вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви про забезпечення позову
13.07.2022м. ДніпроСправа № 904/1807/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Дніпро", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак", м. Дніпро
про стягнення заборгованості
Суддя Крижний О.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Дніпро" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" заборгованість у розмірі 2200000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договорів про переведення боргу від 23.09.2019 та про надання поворотної фінансової допомоги №24/06/2021-1 від 24.06.2021 в частині повернення фінансової допомоги.
Від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:
- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак", відкритих в АТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, IBAN НОМЕР_1 ; IBAN НОМЕР_2 ; в АТ "А-Банк", МФО 307770, код ЄДРПОУ 14360080, IBAN НОМЕР_3 , а також на інших поточних банківських рахунках в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 та/або АТ "А-Банк", МФО 307770, код ЄДРПОУ 14360080,та/або на поточних рахунках в інших кредитно-фінансових установах України, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" в межах суми позовних вимог у розмірі 2200000,00 грн.;
- накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Бушель-Пак" в межах суми позовних вимог у розмірі 2200000,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що відповідач не сплатив та ухиляється дотепер від сплати своїх боргових зобов'язань. Позивач зазначає, що у відповіді на вимогу, відповідач визнав взяті на себе зобов'язання за договорами про переведення боргу від 23.09.2019 та про надання поворотної фінансової допомоги №24/06/2021-1 від 24.06.2021 в частині повернення фінансової допомоги. Проте повідомив про перебування у скрутному фінансовому становищі, яке спричинене фінансово-економічною кризою та перебуванням підприємства фактично у простої. Також відповідач зазначив, що має кредиторську заборгованість перед іншими контрагентами, що наразі заважає виконати своєчасно зобов'язання перед позивачем.
Заявник зазначає, що йому стало відомо, що 14.01.2022 відповідачем відчужено Приватному підприємству фірмі "Октан" автомобільну заправну станцію, яка знаходиться за адресою Херсонська область, Геніченський район, с. Азовське, вул. Соляна, буд. 60 та земельну ділянку площею 0,2 га, яка розташована за цією ж адресою за договором купівлі-продажу нерухомого майна за ціною 1046867,00 грн., проте заборгованість перед позичем навіть частково погашена не була.
Таким чином, позивач вважає, що є наявним достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти та майно, яке належить відповідачу на момент пред'явлення позову, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч.1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.
Відповідно до ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з п.п.4.,6 рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 "Про затвердження положення про ордер про надання правової допомоги у новій редакції" дозволено адвокатам України в строк до 01.01.2022 використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону, і додаток 1 до Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36 (типова форма ордеру).
У п.п.125.4 п.15 Положення №36, як і в п.п.12.4 п. 12 чинного Положення №41, передбачено, що ордер має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Зважаючи на наведені положення, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено конкретну назву такого органу, зокрема, суду.
Не можна визнавати ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування; 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/10156/17.
У пункті 19 постанови Верховного Суду від 17 серпня 2020 у справі № 911/2636/19 зазначається наступне: "Отже, на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18)".
Заява про забезпечення позову сформована в системі "Електронний суд" Шаховим Дмитром Артемовичем, який діє на підставі ордеру АЕ№1142308 від 04.07.2022.
До заяви прикріплений ордер АЕ№1142308 від 04.07.2022 на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-Дніпро" у судах всіх юрисдикцій та інстанцій, правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби, приватних виконавців адвокатом Шаховим Дмитром Артемовичем.
Тобто, у доданому ордері не зазначено конкретної назви органу, у якому адвокат Шахов Д.А. може бути представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Дніпро".
При цьому Господарський процесуальний кодекс України передбачає лише два документи, що підтверджують повноваження адвоката у суді: довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Таким чином, заява про забезпечення позову підписана неуповноваженою особою.
З урахуванням викладеного, заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву про забезпечення позову (вх.№2155/22 від 11.07.2022) - повернути заявнику.
Повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.М. Крижний