номер провадження справи 15/34/22
27.06.2022 Справа № 908/599/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс.Капітал”, 36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
20.04.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркс.Капітал”, м. Полтава до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”, м. Запоріжжя про стягнення коштів в порядку суброгації в розмірі 31 896,33 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2022, справу № 908/599/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 26.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/599/22. Присвоєно справі номер провадження № 15/34/22. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем зобов'язань по виплаті страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу, який спричинив ДТП. Оскільки позивач відповідно до Закону здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 31 896,33 грн. Обґрунтовуючи позов посилався на ст. ст. 993, 1166, 1077, 1082 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.04.2022 у справі № 908/599/22 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 26.05.2022 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 09.06.2022 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 27.06.2022 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 26.04.2022 про відкриття провадження у справі № 908/599/22, яка направлялася відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням встановленого строку зберігання».
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає, ч. 7 ст. 120 ГПК України.
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 18.05.2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 місто Запоріжжя, на території якого знаходиться юридична особа - відповідач, не входить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 04 липня 2022 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/599/22.
Крім того, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування (із 20.06.2022 наказом ДСА України відновлено загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень).
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 26.04.2022 у справі № 908/599/22 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно з ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 26.05.2022 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.06.2022.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
18.09.2021 у м. Дніпрі відбулась дорожньо-транспортна пригода по вул. Марії Лисиченко, 5, за участю транспортних засобів: ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , Реugeot д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ; Fiat д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 .
ДТП трапилась внаслідок порушення ОСОБА_3 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 199/7791/21 від 18.10.2021, схемою місця ДТП та відповіддю від Національної поліції України (ф2).
Автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Саламандра» відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) «Minikackos» № S152.040002 від 04.06.2021.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.10.2021 у справі № 199/7791/21 за результатами розгляду матеріалів, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.
ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» із повідомленням про подію, що сталась 20.09.2021, яка має ознаки страхового випадку та заявою про виплату коштів по страховому випадку.
Згідно із страховим актом від 01.11.2021 № 0036041.09.21/1 та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту від 01.11.2021 № 0036041.09.21/1, страхове відшкодування визначено в розмірі 31 896,33 грн.
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту «Minikacko s» № S152.040002 від 04.06.2021, на підставі Звіту № 03/10-21 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 14.10.2021, протоколу огляду колісного транспортного засобу від 29.09.2021, ремонтної калькуляції від 14.10.2021 № 03/10-21, страхового акту від 10.11.2021 № 0036041.09.21/1 та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту від 10.11.2021 № 0036041.09.21/1, ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра» здійснило виплату ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 31 896,33 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.11.2021 № 5569.
Згідно з полісом серії ЕР 203203553 (діючим станом на 18.09.2021) автомобіль Fiat д.н.з. НОМЕР_3 , застрахований ТДВ «Страхова Компанія «Кредо» (Страховик, відповідач у справі); франшиза - 0,00 грн.; ліміт за шкоду життю та здоров'ю 260 000,00 грн - ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2020 ПрАТ «СК «Саламандра» та ТОВ «Маркс.Капітал» був укладений договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020, щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями, які виникли, згідно Акту прийому-передачі документів № 29-04 від 15.11.2021 до договору № 02.01.2020-СК від 02.01.2020 у ПрАТ «СК «Саламандра» до ТДВ «СК «Кредо».
Відповідно до пункту 113 Переліку переданих регресних вимог № 04-21 (за період з 01.10.2021 по 31.12.2021), який с невід'ємною частиною договору факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020 право вимоги до ТДВ «СК «Кредо» перейшло до Фактора - ТОВ «Маркс.Капітал».
Як зазначено у Переліку переданих регресних вимог № 04-21 (за період з 01.10.2021 по 31.12.2021), за регресні вимоги Фактор сплачує Клієнту - ПрАТ «СК «Саламандра» 2 415 595,53 грн, включно до 30.06.2022.
15.11.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) в сумі 31 896,33 грн, з доданими до неї документами на обґрунтування та підтвердження права вимоги про відшкодування здійсненої страхової виплати.
Вказана заява була отримана відповідачем 22.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідь на вказану заяву у матеріалах справи відсутня та відповідачем не подана. Доказів відшкодування відповідачем коштів матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України “Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Так, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону “Про страхування”, надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. Такий перехід права вимоги до страховика в науці та практиці цивільного права отримав назву суброгація.
Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування. Якщо страхові виплати спрямовані на покриття збитків, що виникли у зв'язку із завданням шкоди здоров'ю страхувальника, право вимоги до винної особи до страховика не переходить.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування. Позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 31 896,33 грн.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) в сумі 31 896,33 грн.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач за захистом порушених прав звернувся з позовом до суду.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, згідно з п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Крім того, Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обмежує розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоду, зокрема, сумою франшизи (ст. 12), вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством (ст. 29).
Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до абз. 18 ст. 2 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 203203553 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду життю та здоров'ю складає 260 000,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду майну складає 130 000,00 грн, а франшиза становить 0,00 грн.
Отже, заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності та з урахуванням розміру франшизи згідно із Полісом № ЕР 203203553 у сумі 31 896,33 грн є обґрунтованою.
З письмових доказів, наданих до матеріалів справи, вбачається, що на час вирішення справи судом відповідач шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 31 896,33 грн позивачу не відшкодував.
Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення 31 896,33 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в розмірі 2481,00 грн покладаються на відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 6000,00 грн, позивачем додано до матеріалів справи копію договору про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ від 14.02.2022, укладеного з Адвокатським бюро «Терзі та партнери», копію додаткової угоди № 1 від 14.02.2022 до договору про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ від 14.02.2022, копію Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 07.04.2022 по договору про надання професійної правничої допомоги № 02/2022-АБ від 14.02.2022, копію Детального опису робіт (наданих послуг) до Акту надання послуг від 07.04.2022, Ордер на надання правничої (правової) допомоги Серія ВІ № 1086246 від 07.04.2022.
Як свідчать матеріали справи, вищевикладені послуги були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України, у позовній заяві позивач надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначаючи розмір на професійну правничу допомогу в сумі - 6000,00 грн.
Клопотання від відповідача стосовно зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до суду не надходило.
За висновком суду, розмір витрат на правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на зазначені положення чинного законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, співмірність і розумність заявлених витрат, доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі - 6000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (36023, м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 37686922) суму страхового відшкодування в розмірі 31 896,33 грн (тридцять одна тисяча вісімсот дев'яносто шість гривень 33 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (36023, м. Полтава, вул. Колективна, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 37686922) судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 липня 2022 року.
Суддя І. С. Горохов