441/719/22 2/441/479/2022
12.07.2022 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Ференц О.І.
за участю секретаря судового засідання - Пеленської Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Городоцької міської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на частки в житловому будинку як на майно колгоспного двору, -
09.06.2022 позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . ОСОБА_1 є дочкою померлої, а ОСОБА_2 внуком. За свого життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_1 .. Під час оформлення спадщини з'ясувалося, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав не спадкодавцю, а є майном колгоспного двору.
Вказували, що згідно довідки Городоцької міської ради Львівської області № 1421 від 13.12.2021 вони були зареєстровані і проживали з головою колгоспного двору ОСОБА_3 , а тому є членами такого двору. ОСОБА_4 , який також був членом цього колгоспного двору, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтак у них виникла необхідність у виділенні часток в майні колгоспного двору і, зокрема, визнання права власності по Ѕ частині житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 за кожним із них як членами колгоспного двору, що змусило їх звернутися до суду.
Просили суд ухвалити рішення, яким визнати за кожним із них право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 як частку в майні колгоспного двору.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, подавши письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача - Городоцької міської ради Львівської області, в судове засідання не з'явився, згідно поданих 01.07.2022 пояснень у справі позов визнають.
У зв”язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.
Проаналізувавши підстави позовної заяви, оглянувши та оцінивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить до суспільної групи «колгоспний двір», головою якого була ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою виконкому Городоцької міської ради Львівської області № 1421 від 13.12.2021 (а.с.9) та довідкою Самбірського МБТІ від 05.11.2021 (а.с.9а). Остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Згідно довідки виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області № 1421 від 13.12.2021 ОСОБА_3 , 1919 р.н., згідно записів погосподарських книг за 1988-1991 роки була головою колгоспного двору, членами якого були ОСОБА_1 , 1946 р.н., ОСОБА_4 , 1973 р.н., та ОСОБА_2 , 1977 р.н. (а.с.9). ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Мавковичі Городоцького району Львівської області (а.с.8а).
Згідно даних технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 04.02.2022, будинок 1979 року забудови (а.с.12-13).
Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України положення зазначеного кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини виникли до набрання новим Кодексом чинності, слід застосовувати до них положення ЦК України в редакції 1963 року.
У відповідності до ч.2 ст.9 Закону СРСР «Про власність в СРСР», який набрав чинності 01.07.1990р., майно селянського господарства належить його членам на праві загальної спільної власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами союзної і автономної республіки.
Пунктом 4 Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991р. № 885-12 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» (що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що правила, які містяться в Закону УРСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 1 липня 1990р..
Як роз'яснив Пленум ВСУ в п. 6 постанови від 22.12.1995р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами) - положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991р., мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних у відповідності до ст.123 ЦК УРСР. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи із того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Беручи до уваги те, що спірне домоволодіння відноситься до суспільної групи «колгоспний двір», частка всіх членів такого, які проживали і були зареєстровані у вказаному будинковолодінні в період з 1980-х рр. по 1991р. складає по 1/4 частці за кожним із членів колгоспного двору.
Згідно роз'яснень, викладених у підп. «г» п.6 Постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22.12.1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» згідно зі ст.4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.
Оскільки два члени колгоспного двору - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , померли до виділення їхній часток у майні колгоспного двору, станом на день їх смерті є живими інші двоє членів такого колгоспного двору - позивачі у справі, за останніми слід визнати право власності за кожним на 1/2 частину такого майна.
На підставі викладеного, керуючись п.6 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами), ст.ст.5, 10, 12, 18, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 як частку в майні колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 як частку в майні колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Головуюча О.І. Ференц