Справа № 686/9735/22
Провадження № 1-кс/686/4312/22
07 липня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_3 , в якій просив скасувати постанову слідчого ВРЗСПЖЗО Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_6 від 06 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12020240010000812 від 27.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України.
В обґрунтування доводів скарги зазначив, що оскаржувана ним постанова слідчого, якою було закрито кримінальне провадження № 12020240010000812, є незаконною, невмотивованою та підлягає скасуванню. Вказує, що слідчим не було розглянуто ряд клопотань потерпілого, що призвело до невиконання усіх належних слідчих дій в межах кримінального провадження та як наслідок - до неналежної оцінки усіх доказів.
Фактично слідчий обмежився лише показаннями потерпілого та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та не зазначив в чому саме полягає діяння, хто є суб'єктом його вчинення, не встановила наявності суб'єктивної сторони діяння та не конкретизувала об'єктивної його сторони, не указала, який із елементів складу злочину відсутній у даному випадку.
В судовому засіданні скаржник та його представник скаргу підтримали, наполягали на її задоволенні. Зазначили, що постанова слідчого складена формально та не містить жодного мотивування. Окрім того, представник скаржника пояснив, що ОСОБА_3 направляв ряд заяв про систематичне невиконання ОСОБА_7 батьківських обов'язків, що свідчить про наявність у її діях складу злочину, чого слідчий до уваги не взяв. Указує, що слідчим не було проведено дослідження на предмет того, чи спричинено діями ОСОБА_7 психологічної травми її дітям та не проведеного психолого-психіатричної експертизи відносно неповнолітнього ОСОБА_8 .
Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги. Вказала, що постанова слідчого є законною та обґрунтованою, а прийняте слідчим рішення - вірним. Ст. 166 КК України передбачає кримінальну відповідальність за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною у випадку, якщо це спричинило тяжкі наслідки, тоді як у даному випадку слідством не встановлено настання жодних тяжких наслідків.
Слідчий будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги у судове засідання не з'явився, у відповідності до ст.306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження № 12020240010000812, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, а постанову слідчого про закриття кримінального провадження слід скасувати з наступних підстав.
Хмельницьким РУП ГУНП у Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020240010000812 від 27.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України.
Слідчим суддею встановлено, оскаржувана постанова слідчого була ухвалена 06 вересня 2021 року. Із вказаною постановою представник скаржника ознайомився 04 травня 2022 року, скаргу, яка була зареєстрована у суді 17.05.2022, подав через систему «Електронний суд» 16.05.2022, тобто наступного дня за неробочим днем.
Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
За таких обставин вважаю, що строк на оскарження вищевказаної постанови слідчого скаржником не пропущений, оскільки після фактичного ознайомлення із нею представник скаржника зі скаргою до суду звернувся у встановлений законом строки.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
П. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України установлено, що кримінальне провадження закривається у разі, що встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.
Ч. 3 ст. 110 КПК України визначено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Таким чином, постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася із повідомленням про кримінальне правопорушення та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладає обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад усіх обставин, за яких заявник вважав, що особою вчинено злочин, та чи усі ці обставини перевірені та їм надана належна правова оцінка.
Встановлено, що постановою слідчої ВРЗСПЖЗО Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_6 від 06 вересня 2021 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку із відсутністю у діянні ОСОБА_7 , складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України.
У протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.02.2020 ОСОБА_3 просив прийняти міри до його колишньої дружини ОСОБА_7 , яка неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання спільних дітей, що виявляється у фотографуванні в оголеному вигляді у присутності дітей та реалізації цих фото через мережу Інтернет.
У ході досудового розслідування 12.03.2020 ОСОБА_3 був допитаний як потерпілий та надав показання про те, що ОСОБА_7 надсилала іншим чоловікам за допомогою додатку Viber та електронної пошти фото та відео інтимного характеру, на яких були присутні їх діти.
Кримінальна відповідальність за ст. 166 КК України настає за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки.
Виходячи з диспозиції ст. 166 КК України, відповідальність спеціального суб'єкта (батьки, опікуни чи піклувальники) настає у разі вчинення умисного діяння, яке виражається як у формі дії (фізичне та психологічне насильство, жорстоке ставлення та інше), так і бездіяльності, за умови злісного невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, та у разі настання тяжких наслідків для потерпілої особи.
Ст. 150, 180 Сімейного кодексу України регламентовано, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З огляду на вказані правові норми, батьки зобов'язані не тільки забезпечувати дитину умовами для проживання, навчання, побуту, дозвілля, а й турбуватися про її фізичне, психологічне і соціальне благополуччя, так як найважливішою задачею батьків є здоровий розвиток дитини, який включає добре фізичне самопочуття, енергію, бадьорість; здатність витримувати фізичні навантаження, аналізувати проблеми та приймати зважені рішення, розуміти почуття - свої та інших людей; уміння долати невдачі, керувати стресами, вчитися й отримувати задоволення від навчання; усвідомлення свого призначення і сенсу життя; сприйняття загальнолюдських цінностей; задоволення соціальним статусом і якістю стосунків із оточенням; ефективне спілкування та взаємодія з людьми тощо. Основною умовою розвитку дитини є здатність гармонійно жити у змінних умовах навколишнього середовища.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 166 КК України, характеризується умислом, на що вказує злісний характер діяння. Психічне ставлення винної особи до наслідків є необережним.
Відповідно до норм діючого кримінального законодавства, склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно-небезпечне діяння як злочинне. Враховуючи наведене вище, в постанові про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України), слідчий повинен конкретизувати в діях яких саме осіб відсутній склад кримінальних правопорушень та вказати, які саме ознаки кримінального правопорушення та їх елементи (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна чи об'єктивна сторона) відсутні в діях саме цих осіб в даному випадку.
Разом з тим, складена слідчим постанова про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення не містить висновку про те, який саме елемент складу кримінального правопорушення відсутній у діях ОСОБА_7 : об'єктивна чи суб'єктивна сторона із відповідним викладом обставин на підтвердження своїх висновків.
Постанова слідчої не містить жодних мотивів прийнятого нею рішення та їх обґрунтування, з посиланням на відповідні докази, встановлені у межах кримінального провадження.
Фактично постанова слідчого зводиться до викладу показань потерпілого, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , висновків судово-психіатричних експертиз № 570 та № 572 від 19.10.2020 та коментування ст.166 КК України, безвідносно до конкретних обставин розслідуваного кримінального провадження.
Слід звернути увагу і на те, що у межах кримінального провадження 10.04.2020 слідчим було призначено мистецтвознавчу експертизу, на вирішення якої ставилося питання про те, чи відноситься надана на дослідження інформація, яка міститься на флеш пам'яті USB та містить фото до творів, зображень, інших предметів чи кіно, відеопродукції порнографічного характеру, якщо так, то які саме файли.
14.04.2020 вказана експертиза була проведена.
Однак, саме по собі доказове значення здобутої у ході проведення вказаної слідчої дії інформації є сумнівним, оскільки жодним чином не встановлює та не спростовує ті обставини, які підлягають доказуванню у межах кримінального провадження, порушеного за ст. 166 КК України «злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування», позаяк не відображає відомості про те, чи присутні на фото, де зображена у оголеному вигляді ОСОБА_7 , її діти, чи розповсюджувалися дані фотографії третім особам, на що і скаржився заявник, вважаючи, що ОСОБА_7 злісно не виконує обов'язків по догляду за дітьми.
Аналізуючи зібрані матеріали кримінального провадженні, слідчому належить дослідити зібрані матеріали кримінального провадження, проаналізувати їх та викласти у відповідному процесуальному документі, складеному за наслідками досудового розслідування, наступні обставини: чи встановлено належними засобами доказування факт фотографування ОСОБА_7 оголеною у присутності дітей; факт подальшого розповсюдження ОСОБА_7 фотографій третім особам, про що заявляв потерпілий ОСОБА_3 ; чи можна оцінити вказані дій як такі, що свідчать про злісне невиконання матір'ю встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною та про їх злісний характер.
Окрім того, оскільки злочин, передбачений ст. 166 КК України є злочином із матеріальним складом, вважаю за доцільне звернути увагу, що згідно висновків судово-психіатричного експерта № 572 від 19.10.2020 та № 570 від 19.10.2020, малолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 хронічно протікаючими психічними захворюваннями, недоумством та будь-яким іншим розладом психічної діяльності не страждають та відсутня об'єктивна інформація про те, що на момент вчинення відносно них протиправних дій в емоційному стані (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес, фрустрація, самонавіювання), що суттєво вплинули на їх свідомість і поведінку.
А тому, слідчому при прийнятті рішення за наслідками досудового розслідування слід врахувати вказані висновки для з'ясування наявності чи відсутності тяжких наслідків як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
Посилання представника скаржника на те, що слідчим не проведено дослідження на предмет того, чи спричинено діями ОСОБА_7 психологічної травми для її дітей, слідчий суддя оцінює критично, оскільки у матеріалах є висновки судово-психіатричного експерта № 572 від 19.10.2020 та № 570 від 19.10.2020, складені відносно малолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які враховують психічний, неврологічний та соматичний стан дітей, містять експериментально-психологічне дослідження дітей і є достатньою мірою інформативними для з'ясування спричинення чи відсутності тяжких наслідків.
Також слідчий суддя критично оцінює посилання представника скаржника на те, що ОСОБА_3 направляв ряд заяв про систематичне невиконання ОСОБА_7 батьківських обов'язків, що свідчить про проявлену нею систематичність у ході невиконання батьківських обов'язків, оскільки самі лише звернення ОСОБА_3 , які не підтверджені іншими належними засобами доказування, не свідчать про наявність фактів та обставин, які дають підстави для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст. 166 КК України.
Посилання представника скаржника на неповноту досудового розслідування з огляду на непроведення психолого-психіатричної експертизи відносно неповнолітнього ОСОБА_8 слідча суддя до уваги не бере, оскільки у межах кримінального провадження 10.04.2020 ОСОБА_8 було допитано як свідка та останній повідомив, що з приводу інтимних фото йому нічого не відомо, мати не фотографувалася та не показувала йому фото інтимного характеру, відносини у сім'ї гарні, мати забезпечує усім необхідним, а відносини побудовані на довірі.
Психолог ОСОБА_12 , яка приймала участь у ході допиту неповнолітнього ОСОБА_8 та у подальшому була допитана як свідок, пояснила, що відповідь ОСОБА_13 у цій частині є правдивою та такою , що дана без роздумів.
І саме слідчий, як представник органу досудового розслідування, визначає достатність певних доказів як тих, що мають значення для доказування обставин кримінального провадження.
В той же час, потерпілий та його представник, в силу закону будучи наділені всіма повноваження, в тому числі щодо проведення альтернативних процесуальних дій спрямованих на заявлення клопотань про проведення повторних (додаткових) слідчих та процесуальних дій, таким правом не скористалися, клопотань про призначення повторних чи додаткових досліджень не заявляли.
За таких обставин твердження адвоката ОСОБА_4 про необхідність проведення психолого-психіатричної експертизи відносно неповнолітнього ОСОБА_8 та неповноту досудового розслідування не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.
Твердження представника скаржника про невиконання ряду клопотань у межах кримінального провадження є голослівним, оскільки не підтверджується дослідженими матеріалами кримінального провадження.
Зважаючи на викладене, у зв'язку із тим, що постанова не містить жодного мотивування прийнятого рішення, а отже не відповідає вимогам ст.110 КПК України щодо її змісту, висновок слідчого про закриття кримінального провадження, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що зроблений без урахування зібраних доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження.
Таким чином, прихожу до переконання, що постанова слідчого ВРЗСПЖЗО Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження № 12020240010000812 від 27.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України, є необґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.2, 9, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задовольнити.
Скасувати постанову слідчого ВРЗСПЖЗО Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_6 від 06 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження № 12020240010000812 від 27.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 166 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя