12.07.2022 Справа №607/6754/22
Провадження №2-а/607/294/2022
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.,
з участю секретаря судового засідання Крупи О.А.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Дубової М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного спеціаліста - інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляк Сергія Олеговича, Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки/відеозапису,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідачів Головного спеціаліста - інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляк Сергія Олеговича, Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №315140822 від 15.09.2021 та закрити провадження у справі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки/відеозапису серії РАП №315140822 від 15.09.2021 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 680.00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 11.09.2021 о 11 год. 55 хв. транспортним засобом HONDA р.н. НОМЕР_1 здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 15, чим порушено вимоги п.п. ґ п. 15.9 Розділу 15 ПДР України.
З даною постановою позивач не погоджується та вважає її незаконною, та такою що підлягає до скасування, оскільки у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а постанова серії РАП №315140822 від 15.09.2021 оформлена з порушенням вимог закону.
Так, позивач зазначає, що для кваліфікації дій особи за ч.3 ст.122 КУпАП недостатньо встановити факт зупинки на перехрестях. Необхідно також встановити, що така зупинка створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Проте, у спірній постанові жодним чином не обґрунтовано в чому полягали перешкоди дорожньому руху або загроза безпеці руху, внаслідок вчиненого транспортним засобом HONDA зупинки на перехресті. При цьому на думку позивача, якщо враховувати п. 1.10 ПДР України, яка дає визначення терміну перешкода для руху, то стоянка автомобіля у місці про яке йдеться у спірній постанові жодним чином не здійснювала перешкоди дорожньому руху і не зумовлювала загрозу безпеці руху. Окрім цього, з фотофіксації до вказаної постанови неможливо встановити на якій відстані від краю перехрещуваної частини знаходився транспортний засіб. Натомість на фото видно, що машини, які виконують лівий поворот і виїжджають з вул. Словацького на бульв. Т. Шевченка знаходяться на значній відстані від автомобіля HONDA. Відтак позивач вважає, що автомобіль HONDA не здійснив зупинку на перехресті та не порушив п.п. ґ) п.15.9 ПДР України.
Також звертає увагу, що спірна постанова серії РАП №315140822 від 15.09.2021 оформлена з порушенням вимог закону, що на переконання позивача зумовлює її незаконність. Так, в порушення ч. 2 ст. 283 КУпАП у спірній постанові невірно зазначено адресу його місця проживання, зокрема вказано « АДРЕСА_1 ». Однак, за вказаною адресою він не проживає та не зареєстрований, що підтверджується копією паспорта громадянина України, з якого вбачається, що з 07.10.2014 він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Внаслідок такого порушення, він не знав про існування згаданої постанови, а відповідно не міг її оплатити або оскаржити і не допустити її до примусового виконання. Крім того, в супереч ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові не зазначено модель транспортного засобу, натомість вказано лише марку. Також спірна постанова не містить ідентифікатор для доступу до веб-сайту в мережі Інтернет.
Вказані вище обставини на думку позивача призвели до порушення його прав, а тому останній просить позов задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.06.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.
Представник відповідача Тернопільської міської ради подала відзив на позов, із змісту якого вбачається, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та об'єктивною, а вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Так, позивач притягнутий до відповідальності за порушення ПДР України, а саме, зупинку на перехресті, що підтверджується долученими фотоматеріалами здійсненими інспектором з паркування, з метою належного фіксування факту порушення в кількості шість фото з різних протилежних ракурсів, з відображенням 1) дати і часу (моменту),- 2)місця розташування даного транспортного засобу до нерухомих об'єктів, та встановлено географічні координати що повністю відповідає вимогам Примітки с.14-2 КУпАП. Стосовно твердження позивача щодо місця проживання представник зазначаємо, що відповідно до інспектор з паркування встановлює відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності, де вказано що позивач проживає за адресою АДРЕСА_1 . З приводу відсутності у постанові ідентифікатора доступу до фотоматеріалів, то посилання зазначене у адміністративній постанові та повідомленні https://parking.temopilcity.gov.ua/. Окрім цього, у позовній заяві позивач вказує що місце зупинки його транспортного засобу не є перехрестям, проте, у фотоматеріалах чітко видно, що даний автомобіль розташований на перехресті. Щодо твердження позивача, що його транспортний засіб не створював перешкоди іншим учасникам руху представник вказує, що статтею 265-4 КУпАП наведений перелік розміщення транспортного засобу, які є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, серед яких на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги у русі та зупинки проти бокового проїзду Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Отже, виходячи з вищевказаного, саме розташування транспортного засобу позивача на перехресті є випадком, що відноситься до як таких, що суттєво перешкоджає руху, а тому притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП, є правомірними діями інспектора з паркування. Посилаючись на наведене, представник просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
11.07.2022 у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подав суду додаткові пояснення до позовної заяви, в який зазначає, що ст. 279-1 КУпАП, ч. 2 ст. 34-1 ЗУ «Про дорожній рух» та Порядок надання фізичним та юридичним особам інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів стосовно зареєстрованих транспортних засобів, належних користувачів, затверджений постановою КМУ від 25.03.2016 встановлюють порядок встановлення особи відповідальної за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) та надіслання такій особі постанови про накладення адміністративного стягнення. Позивач вказує, що в оскаржуваній постанові зазначено, що справа розглядається стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , однак з 07.10.2014 його місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . У відзиві на позовну заяву від 21.06.2022 представник Тернопільської міської ради, посилається на отримання під час розгляду постанови даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують скерування та отримання відповідачем ОСОБА_2 даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів для встановлення його місця проживання, як це передбачено ст. 279-1 КУпАП. Позивач зауважує, що 11.10.2019 він придбав транспортний засіб Lexus RX 350, під час проведення реєстрації якого він надав інформацію про своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є актуальна інформацію про його місце проживання, що підтверджується постановою серія 2АВ №00085282 про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 03.06.2022, в якій правильно зазначено місце його проживання - АДРЕСА_2 . Крім того, у відповідності до ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та ЗУ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» місцем проживання фізичної особи вважається місце, яке підтверджується пропискою, або реєстрацією, при цьому в Єдиний державний реєстр транспортних засобів вносяться дані про адресу реєстрації місця проживання фізичної особи, що свідчить про те, що реєстр є похідним від такої реєстрації і не може підміняти чи заперечувати дійсні дані про реєстрацію місця проживання особи. Водночас позивач вважає, що навіть якщо Єдиний державний реєстр транспортних засобів, має дані, які не відповідають дійсним даним про зареєстроване місце проживання особи, то використання таких недостовірних даних під час складання уповноваженою посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення є незаконним. З огляду на вище викладене позивач зазначає, що через зазначення в оскаржуваній постанові недостовірних даних про його місце проживання були порушені його права, зокрема: право на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення до того як вона набрала законної сили; право виконати постанову про накладення адміністративного стягнення шляхом сплати 50% розміру штрафу; право сплатити 100% розмір штрафу і недопущення звернення постанови до примусового виконання до органу державної виконавчої служби і необхідності в подальшому сплати подвійного розміру штрафу та судового збору.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Додатково зазначив, що не підтримує свої заперечення викладені у позовній заяві в частині не зазначення у постанові ідентифікатор для доступу до веб-сайту в мережі Інтернет, а також з приводу того, що автомобіль HONDA у місці у якому він був припаркований жодним чином не здійснював перешкоди дорожньому руху і не зумовлювала загрозу безпеці руху. Крім того зазначив, що транспортний засіб HONDA р.н. НОМЕР_1 зареєстрований на нього та при здійсненні реєстрації вказаного транспортного засобу у 2008 році він вказував адресу його місця проживання АДРЕСА_1 , при цьому до сервісного центру із повідомленням про зміну місця проживання не звертався, оскільки такий обов'язок не передбачений законодавством. Вважає, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявна інформація про його актуальне місце проживання, оскільки як ним зазначалось у позовній заяві у 2019 році він придбав автомобіль марки Lexus RX 350, під час проведення реєстрації якого він надав інформацію про своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Вказав, що законодавством не передбачено, що адреса місця проживання особи встановлюється за різними транспортними засобами. Також, зазначив, що повідомлення про притягнення його до відповідальності він отримав, однак не відреагував на нього, оскільки воно не породжує жодних юридичних наслідків та не покладає будь яких обов'язків, вчинити дії, а лише надає право сплатити штраф з 50% знижкою.
Представник відповідача Тернопільської міської ради - Дубова М.А. в судовому засіданні заперечила з приводу задоволення позову, просила відмовити за безпідставністю з підстав, викладених у відзиві на позов. Додатково пояснила, що інспектором муніципальної поліції на місці правопорушення виноситься повідомлення, яке залишається на транспортному засобі. Після цього, здійснюється встановлення відповідальної особи у відповідності до ст. 279-1 КУпАП з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, за даними якого позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Зауважила, що позивач не звертався в сервісний центр з повідомленням про зміну адреси місця проживання. Окрім цього, вказала, що позивач отримавши повідомлення мав можливість звернутися до управління і уточнити дані або інші відомості, однак останній на таке повідомлення не відреагував. З приводу відсутності витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів зазначила, що інспектори муніципальної поліції є лише користувачами даного реєстру та не вповноважені робити та видавати письмові витяги з нього, при цьому такими повноваженнями наділені лише відповідні органи МВС. Звернула увагу, що Єдиний державний реєстр транспортних засобів під'єднаний до системи винесення постанов про накладення адміністративного стягнення. Відповідно в Єдиний державний реєстр транспортних засобів вносяться відомості про транспортний засіб і вона автоматично надає інформацію про власника транспортного засобу згідно реєстру. З приводу не зазначення у постанові моделі транспортного засобу, вважає що це не спростовує факту вчинення позивачем правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення учасників, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки/відеозапису серії РАП №315140822 від 15.09.2021, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 10.09.2021 о 11 год. 55 хв. транспортним засобом HONDA р.н. НОМЕР_1 здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 15, чим порушено вимоги п.п. «ґ» п. 15.9 Розділу 15 ПДР України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2021 №1306 Зупинка на перехрестях.
У постанові зазначено, що фотозйомка проводилась за допомогою технічного засобу LOGIC INSTRUMENT FIELDBOOC K 80V2.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1 ст.14-2 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з приміткою до статті 14-2 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Розгляд справ про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) здійснюється в порядку статті 279-1 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглянута у відсутності позивача, що відповідає правилам розгляду справи щодо правопорушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), визначеному ст. 279-1 КУпАП, тому права позивача відповідачем жодним чином не порушені.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вимогами частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться обов'язок знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001р №1306 ( із змінами і доповненнями).
Згідно з вимогами п. 1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.
Судом установлено, що згідно оскаржуваної постанови позивачу ставиться у вину те, що він здійснив зупинку транспортного засобу в району будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 15, у місці де це заборонено п.п. ґ) п.15.9 Правил дорожнього руху України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Зупинка на перехрестях.
Так, згідно п.15.9 «ґ» ПДР України, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Частина 3 ст. 122 КУпАП, передбачає відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно пункту 1.10 ПДР перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
У відповідності до підпункту ґ пункту 2 частини третьої статті 265-4 КУпАП, розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених ПДР місцях зупинки або стоянки, а саме на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Факт порушення позивачем Правил дорожнього руху України, а саме зупинка транспортного засобу на перехресті, підтверджується фотоматеріалами долученими до справи.
Відповідачем з метою належного фіксування факту порушення правил зупинки водієм транспортного засобу марки HONDA р.н. НОМЕР_1 , здійснено фотофіксацію в кількості шість фото з різних протилежних ракурсів, з відображенням дати і часу (моменту); місця розташування даного транспортного засобу до нерухомих об'єктів, та встановлено географічні координати, що повністю відповідає вимогам Примітки до статті 14-2 КУпАП.
Позивачем не спростовано належними та достатніми доказами обставини викладені в оскаржуваній постанові.
Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо того, що у постанові невірно зазначена адреса його місця проживання, а відтак вказана показана є незаконною та підглядає скасуванню, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно п.п. 2, 3, 5, Розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779, ведення ЄДРТЗ здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС під час виконання покладених на них функцій та завдань відповідно до законодавства шляхом обробки (унесення, накопичення, використання, узагальнення) інформації в ЄДРТЗ про зареєстровані транспортні засоби, їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби. До ЄДРТЗ уноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично - дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби. В ЄДРТЗ формуються та реєструються заяви власників транспортних засобів у сфері державної реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку транспортних засобів, у тому числі заяви про внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу з обов'язковим присвоєнням програмними засобами ведення ЄДРТЗ кожній окремій заяві реєстраційного номера та фіксуванням дати і часу реєстрації.
За змістом п. 6, Розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779, до ЄДРТЗ уносяться такі відомості про власника (співвласника) транспортного засобу: 1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження; 2) повне найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (для юридичних осіб); 3) адреса реєстрації місця проживання фізичної особи або адреса місцезнаходження юридичної особи; 4) назва, серія (за наявності), номер, дата видачі документа, що посвідчує особу, та найменування органу, який його видав; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону).
З вказаного вище слідує, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС, вноситься в тому числі і інформація про зареєстровані транспортні засоби та їх власників (співвласників). При цьому такі відомості вносяться у реєстр на підставі заяви власників транспортних засобів у сфері державної реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку транспортних засобів.
Як встановлено в судовому засіданні з пояснень позивача, юридичним власником транспортного засобу марки HONDA р.н. НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_1 та при здійсненні державної реєстрації вказаного транспортного засобу, останнім була вказана адреса його місця реєстрації АДРЕСА_1 . Відомостей про те, що позивач звертався до сервісного центру із заявою про зміну його адреси місця реєстрації позовна заява не містить. Більше того, факт не звернення позивача з такою заявою не заперечувався останнім у судовому засіданні.
Відповідно до п. 1, 3 Розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних, засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779, посадові особи суб'єктів єдиної інформаційної системи МВС, органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, яким у встановленому законодавством порядку надано відповідні права доступу до ЄДРТЗ (користувачі ЄДРТЗ), здійснюють пошукові дії згідно з наданими правами доступу відповідно до їх повноважень, визначених законодавством. Пошук відомостей в ЄДРТЗ здійснюється за одним з таких критеріїв: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) власника (належного користувача) та дата його народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону); повне найменування юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; дата або період, за який здійснюється пошук; номерний знак запитуваного транспортного засобу; інші критерії, відповідно до законодавства.
Суд зауважує, що відповідальну особу за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), інспектор муніципальної поліції встановлює з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, як це передбачено ст. 279-1 КУпАП. При цьому пошук відомостей в реєстру здійснюється за номерним знаком запитуваного транспортного засобу.
Відтак враховуючи вищевикладене, та те, що при реєстрації транспортного засобу марки HONDA р.н. НОМЕР_1 відомості про його власника вносились до Єдиного державного реєстру транспортних засобів на підставі заяви позивача, у якій останній вказав своє місце реєстрації АДРЕСА_1 та в подальшому не вчиняв дій спрямованих на зміну даних щодо місця свого проживання, суд приходить до висновку про безпідставність посилань позивача на порушення його прав неправильним зазначенням адреси, оскільки інспектор не міг знати про зміну місця проживання позивача без внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Варто також відзначити, що хоч законодавством не встановлено обов'язку власника транспортного засобу подавати заяв про зміну місця проживання, однак така знімна передбачена, п. 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 та п. 9 Розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779.
Посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не спростовує здійсненого ним адміністративного правопорушення. Окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення. Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 753/4366/17, від 11.09.2018 у справі № 826/11623/16, від 14.08.2018 у справі № 826/15341/15.
Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог не має, а постанова про накладення стягнення серії за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки/відеозапису серії РАП №315140822 від 15.09.2021 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У випадку відмови у задоволенні позову, витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного спеціаліста - інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляк Сергія Олеговича, Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки/відеозапису серії РАП №315140822 від 15.09.2021 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Головний спеціаліст - інспектор з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляк Сергій Олегович, адреса: вул. Коновальця, 8, м. Тернопіль, 46020.
Відповідач: Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, адреса місцезнаходження: вул. Коновальця, 8, м. Тернопіль, 46020.
Рішення суду складено та підписано 12.07.2022.
Головуючий суддяН. Р. Кунець