за договором № 30/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2014 року у розмірі 5038275,00 грн.
Позиція відповідача-1.
Відповідач-1 відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.
Позиція відповідача-2.
Відповідач -2 проти позову заперечив в повному обсязі. Вважає надані ІП «Малахіт» копії договору поруки від 06.05.2016 та Протоколу № 2 загальних зборів учасників від 05.05.2016 на підтвердження наявності у ТОВ «Діадема Батерфляй» боргу у розмірі 5038275,00 грн сфальсифікованими з метою ініціювання даного штучного спору. Ствердив, що позивачем були подані завідомо недостовірні та підроблені документи, такі документи були складені та підписані набагато пізніше від дати, зазначеної на таких документах. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, директором ТзОВ «Діадема Батерфляй» є Барташ Ігор Васильович, якому не було відомо ані про проведення загальних зборів учасників ТзОВ «Діадема Батерфляй» 05.05.2016 року, ані про договір поруки від 06.05.2016 року до моменту отримання позовної заяви у даній справі, оскільки в бухгалтерській документації ТзОВ «Діадема Батерфляй» відсутні такі документи та відомості щодо укладення такого правочину.
В задоволенні позову просить відмовити у зв'язку із його безпідставністю.
Обставини справи.
01.07.2014 між Іноземним підприємством «Малахіт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алія Компані» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги.
Згідно п. 1.1. договору, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 1500000,00 грн без ПДВ.
Відповідно до п.2.2. договору, поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.
Згідно з п. 3.1. договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у строк до 31 травня 2015 року.
Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у касу позикодавця (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 7.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за договором. Договір може бути розірвано за домовленістю сторін.
Всі зміни та доповнення до даного договору укладаються в письмовій формі та підписуються обома сторонами. Даний договір укладено в двох примірниках українською мовою, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін (п. п. 7.2.-7.3. договору).
19.09.2014 року між Іноземним підприємством «Малахіт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алія Компані» було укладено додаткову угоду до договору № 30/14 від 01.07.2014 року про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якої пункт 2.1.договору викладено в наступній редакції: « 2.1. Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 7 000 000,00 грн. (семи мільйонів гривень 00 копійок), без ПДВ.»; пункт 3.1: « 3.1. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню у строк до 31 грудня 2019 року» Усі інші умови договору залишаються без змін, сторони підтверджують свої зобов'язання за ними. Цю додаткову угоду складено українською мовою в двох примірниках, які мають однакову юридичну одному примірнику для кожної із сторін. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору, набуває чинності з дати її підписання».
Протоколом № 2 загальних зборів учасників ТзОВ « Діадема Батерфляй» від 05.05.2016 року вирішено зокрема, виступити поручителем за зобов'язаннями ТзОВ «Алія Компані» перед ІП «Малахіт» за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 в межах повної суми заборгованості станом на 01 травня 2016 року, а саме 5 038 275,00 грн. Зобов'язано директора ТзОВ «Діадема Батерфляй» Войт Володимира Олександровича, укласти договір поруки та надати повноваження на його підписання на правах визначених цим Протоколом.
06.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй» та Іноземним підприємством «Малахіт» укладено договір поруки.
Згідно з п. 1.1. договору поруки, поручитель безумовно і безвідклично зобов'язується перед кредитором відповідати за повне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Алія Компані» (Код СДРПОУ '"39126782) (далі - «Боржник») зобов'язань перед кредитором за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором і боржником) заборгованість за якими, станом на 01.05.2016 складає 5 038275,00 гри. (п 'ять мільйонів тридцять вісім тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручителю відомі всі умови договору про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року та умови всіх додаткових угод, змін та доповнень до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року.
Пунктом 1.3. договору поруки передбачено, що поручитель та боржник відповідають солідарно за невиконання боржником його грошових зобов'язань перед кредитором. У разі порушення боржником умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором і боржником) кредитор має право пред'явити вимоги щодо стягнення 100% (ста відсотків) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором і боржником) в межах суми 5038 275,00 грн (п'ять мільйонів тридцять вісім тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 00 копійок) до боржника або поручителя за своїм вибором, або до них обох разом.
Згідно з п. 2.1. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, як і боржник. Зокрема, поручитель безумовно і безвідклично зобов'язується у разі повного або часткового непогашення боржником заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором і боржником) сплачувати кредитору 100% суми заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором і боржником) значеної у п. 1.1. даного договору , судових витрат по стягненню боргу та інших збитків, спричинених невиконанням або неналежним виконанням боржником свого зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором і боржником).
Пунктом 2.2. договору поруки визначено, поручитель згоден з тим, що кредитор має право вимагати як від боржника, так і від поручителя дострокового погашення заборгованості відповідно до умов, встановлених договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором боржником) та цим договором.
Згідно з п. 2.6. договору поруки, поручитель погоджується, що без згоди поручителя боржник і кредитор мають право змінювати, вносити правки, доповнювати умови договору про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором і боржником) на таких умовах, які кредитор може вважати необхідними. У разі внесення змін до договору про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором і боржником), що тягнуть збільшення відповідальності поручителя, сторони укладуть додаткову угоду до цього договору.
Відповідно до п. 3.1. договору поруки, при настанні строків оплати за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 14 від 01.07.2014 року, додатковою угодою від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями), за умови відсутності письмового повідомлення кредитора про належне виконання боржником основного зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги 30/14 від 01.07.2014 року, додатковою угодою від 19.09.2014 (з усіма змінами та доповненнями), поручитель зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після спливу строку виконання зобов'язань боржника в розмірі 5038275,00 грн. (п'ять мільйонів тридцять вісім тисяч двісті сімдесят п'ять гривень нуль копійок) провести погашення 100% (ста відсотків) заборгованості, при цьому, додаткових вимог (претензій) до поручителя від кредитора не вимагається.
Згідно з п. 4.1. дії договору поруки, строк дії договору поруки встановлюється до 31.12.2022 року.
Пунктом 4.2. договору поруки передбачено, що порука припиняється після закінчення строку дії поруки, встановленому у п. 4.1. цього договору, або у разі виконання боржником основного зобов'язання перед кредитором у повному обсязі до закінчення цього строку.
Відповідно до п. 6.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
Платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи підтверджується факт перерахування позивачем ТзОВ «Алія Компані» грошових коштів згідно договору фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 на суму 1371675,00 грн
Згідно акту звірки взаємних розрахунків між ІП «Малахіт», ТзОВ «Алія Компані» та ТзОВ «Діадема Батерфляй» вбачається сплату 11600,00 грн, заборгованість відповідача -1 перед позивачем станом на 05.05.2016 року становить 5038275,00 грн.
Внаслідок порушення відповідачами умови укладеного договору поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014, додаткової угоди від 19.04.2014 до договору поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 та договору поруки від 05.05.2016 щодо оплати заборгованості в строки визначені умовами договорів, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за договором № 30/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2014 в розмірі 5038275,00 грн.
Оцінка суду.
Згідно з ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з приписами ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 627 ЦК України, встановлено свободу договору, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У встановлені договором строки відповідач-1 надані грошові кошти у порядку та умовах визначених договором не повернув, доказів звернення про надходження на рахунок відповідача помилково перерахованих коштів матеріали справи не містять.
Однак, як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, позивач здійснив перерахування коштів на рахунок відповідача-1 згідно договору фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 в розмірі 1371675,00 грн, а не 5038275,00 грн, як вказує позивач у позовній заяві та підтверджено актом звірки розрахунків між сторонами станом на 05.05.2016. При цьому, судом не взято до уваги долучені позивачем платіжні доручення за період з 06.04.2015 по 29.03.2016 та не вказані в акті звірки з 06.05.2016 по 29.05.2016, оскільки такі не стосуються предмету спору, так як в платіжних дорученнях в призначені платежу зазначено: «оплата за оренду обладнання зг. дог.№ 80/14 від 01.08.2014».
Крім цього, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні первинні документи щодо повернення 30.09.2014 відповідачем-1 суми в розмірі 11600,00 грн.
Акт звірки розрахунків, долучений до матеріалів справи, згідно якого заборгованість перед позивачем становить 5038275,00 грн, не може бути взято судом до уваги, з огляду на таке.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2019 року по справі N 916/2403/18, суд визнав, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку можуть належати, зокрема: підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі N 911/3685/17.
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи первинних документів на підтвердження надання позичальнику грошових коштів на суму 3666600,00 грн, заборгованість відповідача-1 становить 1371675,00 грн. Доказів зворотнього суду не надано.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості згідно договору поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 та додаткової угоди від 19.04.2014 до договору поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 в розмірі 1371675,00 грн є обґрунтованими та підлягають стягненню в користь позивача.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що п. 1.1. договору поруки, поручитель - ТзОВ «Діадема Батерфляй» безумовно і безвідклично зобов'язався перед кредитором відповідати за повне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Алія Компані» зобов'язань перед кредитором за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додаткової угоди від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями, укладеними між кредитором і боржником), заборгованість за якими, станом на 01.05.2016 складає 5 038275,00 грн (п 'ять мільйонів тридцять вісім тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Відповідно до ст. ст. 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/2538/18.
Таким чином, позивач має законне право звертатися до суду з вимогою солідарної відповідальності боржника та поручителя.
Окрім того, судом встановлено що згідно договору поруки від 06.05.2016, при настанні строків оплати за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додатковою угодою від 19.09.2014 року (з усіма змінами та доповненнями), за умови відсутності письмового повідомлення кредитора про належне виконання боржником основного зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 року, додатковою угодою від 19.09.2014 (з усіма змінами та доповненнями), поручитель зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після спливу строку виконання зобов'язань боржника в розмірі 5038275,00 грн провести погашення 100% заборгованості. Строк дії поруки, за п. 4.1. договору поруки від 06.05.2016, становить до 31.12.2022 року.
У Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 11.11.2019 по справі № 725/3981/14 міститься правовий висновок Суду щодо того, що визначений частиною 4 ст. 559 ЦК України строк припинення поруки (який на момент виникнення спірних правовідносин складав шість місяців) застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у самому договорі поруки. Зміна строку виконання основного зобов'язання шляхом реалізації кредитором права на дострокове стягнення суми заборгованості не змінює строк чинності поруки, визначений сторонами у договорі поруки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 202/781/14-ц Суд наголосив на тому, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Згідно з ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, або вказівкою на конкретну дату. Отже строк договору поруки повинен визначатися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, або вказівкою на конкретну дату. В даному випадку, у договорі поруки від 06.05.2016, окрім загального строку дії договору прямо встановлюється строк дії поруки з вказівкою на конкретну дату-31.12.2022, що відповідає положенням ст. 251 ЦК України та усталеній судовій практиці. Питання правильного застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України було також предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 408/8040/12 та у справі № 202/4494/16-ц, за наслідками розгляду яких Велика Палата Верховного Суду у постановах від 13.06.2018 та 31.10.2018 року виклала правовий висновок про відсутність підстав для відступлення від сталої практики Верховного Суду України й Верховного Суду та вказала, що з огляду на положення другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки. Отже, договір поруки від 06.05.2016 та обов'язки поручителя є чинними, оскільки договором прямо передбачено, що порука діє до 31.12.2022 року і позов пред'являється в межах зазначеного строку.
Твердження відповідача-2 стосовно фальсифікації документів є його припущенням та не підтверджується жодними допустимими і належними доказами.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачами не подано.
Отже, відповідачі своїх зобов'язань згідно укладених договорів поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014, додаткової угоди від 19.04.2014 до договору поворотної фінансової допомоги № 30/14 від 01.07.2014 та договору поруки від 06.05.2016 щодо оплати заборгованості в строки визначені умовами договорів не виконали, чим порушили вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
У справі «Трофимчук проти України», Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачами.
Таким чином, станом на день прийняття рішення, сума заборгованості, що підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача, у зв'язку з неналежним виконанням умов договорів та порушенням строків оплати підтверджена матеріалами справи та становить 1371675,00 грн. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.
Судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.
Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Враховуючи викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в повному обсязі та підлягають розподілу між ними порівну.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 231, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задоволити частково.
2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алія Компані» (вул. Курмановича, буд. 9 м. Львів, ідентифікаційний код 39126782) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй» (вул. Клочківська, буд. 244, м. Харків, Харківська область, ідентифікайційний код 40058810) на користь Іноземного Підприємства «Малахіт» (вул. Кагамлика, буд. 37, м. Полтава, ідентифікаційний код 34756572) - 1371675,00 грн -заборгованості за договором № 30/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2014.
3. В решті позовних вимог- відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алія Компані» (вул. Курмановича, буд. 9 м. Львів, ідентифікаційний код 39126782) на користь Іноземного Підприємства «Малахіт» (вул. Кагамлика, буд. 37, м. Полтава, ідентифікаційний код 34756572) -10285,64 грн - витрат по сплаті судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діадема Батерфляй» (вул. Клочківська, буд. 244, м. Харків, Харківська область, ідентифікайційний код 40058810) на користь Іноземного Підприємства «Малахіт» (вул. Кагамлика, буд. 37, м. Полтава, ідентифікаційний код 34756572) -10285,64 грн - витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 13.07.2022
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.