12 липня 2022 року
справа №380/6604/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (місцезнаходження: 81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул.Польова, 97, код ЄДРПОУ 38169102) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) , в якому просить суд:
-визнати протиправною і скасувати картку відмови за №UA209140/2022/000421 Львівської митниці Державної митної служби України, якою від мовлено в прийнятті митної декларації ТзОВ «КПП ЦЕНТР» за №UA209140/2022/022551 поданої 29.03.2022, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що згідно з митною декларацією UA209140/2022/000421 ввозив на митну територію України транспортний засіб - сідельний тягач марки DAF, модель CF85.410, бувший у використанні, із застосуванням преференційного режиму в рамках Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII. Картка відмови була прийнята у зв'язку з наявністю у митного органу сумнівів, оскільки декларацію походження видано (складено) експортером, який експортував товари, походження яких не підтверджено митними органами ЄС. Позивач не погоджується з підставами прийняття спірного рішення, оскільки вважає, що відмова ґрунтується на інформації щодо не підтвердження походження товару, який імпортувався в межах інших господарських відносин за участі позивача. Оскільки для митного оформлення були надані належним чином оформлені сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.l, наявність яких є достатньою для підтвердження його походження, а також всі інші необхідні документи, тоді як відповідач не надав докази, які спростовують походження товару, позивач вважає картки відмови протиправними, відтак такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою від 09.05.2022 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги з тих підстав, що скористався правом, передбаченим у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару та достовірності відомостей, що в них містяться (включаючи відомості про країну походження товару), щоб призупинити преференційний режим митного оформлення. Зазначає, що даний імпортер товару неодноразово подавав до митного оформлення документи про преференційне походження товару, які визначвалися митними адміністраціями країни експорту не підтвердженими. Зазначене є підставою для призупинення тарифних преференцій до отримання результатів перевірки достовірності сертифіката з перевезення товару EUR.1 або декларації походження (інвойсу). У позові просить відмовити.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Ухвалою від 30.05.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 30.05.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання Львівської митниці про об'єднання для спільного розгляду в одне провадження.
Суд встановив таке.
Відповідно до договору купівлі-продажу №06/20 від 04.05.2020, укладеного між КПП «ЦЕНТР» (покупець )та KI-TRUCK SALE COMPANY Ihor Kulchytskyi (Польща) (продавець) КПП «ЦЕНТР» купив транспортний засіб сідловий тягач DAF CF 85.410 4x2 2011р., бувший у вживанні, VIN: НОМЕР_1 , за ціною 15700 EURO.
Зазначені умови підтверджуються також виставленою покупцю експортною фактурою від 22.02.2022.
29.03.2022 позивач подав відповідачу для митного оформлення транспортного засобу митну декларацію № UA209140/2022/022551, а також додані до неї рахунок-фактуру (інвойс) від 22.02.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 03.05.2011; калькуляцію транспортних витрат, зовнішньоекономічний договір від 04.05.2020, копію митної декларації країни відправлення №22PL402010Е256335 від 22.02.2022.
Зазначений транспортний засіб ввезений на митну територію України із застосуванням преференційного режиму в рамках Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.
Позивачем отримано картку відмови за №UA209140/2022/000421 Львівської митниці Державної митної служби України, якою відмовлено в прийнятті митної декларації ТзОВ «КПП ЦЕНТР» за №UA209140/2022/022551 поданої 29.03.2022, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з тих причин, що митне оформлення неможливо завершити, оскільки документ про походження визнається непридатним для застосування преференцій (товар №1) відповідно до норм статті 32 Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної Конвенції пр опан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами з іншої сторони від 27.06.2014, так як декларацію походження видано (складено) експортером, який експортував товари, походження яких не підтверджено митними органами ЄС.
Позивач не погодився із таким рішенням відповідача, вважає, що таке прийнято безпідставно, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку вказаним спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 5 ст. 280 Митного кодексу України ( далі також МК України) ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 281 Кодексу передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 44 МК України передбачено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Згідно з ч.2 ст.36 МК України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Відповідно до ч.6 ст. 36 МК України, положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч.7 ст.36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною радою України.
Частиною 9 ст.43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках експертизи відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію, Угода).
Згідно з ч.1 ст.16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу І Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку ІІІ до цього Протоколу, як одного з таких документів.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.17 розділу V Протоколу І Угоди, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Відповідно до ч.1 ст. 29 розділу V Протоколу І Угоди, експортер, який подає заяву на отримання сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен зберігати документи, зазначені в статті 17(3) цього Протоколу, протягом щонайменше трьох років.
Отже, сертифікат з перевезення товару EUR.1 та/або сертифікат про походження товару є підставою для застосування до товару тарифної преференції.
Відповідно до ч.2 ст.32 розділу VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І Угоди, з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.
Частинами 1, 3 та 5 ст.32 «Перевірка підтверджень походження» розділу VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь- яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.
Згідно з ч.1 ст.45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Як видно з матеріалів справи, позивач подав митному органу пакет документів, які засвідчують походження товару, з поміж іншого, сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0251299.
Зі змісту картки відмови видно, що причиною відмови у митному оформленні за преференційним режимом слугувало те, що декларацію походження видано (складено) експортером, який експортував товари, походження яких не підтверджено митними органами ЄС. Саме ця обставина викликала сумніви у відповідача щодо застосування преференційного режиму імпортованого товару.
Водночас, за наявності належно оформлених сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1. та інших наданих позивачем документів, зазначена обставина не могла сама по собі бути підставою для відмови у митному оформленні товару за преференційним режимом або призупинення такого режиму.
У випадку встановлення відповідачем невідповідності відомостей у наданих для митного оформлення документах, він дійсно мав право відповідно до положень статті 45 МК України звернутись до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни походження товару із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Позивач, як на підставу обґрунтування заперечення позову, покликається на відповідь уповноваженого органу Республіки Польща від 24.09.2021, надану на звернення Галицької митниці Держмитслужби з результатами перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AR 0268063 від 25.02.2021.
З цього листа видно, що означений сертифікат є автентичним документом, однак експортер не підтвердив преференційного походження товарів з ЄС.
Водночас суд зауважує, що відповідач, обґрунтовуючи сумніви щодо походження товару, стосовно декларації якого прийнято картку відмови, не є тим самим товаром, що вказаний у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AR 0268063 від 25.02.2021, оскільки позивач, для підтвердження застосування преференцій, до митної декларації, котра не була прийнята відповідачем, долучив сертифікат з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AS 0251299.
Відповідач, з метою усунення сумнівів, які в нього виникли щодо походження імпортованого товару, відповідно до вимог ст.45 МК України, мав право вчинити відповідні дії, а саме звернутися до компетентного органу країни походження товару із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Водночас, як встановив суд, відповідач не надав доказів звернення до уповноваженого органу Республіки Польща із запитом щодо перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1. по товару, що ввозився до України по декларації №UA209140/2022/022551 поданої 29.03.2022.
Отже, відповідач маючи сумніви у походженні товару не вчиняв жодних дій на підтвердження чи спростування їх обґрунтованості, обмежившись лише констатацією того, що декларацію EUR.1 видано експортером, котрий раніше експортував товари, походження яких не підтверджено.
Таким чином, відповідач під час митного оформлення імпортованого позивачем товару безпосередньо не встановив невідповідності відомостей у наданих для митного оформлення документах.
Оскільки сумніви митного органу ґрунтувались виключно на інформації щодо іншого товару, то така інформація не є належною підставою для відмови у митному оформленні за преференційним режимом товару, який оформлявся за митною декларацією №UA209140/2022/022551.
Суд дійшов висновку, що оскільки позивач подав у встановленому порядку документи, необхідні для підтвердження застосування преференційного режиму до товару, ввезеного згідно із митною декларацією UA209140/2022/022551, щодо достовірності якого відсутні обґрунтовані сумніви, підтверджені належними доказами, у відповідача були відсутні належні підстави для відмови у митному оформленні за вказаним режимом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 295 КАС України, суд
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (місцезнаходження: 81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул.Польова, 97, код ЄДРПОУ 38169102) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови за №UA209140/2022/000421 Львівської митниці Державної митної служби України, якою відмовлено в прийнятті митної декларації ТзОВ «КПП ЦЕНТР» за №UA209140/2022/022551 поданої 29.03.2022, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (місцезнаходження: 81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул.Польова, 97, код ЄДРПОУ 38169102) з Львівської митниці Державної митної служби України (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на суму 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один)грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.