вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"23" червня 2022 р. Справа№ 910/3401/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Гудько А.В.
За участю учасників процесу та їх представників:
банкрут: Завадський А.Ю. (особисто);
керуючий реалізацією майна: Кравченко Р.М. (особисто);
від ОСОБА_1 : Павлюк П.В. - за ордером серія АІ № 1040370 від 13.06.2022;
від ОСОБА_1 : Ізотов І.І. - за ордером серія АН № 1064362 від 21.06.2022.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 (суддя Омельченко Л.В., повний текст постанови складено та підписано 06.12.2021)
за заявою ОСОБА_2
про неплатоспроможність боржника фізичної особи
Постановою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 (суддя Омельченко Л.В., повний текст постанови складено та підписано 06.12.2021) припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 , визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_2 , введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_2 та призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича (свідоцтво № 133 від 12.02.2013).
Не погодившись із зазначеною вище постановою, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 та направити дану справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі №910/3401/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3401/21 за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність боржника фізичної особи; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/3401/21.
23.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3401/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у справі №910/3401/21 задоволено клопотання ОСОБА_1 та поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3401/21; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 призначено на 15.06.2022.
28.04.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду та 04.05.2022 через управління документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від керуючого реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_2 , арбітражного керуючого Кравченка Р.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останній просить суд, закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21, у зв'язку з тим, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника не вирішувалися.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 у справі №910/3401/21 долучено до матеріалів справи № 910/3401/21 копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища; оголошено перерву у справі №910/3401/21 до 23.06.2022.
23.06.2022 у судовому засіданні представники ОСОБА_1 підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просили її задовольнити, постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 скасувати та направити дану справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи.
ОСОБА_2 у судовому засіданні 23.06.2022 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 - без змін.
У судовому засіданні 23.06.2021 керуючий реалізацією майна заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21.
Згідно з ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В силу ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство).
Разом з тим, 21.04.2019 набрав чинності Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 у березні 2021 року звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки неспроможний сплатити наявний у нього борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/3401/21 відмовлено ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про його неплатоспроможність.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, в якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 у справі №910/3401/21 та направити матеріали заяви до Господарського суду міста Києва для продовження їх розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі №910/3401/21 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 у справі №910/3401/21 скасовано, матеріали заяви направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 у справі №910/3401/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 ; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/3401/21 визнано кредиторами фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ): ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на загальну суму 14 051 042,50 грн, з яких: 4 540,00 грн судовий збір - позачергово; 14 046 502,50 грн - друга черга; ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на загальну суму 504 540,00 грн, з яких: 4 540,00 грн судовий збір - позачергово; 350 000,00 грн - друга черга; 150 000,00 грн - третя черга; ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 ) на загальну суму 10 674 903,00 грн, а саме: 4540,00 грн - судовий збір - позачергово; 10 670 363,00 грн - друга черга, зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича сформувати реєстр вимог кредиторів, оформивши його відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 01.11.2021, розгляд справи про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) у підсумковому засіданні призначено на 01.12.2021.
Як зазначалось вище, постановою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 , визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_2 , введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_2 та призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_2 арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича.
ОСОБА_1 із вищевказаним судовим рішенням не погодилась та в поданій апеляційній скарзі посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.
Вирішуючи питання щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У відповідності до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France», заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права». Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеної норми свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п'ята статті 41 ГПК України).
Судом враховується, що з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 №2597-VIII,який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.
Така позиція згодом підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
За приписами згаданої статті КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до частини першої статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (пункт 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
Слід зазначити, що у висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, згідно з яким лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).
Тобто, лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство та КУзПБ дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
При цьому, зазначені висновки було сформовано Верховним Судом щодо здійснення процедури ліквідації юридичних осіб, водночас, колегія суддів зауважує на доцільності врахування зазначеного принципу також при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб, враховуючи, що відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою. (Відповідної правової позиції щодо порядку набуття особою статусу кредитора у справі про неплатоспроможність фізичної особи дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.12.2021 у справі №927/807/20).
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції виходить з того, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
У справах про банкрутство, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.
Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 у справі №910/3401/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_2 ; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_2 .
Згідно ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
Доступ до інформації про провадження у справах, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 офіційно оприлюднено на веб-сайті Вищого господарського суду 09.08.2021 за № 67003
В силу положень ч.ч. 1,2 ст.45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, як встановлено судом, станом на дату подання апеляційної скарги та її розгляду судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 не зверталась до суду із заявою про визнання її грошових вимог до боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не розглядались та не визнавались, як наслідок до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_2 не включались. Доказів зворотнього матеріали справи не містять та скаржником суду не доведено, а тому ОСОБА_1 не набула статусу кредитора у даній справі про банкрутство та не є учасником справи про неплатоспроможність.
При цьому, слід зазначити, що кредитори (в розумінні абзацу десятого частини першої статті 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство), з моменту подання заяви, передбаченої абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (частина перша статті 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (пункт 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).
З урахуванням наведеного суд наголошує, що законодавством про банкрутство, яке допускає участь у справі про банкрутство багатьох учасників провадження з різним обсягом повноважень, передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі.
Таким чином, скаржник не позбавлена в подальшому права на оскарження постанови у даній справі як учасник провадження у такій справі (кредитор) лише після вчинення всіх передбачених ст. 45 КУзПБ дій.
Водночас, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Отже при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №908/1083/19, від 25.06.2020 у справі №916/1965/13).
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 року у справі № 62/112 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №910/17428/19).
Як вказує скаржник, між колишнім подружжям - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наявний спір щодо поділу майна, яке на переконання останньої, може бути включене до ліквідаційної маси, а відтак, оскаржуваною постановою суду першої інстанції порушено її права.
Однак, колегія суддів зазначає, що вищевказані обставини не свідчать про порушене право ОСОБА_1 з огляду на таке.
Статтею 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №761/22523/21 передано цивільну справу №761/22523/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/3401/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 .
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 131 КУзПБ до складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.
Відтак, вказаний вище спір щодо поділу майна буде розглядатися в межах справи про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_2 .
Таким чином, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною постановою місцевого господарського суду вирішено питання про права, інтереси та обов'язки ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
В силу ч. 2 ст. 264 ГПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №910/3401/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 , права апелянта оскаржуваною постановою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, то відповідно ОСОБА_1 не наділена процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема, на оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21, а відтак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 234, 255, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/3401/21 закрити.
2. Справу № 910/3401/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено та підписано - 13.07.2022.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
О.М. Остапенко