ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.07.2022Справа № 910/21392/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про прийняття додаткового рішення від 24 червня 2022 року в справі № 910/21392/21 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санбум" про стягнення 505 701,91 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У грудні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санбум" (далі - Підприємство) про стягнення 505 701,91 грн неустойки, нарахованої відповідачу за невиконання зобов'язань з поставки товару за договором від 30 квітня 2021 року № 20/2021/1935.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 грудня 2021 року прийнято позовну заяву Товариства до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/21392/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 квітня 2022 року позов Товариства задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 404 561,53 грн неустойки та 7 585,53 грн судового збору.
25 травня 2022 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла заява Товариства від 17 травня 2022 року, в якій останнє просило суд долучити додані до неї докази понесених судових витрат, а також ухвалити додаткове рішення про стягнення з Підприємства на користь позивача 6 063,70 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 червня 2022 року заяву Товариства в частині долучення доказів залишено без розгляду, а в частині ухвалення додаткового рішення - відмовлено.
29 червня 2022 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла заява Товариства від 24 червня 2022 року, в якій останнє просило суд поновити строк на подання доказів щодо понесених судових витрат, приєднати такі докази до матеріалів справи, а також ухвалити додаткове рішення про стягнення з Підприємства на користь Товариства 6 063,70 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку для подачі доказів Товариство зазначило, що позивач не мав об'єктивної можливості своєчасно отримати рішення суду від 28 квітня 2022 року.
До вказаної заяви представником позивача було надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 22 березня 2018 року № 20/2018/769, додаткових угод до нього: від 3 грудня 2018 року № 1, від 5 листопада 2019 року № 2, від 17 грудня 2020 року № 69, від 7 грудня 2021 року № 86, від 20 грудня 2021 року № 89; акта виконаних робіт від 16 травня 2022 року № 193, акта приймання-передачі наданих послуг від 16 травня 2022 року № 1, рахунку на оплату від 16 травня 2022 року № 193, розрахунку розміру винагороди до вказаного акта приймання-передачі від 16 травня 2022 року, довідки від 29 грудня 2017 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Ніколенка Миколи Миколайовича від 27 лютого 2017 року серпії ЗП № 001249 та довіреності від 6 грудня 2021 року № 20-53.
Відповідно до часин 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).
Згідно статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
З вищенаведених документів разом з позовом Товариство подало лише копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Ніколенка Миколи Миколайовича від 27 лютого 2017 року серпії ЗП № 001249.
Судом встановлено, що акт виконаних робіт від 16 травня 2022 року № 193, акт приймання-передачі наданих послуг від 16 травня 2022 року № 1, рахунок на оплату від 16 травня 2022 року № 193, розрахунок розміру винагороди до вказаного акта приймання-передачі від 16 травня 2022 року були підписані вже після прийняття рішення, тобто з об'єктивних причин не могли бути подані разом з позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість наведених позивачем доводів в частині поновлення строку для подачі: акта виконаних робіт від 16 травня 2022 року № 193, акта приймання-передачі наданих послуг від 16 травня 2022 року № 1, рахунка на оплату від 16 травня 2022 року № 193, розрахунок розміру винагороди до вказаного акта приймання-передачі від 16 травня 2022 року.
У той же час, договір про надання правової допомоги від 22 березня 2018 року № 20/2018/769, додаткові угоди до нього: від 3 грудня 2018 року № 1, від 5 листопада 2019 року № 2, від 17 грудня 2020 року № 69, від 7 грудня 2021 року № 86, від 20 грудня 2021 року № 89, а також довіреність від 6 грудня 2021 року № 20-53 не були подані разом з позовною заявою від 20 грудня 2021 року № 11/2062529, хоча існували та могли бути подані разом з позовом. Оскільки позивачем не доведено неможливість їх подання разом з позовом, тому ці документи є такими, що подані не у встановлений законом строк, а відтак не приймаються судом до розгляду.
За частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Оскільки у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватись на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас у даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 6 жовтня 2020 року в справі № 922/376/20.
Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення, протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги, те що значна частина доказів на підтвердження понесених судових витрат, зокрема, договір про надання правової допомоги з усіма додатками та довіреність, подані не у встановлений законом строк, а відтак не прийняті судом до розгляду, останній дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства в частині ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в зв'язку з їх необґрунтованістю.
Керуючись статтями 118, 129, 233-234, 244 ГПК України,
Заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" від 24 червня 2022 року в частині поновлення строку на подання доказів до матеріалів справи № 910/21392/21 щодо підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Поновити Публічному акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" строк на подання доказів щодо підтвердження понесених судових витрат: акта виконаних робіт від 16 травня 2022 року № 193, акта приймання-передачі наданих послуг від 16 травня 2022 року № 1, рахунка на оплату від 16 травня 2022 року № 193, розрахунок розміру винагороди до вказаного акта приймання-передачі від 16 травня 2022 року.
У задоволенні клопотання про поновлення строку на подання: договору про надання правової допомоги від 22 березня 2018 року № 20/2018/769, додаткових угод до нього: від 3 грудня 2018 року № 1, від 5 листопада 2019 року № 2, від 17 грудня 2020 року № 69, від 7 грудня 2021 року № 86, від 20 грудня 2021 року № 89, а також довіреності від 6 грудня 2021 року № 20-53 - відмовити.
У задоволенні заяви позивача від 24 червня 2022 року в частині ухвалення додаткового рішення в справі № 910/21392/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санбум" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 6 063,70 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 12 липня 2022 року.
СуддяЄ.В. Павленко