Справа № 392/473/22
Провадження № 2-а/392/7/22
01 липня 2022 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Березія Ю.А.,
при секретарі Рудій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області капітана поліції Матковського Геннадія Михайловича, відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив визнати неправомірною і скасувати постанову БАА № 891982 від 22.05.2022 року інспектора відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області капітана поліції Матковського Г.М. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, закрити провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення та стягнути судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що згідно з фабулою постанови 22 травня 2022 року о 7 годині 20 хвилин по вул. Центральній в м. Мала Виска позивач здійснив обгін автомобіля поліції та автомобіля ГАЗ, що рухався перед ним в напрямку мосту.
Позивач зазначив, що на початку здійснення ним маневру обгону до мосту залишилося понад 400 метрів, маневр обгону він завершив за 100 метрів до початку мосту.
Після цього маневру він був зупинений працівником поліції, який наказав сісти у його службове авто та почав стверджувати, що він порушив правила обгону.
Позивач зазначив, що він спочатку відмовився від підпису оскаржуваної постанови і написав, що незгоден з нею після чого працівник поліції різко вихопив посвідчення водія і сказав що його вилучає, а автомобіль забирає. Позивач вказав, що інспектор наказав йому закреслити, що він не згоден з постановою і написати згоден. Він та і зробив, але інспектор під дією психологічного тиску почав вимагати від останнього визнання своєї вини. Після визнання ним своєї вини працівник поліції віддав посвідчення і документи і вони роз'їхалися.
Позивач вважає незаконною постанову про накладення адміністративного стягнення.
26 травня 2022 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 12).
17 червня 2022 року відповідач ОСОБА_2 подав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність та зазначив, що він не визнає позовну заяву, що постанова була складена відповідно до чинного законодавства.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, передбаченого положеннями статей 47,79 КАС України, не надав до суду матеріали справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини 4 статті 259 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 2 статті 2 КАС України).
Пунктом 19 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (стаття 19 КАС України).
Згідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 279 КУпАП.
Судом встановлено, що 22 травня 2022 року інспектор відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області капітан поліції Матковський Г.М. виніс постанову БАА № 891982 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).
У постанові зазначено, що 22.05.2022 року о 7.20 в м. Мала Виска по вул. Центральній громадянин ОСОБА_1 здійснив обгін на мосту автомобіля ГАЗ 3301.
Відповідач у судове засідання не з'явився, на вимогу суду, яка зазначена в ухвалі про відкриття провадження у справі від 26.05.2022 року, відповідач ОСОБА_3 не надав оригінал справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд не має у своєму розпорядженні доказів, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності обов'язок доказування правомірності своїх дій покладається на суб'єкта владних повноважень.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду справи, якому передує фіксування цього правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Перевірка законності постанови про накладення адміністративного стягнення здійснена в частині застосування відповідачем норм матеріального та процесуального права.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з тим, позивач просить визнати протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення.
Дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок, що підтверджується відповідною квитанцією.
Зазначений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, оскільки відповідачем у справі виступає його службова особа.
Керуючись статтями 245, 246 КАС України,
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову від 22 травня 2022 року серії БАА № 891982 інспектора відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області капітана поліції Матковського Геннадія Михайловича про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень на громадянина ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП.
Провадження у справі - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У задоволення іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 - 496 гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РРОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач інспектор відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП у Кіровоградській області капітана поліції Матковський Геннадій Михайлович, вул. Центральна, 81 в м. Мала Виска Кіровоградської області;
відповідач відділення поліції № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, вул. Центральна, 81 в м. Мала Виска Кіровоградської області.
Головуючий
суддя