вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"06" липня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/262/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,
За участю представників
позивача Коренюк М.В., довіреність №05/17 від 01.03.2022;
відповідач Трибіда Т.В., посвідчення №74 від 01.11.2019;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021)
до: Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21000)
про стягнення 1167990,92 грн.,
Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про стягнення 1 167 990,92 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії №475 від 07.02.2022 в частині оплати за поставлену теплову енергію.
Ухвалою від 25.04.2022 суд постановив відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначити на 23 травня 2022 року о 10:30 год.
13.05.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
16.05.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
18.05.2022 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.
На визначену судом дату (23.05.2022) у судове засідання з'явились представники обох сторін. Представник позивача заявила усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання позивачу часу ознайомитись із запереченням на відповідь на відзив.
Суд протокольною ухвалою постановив долучити усі вищевказані документи до матеріалів справи, задовольнити усне клопотання позивача про оголошення перерви у судовому засіданні, відхилити клопотання відповідача про залишення позову без рогляду, викладене у запереченні на відповідь на відзив, зобов'язати позивача надати до суду акти звірки станом на день подання позову, зобов'язати відповідача надати до суду інформацію щодо оплат, які були ним здійснені.
Також протокольною ухвалою суд постановив закрити підготовче провадження у справі з 20.06.2022 та призначити справу для розгляду по суті на 22.06.2022 о 12:00.
13.06.2022 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
14.06.2022 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
17.06.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву.
На визначену судом дату (22.06.2022) у судове засідання з'явилась представник позивача, яка повідомила суд про те, що позивач додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву не отримував.
Суд протокольною ухвалою постановив долучити вищевказані документи до матеріалів справи, не відкривати судове засідання з розгляду справи по суті та призначити судове засідання з розгляду справи по суті на іншу дату.
Ухвалою від 22.06.2022 суд постановив призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 06.07.2022 о 16:00 год.
04.07.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відомості про платежі за 2022 р по особовому рахунку.
06.07.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме реєстр банківських документів за січень-липень 2022.
На визначену судом дату 07.07.2022 з'явились представники сторін.
Представник позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням проведених відповідачем проплат після відкриття провадження у справі, та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві та заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.04.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
07.02.2022 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (позивач, в договорі Постачальник) та Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (відповідач, в договорі Споживач) було укладено договір № 475 закупівлі-продажу теплової енергії (далі Договір), відповідно до п 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві товар, зазначений в п. 1.2. Договору, а Споживач - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором.
Найменування товару - згідно ДК 021:2015-09320000-8 «Пара, гаряча вода та пов'язана продукція, (далі - Товар). Товар за цим Договором постачається Споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу теплоносія. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал (п. 1.2. Договору).
Теплова енергія поставляється Споживачу у кількості 1480,00 Гкал (для потреб опалення), згідно з Додатком №1 до цього договору. Крім теплової енергії Споживач оплачує вартість підживлення (витік хімічно-очищеної води (теплоносія)), згідно фактично використаних Споживачем кубічних метрів протягом року (п. 1.3. -1.4. Договору).
Ціна цього Договору становить -7 428 391,86 грн., в тому числі: ПДВ -1 238 065,32 грн. Ціна та обсяги закупівлі товару (теплової енергії) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків для Споживачів, які укладають договір шляхом проведення переговорної процедури. Для споживачів, які не укладають договір шляхом проведення переговорної процедури ціна та обсяги закупівлі товару (теплової енергії') можуть бути як зменшені так і збільшені (п. 3.1 та п. 3.2 Договору).
В розділах 4 та 5 Договору визначено права та обов'язки Споживача та Постачальника, зокрема Споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором (п. 4.2.7).
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку(п. 6.1. Договору).
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до Додатку №2 цього Договору. Проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку. Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане навантаження, визначене в Додатку №1 до Договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахункового, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов'язковим для Сторін з моменту введення їх в дію. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.1. - 7.3. Договору).
Розрахунки по Договору виконуються в наступному порядку: Споживач сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому Договору. У разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 7.5. -7.7. Договору).
У разі наявності заборгованості за минулі періоди та /або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використану теплову енергію в порядку календарної черговості виникнення заборгованості, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків. При виникненні потреби, але не менше одного разу на рік, Сторони проводять звірку розрахунків за надану теплову енергію з відповідним оформленням акту звірки взаємних розрахунків (п. 7.8. та п. 7.9. Договору).
Цей Договір набуває чинності з 01.01.2022 та діє до 31 грудня 2022 року, але регулює відносини з 01.01.2022 відповідно до ч.3 ст. 631 ЦКУ. В частині розрахунків Договір діє до повного їх проведення (п. 12.1. Договору).
До Договору між сторонами підписано ряд Додатків до договору №475 від 07.02.2022, а саме: Додаток №1. Обсяги постачання теплової енергії споживачу, Додаток №2. Схема межі поділу теплової мережі, Додаток №3. Технічна характеристика об'єкта споживання теплової енергії, Додаток №4. Температурний графік роботи теплових мереж, Додаток №5. Характеристика вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, на виконання умов даного Договору за період січень 2022 року в приміщення відповідача, що зазначені у Додатку № 1 до Договору, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії на загальну суму 1 167 990,92 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за січень 2022 р. від 31.01.2022 р. на суму 1 167 990,92 грн.
Вищезазначений акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) підписаний стороною відповідача, а, отже, на думку позивача є визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.
В зв'язку з не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, в частині оплати отриманої теплової енергії, позивач звернувся до відповідача з попередженням №2/22-696 від 14.02.2022 в якому вимагав на протязі трьох робочих днів здійснити оплату заборгованості. Дане попередження відповідач отримав 17.02.2022, що підтверджується підписом на попередженні.
За твердженням позивача, відповідач знехтував даною вимогою позивача та не виконав свої зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги згідно з Договором.
З огляду на викладене, в зв'язку з не проведенням відповідачем оплати за постачання теплової енергії в січні 2022 на суму 1 167 990,92 грн., позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.
У відзиві на позовну заяву відповідач з твердженнями позивача не погоджується, а саме зазначає, що позовну заяву підписано представником КП ВМР «ВМТЕ» Коренюк М.В.-представником за довіреністю № 05/17 від 01.03.2022, яка відповідно до наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу № 91 -тр-6128 від 03.02.2022 та посадової інструкції є начальником відділу по роботі з дебіторською заборгованістю служби збуту, що свідчить про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
Відносно заборгованості Управління перед КП ВМР «ВМТЕ» за надані послуги з продажу та постачання теплової енергії в загальній сумі 1167990,92 грн за період січня 2022 року Управління пояснює наступне.
Дійсно, 07.02.2022 року між сторонами у справі було укладено Договір купівлі- продажу теплової енергії № 475, який діє з 01.01.2022 до 31.12.2022 відповідно до акту здачі- приймання виконаних робіт (надання послуг) від 31 січня 2022 року Позивачем здійснювалось постачання теплової енергії на загальну суму 1167990,02 грн.
Разом з тим, Управління в своїй діяльності обслуговує орендарів/балансоутримувачів, які в свою чергу укладають із Управлінням договори про відшкодування витрат на утримання оренди нерухомого майна, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, серед яких- теплопостачання, приєднане навантаження (тепло).
Серед орендарів/балансоутримувачів Управління в загальному є бюджетні установи, які по мірі надходження бюджетних асигнувань, відшкодовують Управлінню витрати.
Оскільки орендарі/балансоутримувачі не вчасно та не в повному обсязі відшкодовують Управлінню свої витрати, Управління також не в змозі вчасно і в повному обсязі оплачувати свої послуги.
Крім того, на рахунок Позивача за період січень-квітень 2022 року Управління перерахувало в загальному 1 891 780,38 грн, що підтверджується реєстром банківських документів за січень-травень 2022, а саме: 28.01.2022 - 541780,38 грн, 17.02.2022 - 200000,00грн., 23.02.2022 - 200000,00грн, 18.03.2022 - 200000,00грн, 28.03.2022 - 200000,00грн, 30.03.2022 - 100000,00грн, 31.03.2022 - 100000,00грн, 22.04.2022 - 200000,00грн, 29.04.2022 - 50000,00 грн та 29.04.2022 - 100000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, на думку відповідача, станом на день подачі позову до суду ним оплачена заборгованість за оскаржуваний період - січень 2022 року, тому Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що на підтвердження права підписанта брати участь у справі в порядку реалізації самопредставництва юридичної особи, Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надало, зокрема, документи, що є доказами та підтверджують те, що особа обіймає певну посаду на підприємстві та дозволяють встановити обсяг процесуальних повноважень посадової особи.
А саме, в Посадовій інструкції Начальника відділу по роботі з дебіторською заборгованістю служби збуту Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" зазначено завдання та обов'язки начальника, зокрема подавати всі заяви, документи, у тому числі процесуальні, до суду та підписувати всі процесуальні документи (заяви, клопотання, заперечення, пояснення, відповіді на заперечення, відзиви, відповіді на відзиви, претензії, відповіді на претензії, позовні заяви, апеляційні скарги, відмови від апеляційних скарг).
Крім того, Положенням про відділ по роботі з дебіторською заборгованістю служби збуту Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" передбачено повноваження представляти підприємство в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів (самопредставництво юридичної особи), що відносяться до компетенції відділу.
Щодо пояснення відповідача про заборгованість, позивач зазначає, що оскільки, згідно з випискою з журналу нарахувань і оплати за період з жовтня 2021 р. по травень 2022 р. по особовому рахунку № 475, у відповідача рахувалась заборгованість перед позивачем за спожиті послуги станом 31.12.2021 р. в сумі 1 554 076,29 грн., то позивач, керуючись умовами Договору, зокрема п. 7.8. Договору, врахувало фактичні оплати відповідача (станом на день подачі позовної заяви до суду) в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди, а саме: 541 780,38 грн. (платіж від 28.01.2022); 200 000,00 грн. (платіж від 17.02.2022); 200 000,00 грн. (платіж від 23.02.2022); 200 000,00 грн. (платіж від 18.03.2022); 200 000,00 грн. (платіж від 28.03.2022); 100 000,00 грн. (платіж від 30.03.2022) та 100 000,00 грн. (платіж від 31.03.2022).
Разом з тим, згідно з наданим відповідачем реєстром банківських документів за січень - травень 2022 р., наступні оплати: 200 000,00 грн. (платіж від 22.04.2022) - за теплову енергію за лютий 2022 р.; 50 000,00 грн. (платіж від 29.04.2022) - за теплову енергію за березень 2022 р.; 100 000,00 грн. (платіж від 29.04.2022) - за теплову енергію за березень 2022 р. проведені відповідачем після подання позову до суду, а разом з цим, не містять інформації на підтвердження оплати заборгованості за оскаржуваний період, про шо відповідачу відомо.
На думку позивача, твердження відповідача, що не в змозі вчасно і в повному обсязі оплачувати свої послуги, посилаючись на те, що орендарі/балансоутримувачі не вчасно та не в повному обсязі відшкодовують відповідачу свої витрати, не спростовують, а фактично підтверджують факт неналежного виконання умов даного Договору.
З огляду на викладене позивач просить суд задовольнити позов Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про стягнення 1167990,92 грн. в повному обсязі.
У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач зазначає наступне.
Відносно заборгованості Управління перед КП ВМР «ВМТЕ» за надані послуги з продажу та постачання теплової енергії за період з жовтня 2021 року, яка станом на 31.12.2021 становила 1554076,29 грн, дана заборгованість виникла в межах договору, який діяв з 01.01.2021 по 31.12.2021, а позовні вимоги КП ВМР «ВМТЕ» гуртуються на Договорі за період дії з 01.01.2022 по 31.12.2022, відтак вимоги заборгованості по Договору за 2021 рік не стосуються предмету даного позову.
За період січень-квітень 2022 року Управління перерахувало в загальному розмірі 1891780,38 грн, тому Управління станом на день подачі позову до суду не має заборгованості за оскаржуваний період - січень 2022 року в межах позовних вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити.
В додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву, відповідач зазначив, що 21.12.2020 між Сторонами у справі було укладено Договір № 475 закупівлі-продажу теплової енергії на період 01.01.2021 по 31.12.2021.
З початку опалювального періоду-жовтня 2021 року в зв'язку з підняттям тарифів між Сторонами виникли питання з розмежування тарифів - «бюджетні організації» та «інші».
В жовтні та листопаді 2021 року Управлінню в пред'явлених актах КП ВМР «ВМТЕ» було зазначено тариф 4655,417 грн/Гкал за послуги як для госпрозрахункових підприємств, тоді як для бюджетних організацій тариф складав 2367,25 грн/Гкал.
Управління неодноразово зверталося до КП ВМР «ВМТЕ» щодо розділення виставлених рахунків з урахуванням наданого відсоткового співвідношення орендованих площ бюджетними та іншими організаціями, однак ні відповіді на листи-звернення, ні розділення КП ВМР «ВМТЕ» не було надано Управлінню.
Так, 26.11.2021 листом № 01-08-02/1700 Управління надало КП ВМР «ВМТЕ» довідку про відсоткове співвідношення бюджетних організацій по адмінбудівлям, які обслуговує Управління. 09.12.2021 листом № 01-01-02/1796 Управління просило КП ВМР «ВМТЕ» надати рахунки за спожиту теплову енергію з розмежуванням для бюджетних організацій та інших орендарів з початку опалювального сезону або переукласти договори на теплопостачання безпосередньо з бюджетними організаціями та іншими установами. На жоден лист КП ВМР «ВМТЕ» не відреагувало.
Оскільки Договір № 475 від 21.12.2020 не пролонгувався, Управлінням на початку 2022 року проводилася переговорна процедура по закупівлі теплової енергії та укладено Договір № 475 від 07.02.2022 КП ВМР «ВМТЕ» на період дії з 01.01.2022 по 31.12.2022.
27 травня 2022 року Управлінням спільної комунальної власності (далі Управління, відповідач) отримано від комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» лист від 24.05.2022 № 1388- 22/2/ з актами звірки по договору № 475 від 21.12.2020 та по договору № 475 від 07.02.2022, укладених між сторонами у справі, та дублікатами актів виконаних робіт за жовтень, листопад 2021 року.
06 червня 2022 року листом № 01-03-01/555 Управлінням надано відповідь на лист від 24.05.2022 № 1388-22/2, відповідно до якого Управління пояснює про неможливість підписання актів звірки розрахунків і актів здачі-приймання, оскільки з початку опалювального періоду 2021-2022 КП ВМР «ВМТЕ» надавалися рахунки по тарифу «інші», в той час коли в адміністративних будівлях, що обслуговує Управління, близько 94 % площ орендують бюджетні організації і установи.
Відносно заборгованості Управління перед КП ВМР «ВМТЕ» за надані послуги з продажу та постачання теплової енергії в загальній сумі 1167990,92 грн Управління вважає суму завищеною, оскільки рахунки виставлені без розмежування тарифів, а при наданні КП ВМР «ВМТЕ» рахунків з розмежуванням тарифів з початку опалювального періоду 2021-2022 Управлінням буде їх взято до уваги та оплачено.
Також, відповідач у даних додаткових поясненнях зазначає, що станом на день подачі позову до суду сплочена заборгованість за оскаржуваний період - січень 2022, що стверджується реєстром банківських документів за 1 півріччя 2022 року.
В клопотанні від 13.06.2022, позивач зазначає, що 26.05.2022 р. позивачем було надіслано на адресу відповідача по два примірники актів звірки розрахунків по Договору № 475 від 21.12.2020 р. та по Договору № 475 від 07.02.2022 р., укладених між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області станом на 01.05.2022 р.
Однак, 07.06.2022 р. КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» отримало лист від Відповідача з повідомленням про неможливість підписання актів звірки розрахунків.
З огляду на це позивач вважає за необхідне надати наступні пояснення.
21.02.2020 року між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (далі - Позивач/Постачальник) та Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (далі - Відповідач/Споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 475 (далі - Договір). За даним Договором Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві товар, зазначений в п.1.2. Договору, а Споживач - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором.
07.02.2022 року між Позивачем та Відповідачем було переукладено договір купівлі- продажу теплової енергії № 475. За даним Договором Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві товар, зазначений в п.1.2. Договору, а Споживач - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором.
На виконання умов Договору № 475 від 21.02.2020 року за період січень 2021 року - грудень 2021 року в приміщення відповідача, що зазначені у Додатку № 1 до Договору, Позивачем здійснювалось постачання теплової енергії на загальну суму 4 104 614,30 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) та дублікатами актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), які належним чином тричі направлялись відповідачу для підпису та за змістом п. 7.6. Договору вважаються визнаними відповідачем.
Разом з цим, відповідач відмовляється від підпису актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період жовтень-листопад 2021 року, оскільки не згоден з встановленими тарифами на теплову енергію для госпрозрахункових організацій. Разом з тим, Договір № 475 від 21.02.2020 року укладений між позивачем та відповідачем - як з госпрозрахунковою організацією. За Даним Договором не було передбачено розподіляти споживачів, які орендують приміщення у Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області по категоріям Бюджет та Інші.
За таких обставин, у відповідача станом 31.12.2021 р. рахувалась заборгованість за спожиті послуги в сумі 1 554 076,29 грн, тому відповідно до умов договорів оплати що надійшли в першому кварталі 2022 року були зараховані в рахунок заборгованості за попереднім Договором, а оплати проведенні відповідачем після подачі позовної заяви до суду зараховані позивачем згідно зазначеного призначення платежу.
В матеріалах справи також наявний реєстр банківських документів за січень - липень 2022 поданий представником відповідача з клопотанням від 06.07.2022, з якого вбачається що відповідачем починаючи з 28.01.2022 по 04.07.2022 здійснено оплати на рахунок позивача за теплову енергію в загальному розмірі 2 391 780,38 грн.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Твердження відповідача, що позовна заява та всі подані позивачем до суду документи підписані неналежним представником, а тому є підставою залишення позову без розгляду, судом оцінюються критично з огляду на наступне.
Відповідно до п.п 11 п. 161 Перехідних положень до Конституції України (в редакції від 30 вересня 2016 року - чинна) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції - з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Отже, з 01 січня 2019 року представництво інтересів в судах першої інстанції як фізичних, так і юридичних осіб здійснюється із застосуванням вимоги про статус адвоката.
Однак, є ряд виключень, серед яких, зокрема - самопредставництво юридичної особи.
Згідно положень ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Як вбачається з Положення про відділ по роботі з дебіторською заборгованістю служби збуту Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", на даний відділ покладено функції (розділ 3) та надано повноваження (розділ 4), а саме відділ, відповідно до покладених на нього завдань та в межах наданих повноважень виконує такі функції у сфері претензійно-позовної роботи, що стосується застосування усіх можливих та законних заходів, спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості за споживання теплової енергії споживачами: - підготовки, одержання та складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляду претензій та/або заяв про видачу судового наказу та/або позовів; - пред'явлення претензій/подача позовів/ заяв на видачу судового наказу. Представляти підприємство в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів (самопредставництво юридичної особи), що відносяться до компетенції відділу.
В посадовій інструкції Начальника відділу по роботі з дебіторською заборгованістю служби збуту Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", визначено завдання та обов'язки начальника, зокрема в п. 2.10 та 2.11 зазначено, що останній готує та подає всі заяви, документи, у тому числі процесуальні до суду та/або до інших установ, організацій (позовні заяви, заяви, клопотання, заперечення, письмові пояснення, відповіді на заперечення, відзиви на позовні заяви, відповіді на відзиви, претензії, відповіді на претензії, апеляційні скарги, заяви про видачу судових рішень, заяв про видачу виконавчих документів, заяви про відкриття та/або закриття виконавчих проваджень, заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень). Здійснює ведення справ у судах зі всіма правами, які за законом надаються позивачу, відповідачу та третій особі, зокрема: правом знайомитися з матеріалами справами, робити витяги з них, знімати копії, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення судам, наводити доводи та міркування з усіх питань, що виникають в ході судового процесу, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, брати участь у прийнятті рішення, відмовлятися від позову, укладати мирові угоди, подавати заяви про перевірку рішення, ухвали, постанови суду в апеляційному порядку, підписувати всі процесуальні документи (заяви, клопотання, заперечення, пояснення, відповіді на заперечення, відзиви, відповіді на відзиви, претензії, відповіді на претензії, позовні заяви, апеляційні скарги, відмови від апеляційних скарг).
Крім того, в матеріалах справи наявна Довіреність від 24.02.2022 №05/17 від 01.03.2022 відповідно до якої Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», в особі генерального директора Білика Максима Сергійовича, уповноважує Коренюк Марію Валеріївну (паспорт НОМЕР_1 , орган, що видав 0510, виданий 29 жовтня 2019 року) представляти інтереси підприємства в органах державної влади, підприємствах, установах, державних і громадських організаціях, судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах, органах державної виконавчої служби та у приватних виконавців з переліком прав, визначених ст.ст. 28, 42, 43, 48, 49, 51-53, 58, 60, 62, 64 ЦПК України, ст.ст. 29, 41, 42, 46, 48, 49, 50, 56, 58, 60, 61 ГПК України, ст.ст. 25, 42, 44, 46, 47, 48, 49, 51, 55, 57, 59, 60 КАС України, ст.ст. 14, 16, 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Дана Довіреність видана строком на один рік та засвідчена підписом Генерального директора та печаткою підприємства.
З огляду на викладене, на думку суду в матеріалах справи наявні докази підтвердження повноважень Коренюк Марії Валеріївни на здійснення самопредставництва юридичної особи - позивача.
Щодо позовних вимог суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1. ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі постачання теплової енергії правовідносин з приводу постачання теплової енергії для потреб опалення.
Зокрема в матеріалах справи наявні два Договори закупівлі-продажу теплової енергії №475 від 21.12.2020, який набуває чинності з 01.01.2021 та дії до 31.12.2021 та №475 від 07.02.2022, який набуває чинності з 01.01.2022 та дії до 31.12.2022. Умови даних договорів є ідентичними різняться вони лише кількістю постачання теплової енергії та ціною Договору.
Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам (далі Закон) визначений обов'язок споживачів теплової енергії визначений, статтею 19 цього Закону, згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Таким чином, в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання у відповідача щомісячно виникає обов'язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття виконаних робіт за весь час дії Договору №475 від 21.12.2020 та за січень 2022 за Договором №475 від 07.02.2022 разом з тим, спір між сторонами виник на основі виставленого акту здачі-прийняття виконаних робіт за січень 2022, згідно якого позивач поставив теплову енергію відповідачу на загальну суму 1167990,92 грн., згідно якого відповідач не провів оплати.
Відповідач в обґрунтування проведених оплат надав до суду реєстр банківських документів за січень-липень 2022 року з якого вбачається, що відповідачем на користь позивача здійснено оплати з призначенням платежу за січень 2022, а саме 17.02.2022 на суму 200 000,00 грн, 23.02.2022 на суму 200 000,00 грн, 18.03.2022 на суму 200 000,00 грн, 28.03.2022 на суму 200 000,00 грн, 30.03.2022 на суму 100 000,00 грн та 31.03.2022 на суму 100 000,00 грн. Загальна сума оплати з призначенням платежу за січень 2022 становить 1 000 000,00 грн. тобто на 167 990,92 грн менше ніж визначено в обопільно підписаному акті здачі-прийняття виконаних робіт за січень 2022.
Разом з тим дані платежі за січень 2022 року проведені відповідачем протягом лютого-березня 2022, що не відповідає умовам укладеного між сторонами Договору, а саме відповідно до п. 7.5. Договору розрахунки по Договору виконуються в наступному порядку: Споживач сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Даний факт на думку суду підтверджує не добросовісне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором.
Крім того, відповідно до п. 7.8. Договорів у разі наявності заборгованості за минулі періоди та /або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використану теплову енергію в порядку календарної черговості виникнення заборгованості, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків.
Відповідно до п. 7.6 та п. 7.7. Договорів по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому Договору. У разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до Додатку №2 цього Договору. Проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку. Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане навантаження, визначене в Додатку №1 до Договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахункового, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов'язковим для Сторін з моменту введення їх в дію. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.1. - 7.3. Договорів).
З урахуванням даних умов Договорів суд критично оцінює заперечення відповідача щодо здійснення повної оплати за січень 2022 та обґрунтування позивача щодо не здійснення відповідачем повної оплати за січень 2022.
З огляду на це, судом здійснено власний розрахунок за період дії обох договорів, а саме як вбачається з виписки з журналу нарахувань і оплат по особовому рахунку Споживача (а.с. 86) станом на січень 2021 за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 577 067,80 грн., за період з січня 2021 по грудень 2021 включно позивач поставив теплову енергію відповідачу на загальну суму 4 104 614,30 грн, а відповідач провів оплати за 2021 рік на загальну суму 3 669 386,19 грн (з урахуванням оплати від 28.01.2022 на суму 541780,38 грн) таким чином заборгованість за 2021 рік відповідача перед позивачем складала 1 012 295,91 грн. (577067,80+4104614,30-3669386,19=1012295,91).
В січні 2022 позивач поставив теплову енергію відповідачу на суму 1 167 990,92 грн, тобто станом на лютий 2022 заборгованість відповідача перед позивачем становила 2 180 286,83 грн (1012295,91+1167990,92).
Здійснені відповідачем проплати за період з 17.02.2022 по 31.03.2022 включно в сумі 1 000 000,00 грн закрили частково заборгованість за 2021 рік, таким чином станом на день подачі позовної заяви до суду (21.04.2022 згідно штампу канцелярії суду) у відповідача рахувалась заборгованість за 2021 рік в сумі 12295,91 грн та 1 167 990,92 грн за січень 2022 року, що в загальному розмірі становить 1 180 286,83 грн.
Після подачі позовної заяви до суду відповідачем за період з 22.04.2022 по 04.07.2022 включно проведено оплати на загальну суму 850 000,00 грн.
Таким чином, станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за теплову енергію поставлену у січні 2022 року становить 330 286,83 грн.(1180286,83-850000,00).
Тобто, відповідач частково розрахувався за теплову енергію поставлену у січні 2022 року після відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
За наведених обставин, з урахуванням поданих сторонами доказів сплати відповідачем грошових коштів, після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині стягнення частини боргу у розмірі 837 704,09 грн., у зв'язку із чим провадження у справі в частині стягнення заборгованості за теплову енергію поставлену у січні 2022 року по договору №475 від 07.02.2022 у розмірі 837 704,09 грн. підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на сплату судового збору в цій частині на відповідача.
В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію поставлену у січні 2022 року підлягають задоволенню в сумі 330 286,83 грн, як обґрунтовані та підтвердженні доказами.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 129, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Провадження у частині стягнення з відповідача 837 704,09 грн. боргу закрити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 200980276) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849) 330 286,83 грн. - боргу та 17 519,86 грн. - витрат на сплату судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - office@vmte.vn.ua, відповідача - uskv@ukr.net.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 13 липня 2022 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21000)