Справа № 453/1609/21
№ провадження 2/453/142/22
11 липня 2022 року Сколівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Брони А.Л.
секретаря судових засідань Бендеш А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування запису про реєстрацію права власності та визнання права власності,-
12.11.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, ОСОБА_4 , в якій просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.03.2021 року № 115, видане державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Дяків Марії Володимирівні на житловий будинок по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; скасувати запис про право власності на даний житловий будинок, внесений в реєстр речових прав на нерухоме майно за № 40998948 та визнати право власності на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 15.11.2021 року заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 було задоволено.
Ухвалою Сколівського районного суду від 28.12.2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами позовного провадження з визначенням дати підготовчого засідання.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 19.05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позовна заява обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , після смерті котрого відкрилась спадщина на майно, яке складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За життя останній заповіту не склав. Оскільки позивачка є спадкоємицею першої черги за законом після смерті батька, то у встановлений законом строк подала в Сколівську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.
З матір'ю позивачки - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 розлучився 23.06.2009 року, а іншої сім'ї у нього не було. Батьки ОСОБА_6 - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Інші спадкоємці першої черги, а саме сестра позивачки ОСОБА_4 , спадщину не прийняла, оскільки не подавала заяву про прийняття такої у встановлений законом строк, а ОСОБА_3 на день смерті батька була зареєстрована у будинку, в якому проживав померлий, а відтак вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до норм статті 1268 ЦК України.
09.09.2021 року Сколівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька - ОСОБА_6 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок.
Крім цього у відмові було зазнчено зазначено, що дідусь позивачки - ОСОБА_5 20.07.1998 року склав заповіт, яким заповів все своє майно в рівних частках синам: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Заповіт є чинним та ніким не скасований.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_9 . Дружини та дітей у нього не було.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті котрого відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , зокрема на Ѕ частину спадкового майна, згідно заповіту від 20.07.1998 року та на Ѕ частину - за законом.
Згідно довідки старости сіл Труханів, Побук від 28.05.2021 року №346 на день смерті ОСОБА_5 з ним проживали та були зареєстровані в будинку по АДРЕСА_1 : син - ОСОБА_6 , невістка - ОСОБА_7 , онучки - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Таким чином, ОСОБА_6 фактично успадкував після смерті батька ОСОБА_5 Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 згідно заповіту від 20.07.1998 року та Ѕ частину вказаного будинку за законом, як спадкоємець першої черги, але не оформив документально.
Старостою сіл Труханів, Побук було надано відповідь на адвокатський запит № 35 від 14.09.2021 року про те, що власником будинку по АДРЕСА_1 на даний час є ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16.03.2021 року за № 115, виданого державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області Батлюк В.І., про що внесено відповідний запис за № 40998948.
В подальшому позивачка довідалась, що ОСОБА_2 оформила спадщину після смерті ОСОБА_5 на підставі заповіту, зробленого до 1998 року.
Позивач зазначає, що заповіт, складений ОСОБА_5 20 липня 1998 року та посвідчений секретарем виконкому Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області, був останнім та, внаслідок цього, скасовує всі раніше складені заповіти.
Крім цього, ОСОБА_2 на день смерті останнього з ним не проживала та не була зареєстрована в будинку по АДРЕСА_1 .
25.01.2022 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Савчук Н.В. на позовну заяву, в якому вказано про те, що жодних неправомірних дій, які б давали підставу для звернення позивача до суду із вказаною позовною заявою, відповідач не вчиняла, оскільки про наявність складеного заповіту ОСОБА_5 у 1998 році їй не було відомо.
У 1993 році ОСОБА_5 було складено заповіт на користь внучки ОСОБА_12 , який був нотаріально посвідченим.
При зверненні відповідача до нотаріуса для заведення спадкової справи, остання подала свої документи та заповіт, після чого нотаріус перевіряв Єдиний державний реєстр заповітів та спадкових справ та ним не було виявлено іншого заповіту, який був пізніше складеним. Зважаючи на ту обставину, що відповідачу не було відомо про складений заповіт, в тому числі нотаріусом не було виявлено інших заповітів, останній правомірно видав ОСОБА_2 свідоцтво на спадщину, на підставі якого нею було здійснено державну реєстрацію права власності на спірний будинок. Про існування такого заповіту відповідачу навіть не могло бути відомо, оскільки спадкодавець постійно проживав у м. Сколе і через фізичний стан самостійно не міг їздити в інший населений пункт.
Представник відповідача вказує, що у випадку переконання суду щодо існування такого заповіту, що є належно складеним, посвідченим та на момент його складання, секретарем селищної ради було перевірено дійсне волевиявлення заповідача, то сторона відповідача не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Крім цього, щодо вимоги про стягнення судових витрат, то просить відмовити у задоволенні таких, оскільки жодних неправомірних, протиправних дій щодо набуття права власності на житловий будинок відповідачка не вчиняла, фактично у даному провадженні є формальним відповідачем.
25.02.2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пилипів О.В. про збільшення позовних вимог, в порядку ст. 49 ЦПК України.
Заява мотивована тим, що в позовній заяві позивачка, як спадкоємиця першої черги після смерті батька ОСОБА_6 , успадкувала Ѕ належного йому майна, зокрема житлового будинку по АДРЕСА_1 , який він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 . Іншу Ѕ частину житлового будинку успадкувала її сестра ОСОБА_3 , яка згідно довідки Сколівської міської ради № 918 від 03.11.2021 року на день смерті була зареєстрована в будинку разом з батьком, відтак вважається такою що спадщину прийняла. За запитом суду щодо встановлення місця реєстрації сторін надійшла інформація, що остання знята з реєстрації в с. Труханів Сколівського району Львівської області з 18.09.2002 року. Станом на 17.12.2021 року відомості про її місце реєстрації відсутні.
Таким чином, ОСОБА_3 не прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як не проживала з ним на день його смерті і не подавала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1 .
З врахуванням наведених вище приписів, представник позивачки просить суд розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 межах вказаної цивільної справи в наступній редакції:
-визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.03.2021 року №115, посвідчене державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області та видане ОСОБА_13 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-скасувати запис про право власності на даний житловий будинок, внесений в реєстр речових прав на нерухоме майно за №40998948;
-визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з"явилася, але її представник - адвокат Зозуля А.В. попередньо подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі та участі його довірительки, заявлені позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилася, але попередньо від її представника - адвоката Н. Савчук надійшла заява, в якій просить розгляд справи здійснювати за відсутності сторони відповідача.
Відповідачка ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про дату та час проведення судового засідання, в таке не з'явилися.
Третя особа - Сколівська державна нотаріальна контора явку представника в судове засідання не забезпечила, але попередньо від завідувача Сколівської державної контори надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи. Щодо вирішення спору покладається на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлена про дату та час проведення судового засідання, в таке не з'явилася.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно норм частини 2 статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм та роз'яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , що підтверджується повторною копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.01.2021 року Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у відповідності до актового запису № 9.
Про родинні відносини позивачки з батьком свідчать копія повторного свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 , виданого 13.08.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції у Львівській області, відповідно до якого батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 23.09.1999 року Труханівською сільською радою Сколівського району Львівської області, відповідно до якого позивачці після укладення шлюбу було присвоєно прізвище « ОСОБА_14 ».
Внаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_6 заповіту не складав, що стверджується довідкою № 347, виданою 28.05.2021 року старостою сіл Труханів, Побук Сколівської міської ради Д. Попович.
Згідно довідки № 918, виданої 03.11.2021 року головним спеціалістом Сколівської міської ради І. Гаїв, ОСОБА_6 до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав в АДРЕСА_1 .
Позивачка, відповідно до ст. 1269 ЦК України, у встановлений законом шестимісячний строк подала до нотаріуса заяву від 09.09.2021 року про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_6 .
На підставі цієї заяви державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори В.І. Батлюк 21.05.2021 року було заведено спадкову справу № 192/2021, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 21.05.2021 року за № 64821207.
Згідно листа завідувача Сколівською державною нотаріальною конторою В.І. Батлюк № 756/01-16 від 09.09.2021 року, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у неї відсутні оригінали документів на право власності на вказане майно.
Крім того, як вбачається з довідки № 35, виданої 14.09.2021 року старостою сіл Труханів та ОСОБА_15 , власником житлового будинку по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом НМН 339855.
Вказане також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 24.10.2021 року за №280927424.
Як вбачається з копії заповіту від 28 вересня 1993 року, доданого представником відповідача ОСОБА_13 - адвокатом Савчук Н.В., ОСОБА_5 , що проживав в с. Труханів Сколівського району Львівської області, на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження, а саме все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день його смерті і на що за законом матиме право, заповів своїй онучці - ОСОБА_16 .
На підставі даного заповіту 16 березня 2021 року відповідачці ОСОБА_2 було видано державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Батлюк В.І. свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
З тексту вказаного свідоцтва вбачається, що спадкове майно, а саме спірний житловий будинок, належав померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Сколівської районної ради Львівської області 15 травня 1990 року, зареєстрованого в Стрийському міжміському бюро технічної інвентаризації Львівської області 10.06.1990 року в реєстрову книгу №1 за реєстровим №187.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, 20.07.1998 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області Боднар М.Д., відповідно до тексту якого на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, а саме належний йому на праві особистої власності жилий будинок, господарський будинок і все майно з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що згідно за законом матиме право заповів по рівній частині синам ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
В матеріалах справи наявний дублікат зазначеного заповіту ОСОБА_5 від 20.07.1998 року.
Даний заповіт є чинним, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, сформованого 18.05.2021 року Львівською регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» за №64751771.
Згідно довідки № 42, виданої 11.10.2021 року старостою сіл Труханів, Побук за відомостями Сколівської міської ради Львівської області, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружини та дітей у такого не було.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_5 , що підтверджується повторною копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 26.01.2021 року Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у відповідності до актового запису № 6.
Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої увійшов спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , зокрема на Ѕ частину згідно вказаного вище заповіту та на Ѕ частину - за законом.
Згідно довідки № 346, виданої 28.05.2021 року старостою сіл Труханів, Побук, на день смерті ОСОБА_5 у будинку були зареєстровані та проживали: син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , невістка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , онучка - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та онучка - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Таким чином, ОСОБА_6 успадкував після смерті батька ОСОБА_5 Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 згідно заповіту від 20.07.1998 року та Ѕ частину вказаного житлового будинку за законом, як спадкоємець першої черги, однак юридично не оформив свої спадкові права.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління та володіння майном. Стаття 560 цього Кодексу не зобов'язувала спадкоємця, який прийняв спадщину, отримувати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно ст. 537 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (діяв на час відкриття спадщини), частина майна, що залишилася незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку статей 529-533 цього Кодексу. До числа цих спадкоємців входять і ті спадкоємці за законом, яким інша частина майна була залишена за заповітом, якщо в заповіті не передбачено інше.
Відповідно до ст. 544 Цивільного кодексу України РСР 1963 року заповідач вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт. Заповідач може скасувати або змінити заповіт, подавши про це заяву нотаріусу, завідуючому державним нотаріальним архівом, а в населених пунктах, де не має нотаріусів, - посадовій особі виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка вчиняє нотаріальні дії.
Отже, з викладеного вбачається, що складений ОСОБА_5 20 липня 1998 року та засвідченим секретарем виконкому Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області, скасовує всі раніше складені заповіти, в тому числі і заповіт від 28 вересня 1993 року.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Таким чином, позивачка, як спадкоємиця першої черги після смерті батька ОСОБА_6 успадкувала цілий житловий будинок по АДРЕСА_1 , який він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5 , але не може оформити своїх спадкових прав, оскільки відповідачка ОСОБА_2 оформила право власності на дане майно в порядку спадкування за заповітом, який у розумінні статті 544 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року вважається недійсним.
Відповідно до статті 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 27 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб.
Таким чином, оскільки іншим способом, окрім звернення до суду, захистити своє набуте в порядку спадкування право власності на майно спадкодавців позивачка не має можливості, враховуючи позицію сторони відповідача, який не заперечує щодо задоволення позовних вимог, а також з метою забезпечення належної реалізації права власності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача судових витрат.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачкою при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 981 грн 20 коп. Оскільки позовні вимоги задоволено повністю зазначена сума підлягає стягненню з відповідачів солідарно.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги позивачці адвокатом Пилипів О.В., виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 14.09.2021 року, однак документи, які б свідчили про розмір та оплату наданої правової допомоги, відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог позивача в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки стороною позивача документально не підтверджено витрати на таку.
Керуючись ст. ст. 535, 549 ЦК Української РСР, ст. ст. 1223, 1268, 1296, 1297, 1299 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258-259, 264-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.03.2021 року №115, посвідчене державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області та видане ОСОБА_13 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасувати запис про право власності на даний житловий будинок, внесений в реєстр речових прав на нерухоме майно за № 40998948.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 - судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 981 (дев'ятсот вісімдесят одну) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: вул. Чайківського, 6, м. Сколе, Львівська область, код ЄДРПОУ 02899523.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП невідомий
Суддя