06.07.2022 Справа №607/3878/22 Провадження №3/607/2253/2022 м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.02.2022 о 16 год. 30 хв. на автодорозі Р41 (об'їзд м.Тернопіль), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови та координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом неодноразового надсилання повісток про виклик до суду за адресою зазначеною у протоколі, ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 14.04.2022, 06.05.2022, 02.06.2022, 17.06.2022, 06.07.2022 не з'явився, про причини неявки не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Крім того, на офіційному сайті суду в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду, до моменту розгляду справи були зазначені дата, час та місце її слухання.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Той факт, що ОСОБА_1 знав, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП щодо нього розглядається Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, свідчать як дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498956 від 23.02.2022, так і укладення ним 01.04.2022 договору про надання правової допомоги у даній справі з адвокатом Матвійчуком В.В., який ознайомившись з матеріалами справи, двічі подавав клопотання про відкладення її розгляду, які судом були задоволені. В подальшому, згідно поданої 04.07.2022 до суду адвокатом Матвійчуком В.В. заяви, останній договір про надання правової допомоги, укладений з ОСОБА_1 розірвав.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомив про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надав, поряд з цим суд вжив всіх можливих заходів щодо забезпечення його участі в судовому засіданні, беручи до уваги принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказана норма Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п.2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.4 розділу І вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з п.12 розділу ІІ зазначеної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, з аналізу зазначених вище норм вбачається, що огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я, куди поліцейський забезпечує доставку особи, яка має ознаки наркотичного сп'яніння.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498956 від 23.02.2022, складеному у відповідності до вимог ст.256 КУпАП та, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 ; електронному рапорті помічника чергового чергової частини Відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гарматюка А.П. від 23.02.2022, з якого вбачається, що поліцейськими під час патрулювання було виявлено транспортний засіб марки «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який порушив Правила дорожнього руху, при спілкуванні з ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі, на що останній відмовився; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №677068, згідно якої 23.02.2022 о 16 год. 30 хв. на автодорозі Р41, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги пунктів 9.2 б, 9.9 б Правил дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ст.125 КУпАП; відеозаписі з нагрудної камери працівників поліції, на 01 хв. 19 сек. якого зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді.
При цьому суддею враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не надав. Також, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Отже, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння. Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За змістом ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке являється грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, оскільки становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров'ю, а також дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №498956 від 23.02.2022, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, його особу, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції інкримінованої статті у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 245, 266, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу Українипро адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
СуддяІ. М. Царук