Справа № 603/570/21
Провадження № 1-кп/603/17/2022
"06" липня 2022 р. Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012210140000045 від 18.12.2012 року, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
08.10.2021 року до Монастириського районного суду Тернопільської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12012210140000045 від 18.12.2012 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Згідно обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 23 грудня 2004 року приблизно о 16 год 00 хв водій ОСОБА_3 , керуючи вантажно-пасажирським автомобілем марки «Мерседес Бенс», з державними номерним знаком НОМЕР_1 , без права керувати даним автомобілем, із пасажирами в салоні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , рухався із Чоп Закарпатської області по ділянці дороги Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль в напрямку м. Монастириська Тернопільської області.
Рухаючись у вказаному напрямку із швидкістю 90 км/год, ОСОБА_3 мав намір виконати обгін вантажного автомобіля, який рухався в попутньому із ним напрямку на ділянці дороги Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль від 40 км +350 м - 40 км + 757 м, де на 40 км+650 м при попереджувальному знаку «Небезпечний поворот» скоїв ДТП при наступних обставинах, виконуючи даний обгін ОСОБА_3 , в порушення вимоги п. 14.2. в) ПДР України, виїхав на смугу зустрічного руху, не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, і виконуючи даний маневр, під час обгону автомобіля, який рухався в попутньому із ним напрямку, допустив зіткнення з передньою частиною зустрічного автомобіля марки «Фольцваген Шарат», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_15 із пасажирами в салоні: ОСОБА_16 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 та ОСОБА_17 .
Внаслідок зіткнення вищевказаних транспортних засобів особи, що знаходились у салонах даних автомобілів, отримали такі тілесні ушкодження:
- ОСОБА_17 , 1951 р. н., внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась крововиливами під оболонки та в шлуночки головного мозку від отриманих травм на місці події помер;
- ОСОБА_18 , 1971 р.н., отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому середньої третини тіла обох кісток лівої гомілки з пошкодженням шкірних покривів в цих ділянках, закриту черепно - мозкову травму, вищенаведені тілесні ушкодження відносяться до тяжких;
- ОСОБА_10 , 1977 р. н., отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому тіла правої великогомілкової кістки у середній третині та по одній рані у середніх третинах гомілок по передній поверхні, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень;
- ОСОБА_15 , 1974 р. н., отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правого плеча та закритого перелому лівої ліктьової кістки, шо відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
- ОСОБА_5 , 1975 р. н., отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкова травма - струс головного мозку, закрита травма грудного відділу хребта - забій спинного мозку розвитком монопарезу правої нижньої кінцівки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
- ОСОБА_13 , 1985 р.н., отримав тілесні ушкодження у вигляді рани правої половини чола та правої лобно-скроневої ділянки голови з ушкодженням апоневрозу, садна на правій половині обличчя та відкриту черепно- мозкову травму - забій головного мозку середнього ступеня тяжкості, закритий багатоуламковий перелом верхньої третини діафіза (тіла) лівої стегнової кістки, травма правого коліна у вигляді садна шкірних покривів і крововиливу в порожнину суглоба, садно на передній поверхні верхньої третини правої гомілки, шо відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 середньої тяжкості тілесні ушкодження, потерпілим ОСОБА_18 , ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження та смерть потерпілого ОСОБА_17 .
У ході підготовчого провадження захисник ОСОБА_8 звернувся до суду із письмовим клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі ч. 2 ст. 49 КК України.
У обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що станом на 24.12.2019 року закінчився передбачений законом, а саме ч. 2 ст. 49 КК України, 15-річний строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, а тому наявні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_8 зазначив, що ОСОБА_3 не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого діяння, однак невизнання останнім вини за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про таке звільнення.
Обвинувачений ОСОБА_20 після роз'яснення йому наслідків звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України просив суд задовольнити таке клопотання та звільнити його від кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_4 не заперечила щодо задоволення клопотання та звільнення обвинуваченого ОСОБА_20 від кримінальної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник - адвокат ОСОБА_7 , як і потерпілий ОСОБА_5 , не заперечили з приводу заявленого клопотання.
Заслухавши думку учасників підготовчого провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Положенням ч. 1 ст. 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Із обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 23.12.2004 року кримінального правопорушення, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 середньої тяжкості тілесні ушкодження, потерпілим ОСОБА_18 , ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження та смерть потерпілого ОСОБА_17 .
Положенням ст. 49 КК України визначені умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
За змістом ч. 1 ст. 49 КК України початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений.
Частиною 1 ст. 49 КК України визначені диференційовані строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, зокрема, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Положенням ч. 2 ст. 49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до тяжкого злочину, оскільки санкція статті, що інкримінується ОСОБА_3 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
Недиференційований строк давності притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України, перебіг якого не зупиняється внаслідок ухилення особи від досудового слідства або суду, закінчився у грудні 2019 року.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, з моменту вчинення кримінального правопорушення, що ставиться в провину, минуло більше п'ятнадцяти років, перебіг зазначеного строку не зупиняється внаслідок ухилення особи від досудового слідства або суду, ОСОБА_3 не обвинувачується у вчиненні нових кримінальних правопорушень, судимості відсутні, та не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 49 КК України підлягає до задоволення.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої моральної шкоди - залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - залишити без розгляду.
Роз'яснити потерпілим право звернутися з даними позовами в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 370, 372 КПК України, ст. 49 КК України, суд
Клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012210140000045 від 18.12.2012 року, стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України закрити.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої моральної шкоди - залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави з відповідним призначенням платежу процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз на загальну суму 2 080,12 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Головуюча суддя: ОСОБА_1
ОСОБА_1
Суддя: