Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 липня 2022 року Справа№200/18557/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до відповідача № 1: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548), відповідача № 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
16 грудня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову вимоги немайнового характеру в розмірі 908,00 грн.; уточненої позовної заяви (а. с.70-71) .
04 січня 2022 року позивачем на виконання ухвали суду від 21 грудня 2021 року подана заява про уточнення позовних вимог та квитанція про сплату судового збору у сумі 908,00 грн. (а. с. 74).
В уточненій позовній заяві позивач подає позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач № 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач № 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2021 р. №056750006966 про відмову в призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 16.09.2021 р. про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи:
з 29.12.1992 р. по 20.06.1993 р. - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем у шахті дільниці РГВ-1 ("Шахтоуправління ім. С.М. Кірова" ДП "Макіїввугілля");
з 21.06.1993 р. по 30.03.1995 р. на посаді в.о. начальника дільниці РГВ-1 з повним робочим днем у шахті ("Шахтоуправління ім. С.М. Кірова" ДП "Макіїввугілля");
з 30.03.1995 р. по 10.03.1996 р. - на посаді гірничого майстра дільниці №2 з повним робочим днем у шахті ("Шахтоуправління ім. С.М. Кірова" ДП "Макіїввугілля");
з 10.03.1996 р. по 30.06.1996 р. - на посаді в.о. помічника начальника дільниці №2 з повним робочим днем у шахті ("Шахтоуправління ім. С.М.Кірова" ДП "Макіїввугілля");
з 01.07.1996 р. по 05.04.1998 р. - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем у шахті дільниці №2 ("Шахтоуправління ім. С.М. Кірова" ДП "Макіїввугілля");
з 22.07.1998 р. по 03.11.1998 р. - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем у шахті (ДВАТ Шахта "Советська" ДП "Макіїввугілля");
з 03.11.1998 р. по 01.12.1998 р. - на посаді учня гірника з повним робочим днем у шахті (ДВАТ Шахта "Советська" ДП "Макіїввугілля");
з 01.12.1998 р. по 16.01.2000 р. - на посаді гірника з повним робочим днем у шахті (ДВАТ Шахта "Советська" ДП "Макіїввугілля");
з 24.01.2000 р. по 19.09.2003 р. - на посаді гірника з повним, робочим днем у шахті (ВП "Ордена Леніна Шахта № 13-бис" ДП "Макіїввугілля");
з 01.03.2004 р. по 13.11.2006 р. - на посаді горничого майстра з повним робочим днем у шахті (ВП "Шахтоуправління ім. С.М.Кірова" ДП "Макіїввугілля");
з 13.11.2006 р. по 13.09.2021 р. - на посаді начальника зміни Відокремлений підрозділ "Шахтоуправління ім. С.М.Кірова" ДП "Макіїввугілля") (а. с. 75-81).
В обґрунтування позову зазначив, що за доданими документами до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №1) не зараховано періоди роботи, у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок про пільговий характер роботи. Вважає рішення відповідача № 1 неправомірним, оскільки трудовий стаж підтверджений трудовою книжкою та документами. У зв'язку з чим, просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2021 р. №056750006966 про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 16.09.2021 р. про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового й стажу роботи за Списком №1 (а. с. 1-6).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 86-87).
17 травня 2022 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
У відзиві відповідач зазначив, що періоди роботи з 29.12.1992 р. по 05.04.1998 р., з 22.07.1998 р. по 31.12.1998 р. не зараховані до пільгового стажу позивача, оскільки довідки, які видані на підтвердження пільгового стажу не створюють правових наслідків. Періоди пільгової роботи не зараховано з 01.01.1999 р. по 16.01.2000 р., з 24.01.2000 р. по 19.09.2003 р. та з 01.03.2004 р. по 28.02.2014 р., оскільки відсутня інформація про перереєстрацію підприємства. У зв'язку з чим, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 р. №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022 р.
21.04.2022 р. на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 р. № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 р. на 30 діб.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 р. Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Станом на теперішній час військовий стан в Україні триває (Закон України від 22.05.2022 р. № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року №341/2022).
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області витребувані додаткові докази по справі, а саме: довідка за формою ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу (позивача) за період з 2000 року по 2021 рік включно; довідка за формою ОК-7 Індивідуальні відомості про застраховану особу (позивача) за період з 2000 року по 2021 рік включно.
27 червня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшли витребувані судом документи: довідка за формою ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу (позивача) за період з 2000 року по 2021 рік включно; довідка за формою ОК-7 Індивідуальні відомості про застраховану особу (позивача) за період з 2000 року по 2021 рік включно.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , який видано Совєтським РВ УМВС України в м. Макіївці 13 серпня 1998 року та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (а. с. 9-11).
Відповідно до довідки від 15 вересня 2021 року № 1429-5000395961 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_2 (а. с. 20).
16 вересня 2021 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугою років.
Відповідачем №1 за результатами розгляду заяви позивача було прийнято рішення № 056750006966 від 23 вересня 2021 року, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії через не підтвердження документами необхідного пільгового стажу на підземних роботах, які визначені у пункті 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) (а. с. 66).
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу відмовлено у призначені пенсії через не підтвердження документами необхідного пільгового стажу на підземних роботах.
Не погоджуюсь з рішенням відповідача №1, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставин справи, суд встановив наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці на списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону і в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 р. (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до положень п. 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пунктом 1 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав відповідні документи.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній норми відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу роботи позивача, суд зазначає наступне.
В матеріалах справи міститься копія трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 24 червня 1993 року, яка містить належним чином відображені записи щодо періодів роботи позивача, а саме:
- запис №1: служба у лавах Радянської армії з 23.06.1990 р. - 30.11.1992 р.;
- запис № 2: навчання в Донецьком технікумі промислової автоматики з 01.09.1986 р. по 06.06.1990 р.;
- запис № 3 від 29.12.1992 р. прийнятий гірничим майстром, з повним робочим днем у шахті, Шахтоуправління ім. С.М. Кірова ДП «Макіїввугілля»;
- запис № 4 від 21.06.1993 р. переведений в.о. зам. начальника дільниці, з повним робочим днем у шахті;
- запис № 5 від 30.03.1995 р. переведений гірничим майстром підземним, з повним робочим днем у шахті;
- запис № 6 від 10.03.1996 р. переведений на період вакансії помічником начальника дільниці № 2 підземним, з повним робочим днем у шахті;
- запис № 7 від 01.07.1996 р. переведений гірничим майстром, з повним робочим днем у шахті;
- запис № 8 від 05.04.1998 р. звільнений за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням;
- запис № 9 від 22.07.1998 р. прийнятий гірничим майстром, з повним робочим днем у шахті «Радянська»;
- запис № 10 від 03.11.1998 р. переведений учнем гірником, з повним робочим днем у шахті;
- запис № 11 від 01.12.1998 р. переведений гірником очисного забою 5 розряду, з повним робочим днем у шахті;
- запис № 12 від 16.01.2000 року звільнений за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України;
- запис № 13 від 24.01.2000 р. прийнятий на шахту «13 Біс» ДХК «Макіїввугілля» гірником очисного забою п'ятого розряду підземним, з повним робочим днем у шахті;
- запис № 14 від 19.09.2003 р. звільнений за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням;
- запис № 15 від 01.03.2004 р. прийнятий гірничим майстром з повним робочим днем у шахті ВП «Шахта ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля»;
- запис № 16 міститься запис про реорганізацію на ДП «Донецька вугільна коксівна компанія»;
- запис №17 міститься запис про реорганізацію на Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені С. М. Кірова»;
- запис №18 міститься запис про реорганізацію на Відокремлений підрозділ «Шахта імені С. М. Кірова»;
- запис № 19 від 13.11.2006 р. переведений начальником зміни;
- запис №20 міститься запис про реорганізацію на Відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені С. М. Кірова» (а. с. 14-16).
Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що для підтвердження пільгового стажу необхідно надання уточнюючих довідок, передбачених п. 20 Порядку № 637, суд не бере до уваги, оскільки робота позивача з повним робочим днем під землею у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.
Окрім того, позивачем надані документи, які свідчать про наступне.
Відповідно до довідки № 572 від 15.07.2021 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, виданої позивачу вбачається, що ОСОБА_1 працював на шахті «Радянська» з 22.07.1998 р. по 02.11.1998 р. за посадою підземним гірничим майстром за Списком № 1 (а. с. 33).
Відповідно до довідки № 10/486 від 13.09.2021 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, виданої позивачу вбачається, що ОСОБА_1 працював на шахті ім. С.М. Кирова ДП «Маіїввугілля» з 29.12.1992 р. по 20.06.1993 р. гірничим майстром з повним робочим днем у шахті; з 21.06.1993 р. по 29.03.1995 р. виконуючим обов'язки зам. начальника дільниці з повним робочим днем у шахті; з 30.03.1995 по 09.03.1996 р. гірничим майстром з повним робочим днем у шахті; з 10.03.1996 р. по 30.06.1996 р. виконуючим обов'язки помічника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті; з 01.07.1996 р. по 05.04.1998 р. гірничим майстром з повним робочим днем у шахті; з 01.03.2004 р. по 12.11.2006 р. гірничим майстром з повним робочим днем у шахті; з 13.11.2006 р. по теперішній час начальником зміни із зайнятістю на підземних роботах 50% за Списком №1 (а. с. 64).
Також позивачем надані копії наказів про результати атестації робочих місць за Списком № 1, а саме: копія наказу № 621 від 30.10.1995 р., копія наказу № 518 від 23.10.2000 р., копія наказу № 339 від 20.07.1995 р., копія наказу № 328 від 22.04.2015 р.; копія наказу № 383 від 23.04.2010 р., копія наказу № 315 від 26.04.2005 р.; копія наказу № 301 від 26.04.2000 р.; копія наказу № 34 від. 23.01.1998 р.; копія наказу № 16 від 17.01.1994 р. (а. с. 21-24, 28-29, 37- 54).
Також позивачем надані копії довідок про реорганізацію шахти «13 БІС» (№576 від 15.07.2021 р.) та шахти «Радянська» (№573 від 15.07.2021 р.) (а. с. 25, 30).
При цьому, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів». Так, у справі «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у справах Кіпр проти Туреччини» ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належати» ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).
Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».
Верховний Суд у постанові від 18.04.2019 р. по справі №344/16404/16-а зазначив про можливість застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Тобто, в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на призначення пенсії, через видання документів про підтвердження трудової діяльності на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ПФУ Київської області від 23 вересня 2021 року № 056750006966 про відмову в призначенні пенсії, підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача на посаді начальника зміни Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління ім. С.М. Кирова» ДП «Макіїввугілля» з 13.11.2006 р. по 13.09.2021 р., суд зазначає наступне.
Згідно статті 1 Закону № 1058-IV:
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У пункті 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV зазначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку […] і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до пункту 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Таким чином, при розгляді заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України мають не лише встановити факт зайнятості особи повний робочий день на певних (визначених нормативно-правовими актами) роботах (посадах), а й встановити ту обставину, що під час зайнятості на зазначених посадах заявник був застрахованою особою, за яку щомісяця сплачувались страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (мав страховий стаж).
Згідно частини 2 зазначеної статті Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
З трудової книжки позивача встановлено, що у період з 01.03.2004 р. по теперішній час працює на шахті «імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» (а. с. 15).
В той же час, в трудовій книжці позивача міститься запис №26: «відокремлений підрозділ шахти «імені С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» реорганізовано з підпорядкованості Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в підпорядкування Міністерства паливно-енергетичного комплексу Донецької народної Республіки» (а.с.15- зворотній бік).
Суд зазначає, що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Тобто, з 14.04.2014 р. на території Донецької та Луганської областях розпочато проведення антитерористичної операції.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085-р місто Макіївка включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне страховий та пільговий стаж обчислювати за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до виписки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (Форма ОК-5) встановлено, що позивачу у період роботи на «Шахті ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» з листопада 2014 року по вересень 2021 року, підприємством не надавались звіти про нараховування позивачу заробітної плати та сплати єдиного внеску.
Крім того, згідно Індивідуальних відомостях про застраховану особу встановлено, що підприємством спецстаж позивача за період з листопада 2014 року по вересень 2021 року не визначений.
Таким чином, суд дійшов висновку, що не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача за період з листопада 2014 року по вересень 2021 року, який надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, вказаного періоду його роботи у «Шахті ім. С.М. Кірова» ДП «Макіїввугілля» - є правомірним.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 908,00 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи квитанцією від 28.12.2022 р. (а. с. 82 ).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частино 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір в розмірі 340,50 грн. з кожного.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 134, 139, 162, 241-243, 245, 246, 263, 291, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до відповідача № 1: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548), відповідача № 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2021 р. № 056750006966 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2021 р. про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»", із зарахуванням до пільгового й стажу роботи за Списком №1 періодів роботи: з 29.12.1992 р. по 20.06.1993 р. - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем у шахті дільниці РГВ-1 ("Шахтоуправління ім. С.М. Кірова" ДП "Макіїввугілля"); з 21.06.1993 р. по 30.03.1995 р. на посаді в.о. начальника дільниці РГВ-1 з повним робочим днем у шахті ("Шахтоуправління ім. С.М.Кірова" ДП "Макіїввугілля"); з 30.03.1995 р. по 10.03.1996 р. - на посаді гірничого майстра дільниці №2 з повним робочим днем у шахті ("Шахтоуправління ім. С.М. Кірова" ДП "Макіїввугілля"); з 10.03.1996 р. по 30.06.1996 р. - на посаді в.о. помічника начальника дільниці №2 з повним робочим днем у шахті ("Шахтоуправління ім. С.М. Кірова" ДП "Макіїввугілля"); з 01.07.1996 р. по 05.04.1998 р. - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем у шахті дільниці №2 ("Шахтоуправління ім. С.М. Кірова" ДП "Макіїввугілля"); з 22.07.1998 р. по 03.11.1998 р. - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем у шахті (ДВАТ Шахта "Советська" ДП "Макіїввугілля"); з 03.11.1998 р. по 01.12.1998 р. - на посаді учня гірника з повним робочим днем у шахті (ДВАТ Шахта "Советська" ДП "Макіїввугілля"); з 01.12.1998 р. по 16.01.2000 р. - на посаді гірника з повним робочим днем у шахті (ДВАТ Шахта "Советська" ДП "Макіїввугілля"); з 24.01.2000 р. по 19.09.2003 р. - на посаді гірника з повним, робочим днем у шахті (ВП "Ордена Леніна Шахта № 13-бис" ДП "Макіїввугілля"); з 01.03.2004 р. по 13.11.2006 р. - на посаді горничого майстра з повним робочим днем у шахті (ВП "Шахтоуправління ім. С.М.Кірова" ДП "Макіїввугілля"); з 13.11.2006 р. по 31 жовтня 2014 року на посаді начальника зміни Відокремлений підрозділ "Шахтоуправління ім. С.М.Кірова" ДП "Макіїввугілля").
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (юридична адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 22933548)за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі у розмірі 340,50 грн. (триста сорок гривень 50 копійок).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі у розмірі 340,50 грн. (триста сорок гривень 50 копійок).
Повний текст рішення складений та підписаний 12 липня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова