07.07.2022 Справа №607/8509/22
Провадження №1-кс/607/2632/2022
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 185 КК України,
07 липня 2022 року слідчий слідчого відділу Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022211040000273 від 17 лютого 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у період часу із обідньої пори 29.01.2022 року по 17:30 год. 31.01.2022 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) у ОСОБА_4 , який перебував по АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , перебуваючи у під'їзді №5 по АДРЕСА_3 , шляхом пошкодження дверної скоби, проник до сушильного приміщення, що знаходиться на сходовій клітці між 4 та 5 поверхом, де перебував велосипед торгівельної марки «WINNER», моделі «VIKING», чорно-червоного кольору, що належить ОСОБА_6 . Надалі, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер та не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, ОСОБА_7 викрав велосипед торгівельної марки «WINNER», моделі «VIKING», чорно-червоного кольору та із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 2720,00 гривень.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211040000644 від 13 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці) поєднаної з проникненням у інше приміщення.
Окрім цього, 04.05.2022 року приблизно о 20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на сходовій клітці у під'їзді №3 по АДРЕСА_4 , побачив велосипед торгівельної марки «SCOOL», моделі «XXlite 20», темно-синього кольору, що належить ОСОБА_9 . В подальшому, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх спільно-небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер та не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, ОСОБА_7 викрав велосипед торгівельної марки «SCOOL», моделі «XXlite 20», темно-синього кольору та із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 5000,00 гривень.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , в період часу з 07 год. 04.05.2022 року по 21:45 год. 06.05.2022 року (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), який перебував по АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , шляхом пошкодження навісного замка, проник в сушильне приміщення, що на 9 поверсі у під'їзді №3 по АДРЕСА_4 , де побачив велосипед торгівельної марки «Discovery», моделі «Kelly», жовтого кольору, що належить ОСОБА_10 . В подальшому, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер та не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 викрав велосипед торгівельної марки «Discovery», моделі «Kelly», жовтого кольору та із викраденим майном покинув місце вчинення злочину, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 5000,00 гривень.
Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040000627 від 06 травня 2022 року за ч.4 ст.185 КК України.
Крім, цього досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , 31.05.2022 року о 23:30 год., який перебував по АДРЕСА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 знаходячись на сходовій клітинці між 4 та 5 поверхами 2 під'їзду по АДРЕСА_5 , де побачив велосипеди торгівельної марки «Specialized», моделі «All Mountain Disc», зелено-салатового кольору, що належить ОСОБА_11 та торгівельної марки «Winner», моделі «Еріс», чорно- зеленого кольору, що належить ОСОБА_12 . В подальшому, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер та не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення злочинного результату, з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 викрав велосипед торгівельної марки «Specialized», моделі «All Mountain Disc», зелено-салатового кольору, вартістю 10000 гривень, що належить ОСОБА_11 та велосипед торгівельної марки «Winner», моделі «Еріс», чорно-зеленого кольору, вартістю 15000 гривень, що належить ОСОБА_12 .. Після цього, ОСОБА_4 , із викраденим майном покинув приміщення будинку АДРЕСА_5 , чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_11 на суму 10000 гривень та ОСОБА_12 на суму 15000 гривень.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчинені в умовах воєнного стану, повторно.
Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040000739 від 01 червня 2022 року за ч.4 ст.185 КК України.
Процесуальним керівником 29.06.2022 року матеріали досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12022211040000273 від 17.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України; №12022211040000627 від 06.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України; №12022211040000633 від 10.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України; №12022211040000739 від 01.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, об'єднано в одне кримінальне провадження, якому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань присвоєно номер №12022211040000273.
29.06.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.ч.3, 4 ст.185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом місця події від 16.02.2022 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 18.02.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 17.02.2022 року; протоколом вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 17.02.2022 року; протокол огляду велосипеда від 18.02.2022 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2022 року; висновком експерта за результатами судової дактилоскопічної експертизи від 25.05.2022 року; висновком експерта за результатами судової товарознавчої експертизи від 09.06.2022 року; оглядом місця події від 06.05.2022 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 06.05.2022 року; протоколом повторного допиту потерпілого ОСОБА_9 від 16.06.2022 року; протоколом огляду відео від 10.05.2022 року; протоколом огляду відео від 02.06.2022 року; протоколом огляду відео від 02.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 24.06.2022; протоколом огляду відео від 24.06.2022; оглядом місця події від 09.05.2022; -протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 10.05.2022; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 від 22.06.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2022; протоколом додатковго допиту потерпілого ОСОБА_10 від 24.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 25.06.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2022; оглядом місця події від 01.06.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 01.06.2022; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_11 від 20.06.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 01.06.2022; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 від 11.06.2022; протоколом огляду відео від 24.06.2022; протоколом вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі » від 29.06.2022; протокол огляду предмету від 29.06.2022.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, за вчинення одного з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років;існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. З урахуванням викладеного, зокрема, даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, на даний час відносно нього у суді перебувають обвинувальні акти, у яких ще немає рішень, також ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому злочини перебуваючи під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обраного йому в межах іншого кримінального провадження. Крім цього ОСОБА_4 не має джерела постійного доходу, ніде не працює, що свідчить про системну неправомірну поведінку підозрюваного, а тому на думку слідчого, є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків визначених КПК України, у зв'язку із чим просить задовольнити подане клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обґрунтованими, при цьому вказав що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, оскільки зважаючи на його характеризуючи дані, останній належних висновків для себе не зробив, продовжуючи вчиняти протиправні дії.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 вказав, що не бажає мати захисника для його процесуального захисту в судовому засіданні, при цьому вказав що не заперечує щодо задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022211040000273 від 17 лютого 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст. 185 КК України.
У даному провадженні 29 червня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у інше приміщення та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3,4 ст. 185 КК України, зокрема такими доказами є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040000273 від 17 лютого 2022 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040000273 від 17.02.2022 року; рапорт інспектора чергової частини РУП від 16.02.2022 року; письмова заява про вчинення злочину ОСОБА_8 від 16.02.2022 року; протокол огляду місця події від 16.02.2022 року; висновок експерта №СЕ-19/120-22/4796-Д від 25.06.2022 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 18.02.2022 року; протокол допиту свідка від 17.02.2022 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2022 року; протокол вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 17.02.2022 року; протокол огляду від 18.02.2000 року; висновок експерта №СЕ-19/120-22/4506-Д від 09.06.2022 року, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040000627 від 06 травня 2022 року; рапорт інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 06.05.2022 року; письмова заява ОСОБА_9 від 06.05.2022 року; протокол огляду від 06.05.2022 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 06.05.2022 року; протокол повторного допиту потерпілого від 16.06.2022 року; протоколи огляду від 10.05.2022 року; протоколи огляду від 02.06.2022 року; протокол допиту свідка від 24.06.2022 року; протокол огляду від 24.06.2022 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040000633 від 10 травня 2022 року; рапорт інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 09.05.2022 року; письмова заява ОСОБА_10 від 09.05.2022 року; протокол огляду від 09.05.2000 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 10.05.2022 року; протокол додаткового допиту потерпілого від 22.06.2022 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2022 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 24.06.2022 року; протокол допиту свідка від 25.06.2022 року; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2022 року; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022211040000739 від 01 червня 2022 року; рапорти інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 01.06.2022 року; письмова заява ОСОБА_12 від 01.06.2022 року; письмова заява ОСОБА_11 від 01.06.2022 року; протокол огляду місця події від 01.06.2022 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 від 01.06.2022 року; протокол повторного допиту потерпілого від 20.06.2022 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 01.06.2022 року; протокол повторного допиту потерпілого від 11.06.2022 року; протокол огляду від 24.06.2022 року; протокол вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 29.06.2022 року; протокол огляду від 29.06.2022 року; протокол допиту підозрюваного від 29.06.2022 року; протокол проведення слідчого експерименту від 29.06.2022 року; вимога на ОСОБА_4 , згідно якої останній раніше судимий; копія ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 03.05.2022 року згідно якої до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання терміном до 03.07.2022 року; копія ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 27.05.2022 року згідно якої до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном до 25.07.2022 року, інші матеріали кримінального провадження.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідні кримінальні правопорушення могли бути вчинені, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, підозрюваним не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочинів, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 4 ст. 185 КК України, за вчинення одного з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення у яких підозрюється.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення одного з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, у кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Крім того, на переконання слідчого судді, ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень підтверджується тим, що підозрюваний офіційно не працює, джерел доходу не має, скоєння злочинів було викликано зокрема його скрутним матеріальним станом, більше того ОСОБА_4 раніше не одноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності.
Також на думку слідчого судді слід врахувати те, що 03.05.2022 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/5423/22 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків терміном до 03.07.2022 року; а також 27.05.2022 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/6545/22 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Однак, як з'ясовано в ході розгляду даного клопотання ОСОБА_4 не виконав покладені судом на нього обов'язки та повторно вчинив умисні тяжкі корисливі злочини проти власності, зазначене дає підстави вважати високою ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Втім, на переконання слідчого судді, застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не гарантує унеможливлення продовження ОСОБА_4 злочинної діяльності, навіть у разі перебування під цілодобовим домашнім арештом, адже наведені вище обставини свідчать про те, що єдиним джерелом заробітку підозрюваного є злочинна діяльність.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу, а відтак відсутні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу і саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Таким чином стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання останнім передбачених КПК України обов'язків, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .
Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 27.08.2022 року.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду негайно.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі 607/8509/22; провадження №1-кс/607/2632/2022; згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.07.2022 року.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою за визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися за межі міста Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 27 серпня 2022 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1