12 липня 2022 року Справа 160/9637/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новомосковського відділу Державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Гетьманська, буд. 7, м.Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200, код ЄДРПОУ 34893684), третя особа - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658), про визнання протиправною та скасування постанови, -
07.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новомосковського відділу Державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Довгополої Інни Юріївни про відкриття виконавчого провадження №69219834 від 13.06.2022 року, винесену на підставі виконавчого листа №160/10008/20 від 02.02.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави податковий борг у сумі 261955,95 гривень.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022 року матеріали справи №160/9637/22 передані на розгляд судді Віхровій В.С.
Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.1 ст. 160 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Під час перевірки копій документів, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
До позовної заяви долучені додатки для відповідача та третьої особи, які не засвідчені належним чином.
За приписами ч.1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Судом встановлено, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Довгополої Інни Юріївни про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, відповідачем в позовній заяві визначено Новомосковський відділ Державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Таким чином, позивачем заявлено позовну вимогу до державного виконавця в порушення ст. 287 КАС України, проте відповідачем визначено орган державної виконавчої служби.
Вказане не дає можливості суду встановити належний суб'єктний склад учасників справи та здійснити належне повідомлення про розгляд справи особи, до якої позивачем пред'явлено позовні вимоги.
Суд звертає увагу позивача, що у разі якщо на думку позивача рішення у даній справі вплине на права, обов'язки та інтереси саме державного виконавця, то відповідно до вимог ст. 49 КАС України суд може за клопотанням учасника справи залучити таку особу в якості третьої особи.
Відповідно до ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач оскаржує постанову державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Довгополої Інни Юріївни про відкриття виконавчого провадження №69219834 від 13.06.2022 року, винесену на підставі виконавчого листа №160/10008/20 від 02.02.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави податковий борг у сумі 261955,95 гривень
До суду з позовною заявою представник позивача М.С. Данильченко звернувся 07.07.2022 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.
До позовної заяви, представником позивача не подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В позовній заяві представником зазначено, що лише 04.07.2022 року позивачем у поштовій скринці, що знаходиться у під'їзді будинку матір'ю позивача було знайдено постанову про відкриття виконавчого провадження №69219834 від 13.06.2022 року відкритого на підставі виконавчого листа №160/10008/20, виданого 02.02.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом. 06.07.2022 року позивач звернувся до адвоката, з метою перевірки законності прийняття постави про відкриття виконавчого провадження та дізнався про порушення його прав, а отже вважає строки передбачені для звернення з цим позовом дотримані.
Суд звертає увагу на розбіжності в поясненнях представника позивача з матеріалами виконавчого провадження.
Відповідно до даних автоматизованої системи виконавчого провадження за реєстраційним номером: 69219834 та індентифікатором доступу: В45Б7А3Е6Д0Г, що містяться на копії постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач ще 22.06.2022 року звертався до відповідача із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Вказана заява, датована 22.06.2022 року, зареєстрована відповідачем 23.06.2022 року за №5334/17.26-30/10.
Таким чином, про оскаржувану постанову позивач знав ще 22.06.2022 року.
При цьому, представник позивача в позові викладає неправдиві відомості стосовно того, що позивач дізнався про порушення прав лише 06.07.2022 року, коли звернувся до адвоката, і до 04.07.2022 року не знав про постанову про відкриття виконавчого провадження.
Отже, суду не надано належних доказів на підтвердження ознайомлення позивача з порушеними правами саме 04.07.2022 року.
Крім того, викладені представником позивача доводи свідчать про ознайомлення адвоката з матеріалами виконавчого провадження, а не про ознайомлення з ними позивача.
В даному випадку учасником судового процесу та особою, на захист прав та свобод якої подано позовну заяву є не адвокат Данильченко Михайло Сергійович, а позивач ОСОБА_1 , а тому суд з'ясовує не питання ознайомлення адвоката з матеріалами виконавчого провадження та документами, з якими він мав можливість ознайомитись після звернення за правовою допомогою особи, права якої порушено, а обізнаність позивача про існування оскаржуваних постанов, оскільки у відповідності до ст. 2 КАС України, саме права та інтереси позивача за даним позовом мають підлягати судовому захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Частинами 1,2 ст. 42 КАС України визначено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з ч.1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Пунктом 8 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду
Отже, особою, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду є ОСОБА_1 , а тому суд з'ясовує саме поінформаваність позивача про існування оскаржуваної постанови.
Суду не надано жодних доказів стосовно дати ознайомлення ОСОБА_1 з оскаржуваною постановою лише 04.07.2022 року.
Навпаки матеріали виконавчого провадження свідчать про обізнаність позивача про існування вказаної постанови 22.06.2022 року.
Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі Мушта проти України нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
У справах “Стаббігс та інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії” Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду.
Таким чином, і за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
В аспекті наведеного варто зазначити і те, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі № 320/2915/20 та ін.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).
Позивачем не додано належних доказів та пояснень, в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду. Позивачем не надано належним чином оформленого клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, шляхом надання до суду:
- оформленої належним чином позовної заяви із зазначенням всіх учасників спору, до яких пред'явлено позовні вимоги, та приведенням позовних вимог у відповідності до вимог ст. 287 КАС України;
- надання до суду копій доданих до позовної заяви документів, засвідчених належним чином, у відповідності до визначеного переліку відповідачів та третіх осіб;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням доказів поважності пропуску строку звернення.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомосковського відділу Державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- оформленої належним чином позовної заяви із зазначенням всіх учасників спору, до яких пред'явлено позовні вимоги, та приведенням позовних вимог у відповідності до вимог ст. 287 КАС України;
- надання до суду копій доданих до позовної заяви документів, засвідчених належним чином, у відповідності до визначеного переліку відповідачів та третіх осіб;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням доказів поважності пропуску строку звернення.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Віхрова