Справа № 147/1230/21
Провадження № 1-кп/147/26/22
11 липня 2022 року смт. Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020300000145 від 08.07.2020 р., про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України,
встановив:
В провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, оскільки ризики встановлені під час зміни запобіжного заходу не зникли. Також, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності та впливати на свідків.
Обвинувачений та захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 , не заперечували щодо задоволення клопотання заявленого прокурором
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.
За положенням ч.1-3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного шляхом його ізоляції за місцем проживання.
Згідно до ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2011 від 11 жовтня 2011 року).
З матеріалів провадження вбачається, що 23.03.2022 року ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт строком на 60 діб, тобто до 22.05.2022 р. включно.
Ухвалою суду від 16.05.2022 р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати з 22-00 години до 06-00 години наступного дня житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 15.07.2022 включно. Також, зобов'язано обвинуваченого прибувати за викликом до суду невідкладно; повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Так, суд враховує, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 є тяжкими, згідно із класифікацією, передбаченою ст. 12 КК України.
Однак суд зауважує, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим, не є ризиком, передбаченим у статті 177 КПК України, тому не може бути самостійною підставою для продовження запобіжного заходу.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
Відповідно до п.9 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків.
У своїх рішеннях ЄСПЛ також звертає увагу на те, що тяжкість злочину, вчиненого обвинуваченим та ризик його ухилення від слідства чи суду залишається єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення. Проте згідно з п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, а тому прокурор у своєму клопотанні має навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою, які мають бути чітко сформульовані ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1998 року у справі « І.А. проти Франції)
Крім цього, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд погоджується з доводами прокурора про наявність на час розгляду кримінального провадження ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались суддею при застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби. Дані ризики не зменшились та виправдовують продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу.
У зв'язку з чим, суд з урахуванням вимог ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», приймаючи до уваги, що судовий розгляд кримінального провадження триває, мету, підстави, які стали обставиною для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є і надалі актуальними та надалі мають місце, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість злочину і можливого покарання, а тому, суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання прокурора і продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також фактів, які б свідчили про те, що вказаний запобіжний захід, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд не встановив.
Суд зазначає, що на даному етапі судового провадження такий запобіжний захід забезпечить високі стандарти не лише права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Керуючись ст. ст.176-178, 181, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати з 22-00 години до 06-00 години наступного дня житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 09.09.2022 включно.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за викликом до суду невідкладно; повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання; утримуватися від спілкування з свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції.
Контроль за виконанням ухвали покласти на групу прокурорів у даному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні оголосити перерву до 10-00 год. 16 серпня2022 року.
Ухвалу може бути оскаржено протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 11.07.2022 р. о 13.00год.
Суддя ОСОБА_1