12 липня 2022 року Справа №160/9700/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій ,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів: НОМЕР_1 ), місце проживання фізичної особи - підприємця за адресою: АДРЕСА_1 - суму штрафних санкцій згідно з рішеннями про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №252, №253, №254, №255 від 30.09.2021 на загальну суму - 13 566 грн (тринадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень) до державного бюджету України, Отримувач ГУК у м.Києві/Дарницький р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (ІВАN) UА618999980313010106000026003; Код класифікації доходів бюджету 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету, Адміністративні штрафи та інші санкції.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривня.
Підпунктом 3.1.3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернувся до суду із вимогою майнового характеру та не надав доказів сплати судового збору.
Виходячи із заявленої позивачем суми позову, позивачу слід надати документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 2481,0 грн.
Згідно частиною 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Частинами 1, 3 статті 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Предметом позову є штрафні санкції, що нараховані позивачем на підставі рішеннями про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №252, №253, №254, №255 від 30.09.2021 на загальну суму 13 566 грн.
Перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держспоживслужби в м. Києві до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою позивача, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення позивача.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №826/925/18, від 24 листопада 2021 року у справі №320/5809/21.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно наданих до матеріалів позову копій фіскального чеку та поштового конверту про рекомендоване відправлення відповідачу рішень №252, №253, №254, №255 від 30.09.2021 вказане відправлення не отримане ФОП ОСОБА_1 та повернулось до Головного управління з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" 11.11.2021.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, від 07 липня 2021 року у справі №210/5129/17.
До суду з даним позовом позивач звернувся 30.06.2022, що підтверджується поштовим конвертом та відомостями сайту АТ "Укрпошта", тобто поза межами трьохмісячного строку звернення до суду, що визначений для суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, який, в даному випадку розпочинає свій відлік 11.11.2021.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем до матеріалів позову не надано.
Тому, з метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку на подання позову із викладенням поважних причин пропуску строку на подання позовної заяви.
Відносно посилання позивача у позовній заяві на постанову Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №826/14908/18, яка визначає шестимісячний строк звернення до суду, суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 2481,0 грн;
- заяву про поновлення строку на подання позову із викладенням поважних причин пропуску строку на подання позовної заяви.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна