Справа №345/1832/22
Провадження № 1-кс/345/343/2022
13.07.2022 м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12022091170000233 від 06.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.369 КК України -
12.07.2022 до слідчого судді Калуського міськрайонного суду звернулася слідчий СВ Калуського РВП ГУНП ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, шляхом позбавлення права користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що слідчим відділенням Калуського РВП ГУНп проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022091170000233 від 06.07.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
06.07.200 близько 13.00 годин в м.Калуш по вул.Об'їздній гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , був зупинений працівниками СРПП Калуського РВП ГУНП за порушення правил дорожнього руху та надав поліцейським неправомірну вигоду в сумі 500 грн. за ухилення від відповідальності за ст.130 КУпАП.
06.07.2022 в ході проведення огляду місця події, що мало місце на проїзній частині дороги, що по вул.Об'їздній, м.Калуша, неподалік будинку № 10, а саме біля переднього сидіння між пасажирськими сидіннями службового автомобіля марки Тойота д.н.з. НОМЕР_1 виявлено та вилучено купюру номіналом 500 грн. серія СЗ 5469147, яку поміщено в полімерний спецпакет «Національна поліція» № KIV2140949, клапан якого заклеєно зверху, нанесено пояснювальні написи, підписи учасників і понятих, яку зі слів працівників поліції їм як неправомірну вигоду надав ОСОБА_5 ..
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 06.07.2022 вищеописану купюру номіналом 500 грн. серії СЗ 5469147 визнано доказом у кримінальному провадженні № 12022091170000233 від 06.07.2022, оскільки вона може бути використана для доказування факту та події вчинено кримінального правопорушення.
Оскільки завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження, з метою збереження речових доказів, запобігання настання негативних наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню, є необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Враховуючи те, що вище описана купюра номіналом 500 грн. серії СЗ 5469147 являється об'єктом кримінально-протиправних дій, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегла на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також те, що вона є тимчасово вилученим майном, тому з метою запобігання пошкодження, знищення, відчуження чи іншим чином зміни їх стану, на вказане майно слід накласти арешт.
Слідчий СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася , однак подала до суду заяву, в якій вказує, що клопотання підтримує, просить розгляд клопотання проводити у її відсутності.
Вивчивши клопотання та доданні до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту на майно, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності-також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
Згідно ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З огляду на вищенаведене, слідчий мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Відповідно до частини 2 та 7 статті 115 КПК України при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час.
У свою чергу, статтею 116 КПК України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
З матеріалів клопотання встановлено, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, було виявлено та вилучено 06.07.2022 в ході проведення огляду місця події та відповідно до постанови від 06.07.2022 визнане речовим доказом по кримінальному провадженні № 12022091170000233 від 06.07.2022.
За приписами ч. 2 ст. 113 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Разом із тим, з клопотанням про арешт майна відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України слідчий звернувся до слідчого судді тільки 12 липня 2022 року, тобто після спливу граничного строку.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами кримінальний процесуальний закон розуміє лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом.
З огляду на вищенаведене, слідчий мав діяти у законний спосіб та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Оскільки клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано з пропуском строку, зважаючи на імперативну норму абзацу другого частини 5 статті 171 КПК України, вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Жодних клопотань про поновлення пропущеного строку слідчим не подано.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170-173, 175, 309, 372, 3922 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022091170000233 від 06.07.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: