Справа № 461/2896/22
Провадження № 1-кп/461/452/22
07.07.2022 року. м. Львів.
Галицький районний суд м. Львова
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Львові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 125 КК України, -
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 125 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 звернулася до суду з письмовим клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору. Свої вимоги мотивує тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 не відповідає вимогам глави 25 КПК України. Зокрема, в обвинувальному акті невірно зазначено дату народження ОСОБА_5 . Окрім цього, обвинуваченому та захиснику не було відкрито матеріалів кримінального провадження, у зв'язку з чим сторона захисту не змогла ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. Також, звертає увагу на те що обвинувальний акт не скріплений печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Тому просить клопотання задовольнити та повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 клопотання про повернення обвинувального акту прокурору підтримали та просять задовольнити.
Прокурор проти повернення обвинувального акту заперечив. Суду пояснив, що такий складений у відповідності до вимог КПК України, та містить в собі всі необхідні відомості передбачені ст. 291 КК України, а тому підстави для повернення обвинувального акту відсутні. Зазначив, що за клопотанням сторони захисту матеріали кримінального провадження можуть бути надані для ознайомлення після постановлення судом відповідної ухвали про задоволення такого клопотання. Стверджує, що матеріали для ознайомлення буди були надіслані стороні захисту, а тому на його думку, підстав для повернення обвинувального акту немає.
Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, суд вважає, що обвинувальний акт слід повернути прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам глави 25 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Згідно із вимогами ч.4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування): 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
За вимогами п. 1 ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.
Статтею 109 КПК України передбачено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Враховуючи наведені норми законодавства суд приходить до висновку, що за своєю суттю обвинувальний акт є процесуальним рішенням, а реєстр матеріалів досудового розслідування - формою фіксування кримінального провадження.
Повернення обвинувального акта прокурору може мати місце у тому випадку коли при його складанні були допущені порушення вимог ч.2 ст.291 КПК України.
Суд вважає, що твердження захисника щодо необхідності скріплення обвинувального акта гербовою печаткою базується на необхідності додержання вимог щодо реквізитів офіційного документу, які містяться у підзаконних нормативно-правових актах, що визначають правила діловодства та документообігу, однак це суперечить ст. 1 КПК України, згідно якої порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ч.3 ст.291 КПК України обвинувальний акт набуває статусу офіційного документу з моменту його затвердження прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.
Зі змісту даної статті вбачається, що нормами кримінального процесуального закону не передбачено обов'язкової вимоги щодо необхідності скріплення гербовою печаткою підпису уповноваженої особи компетентного органу для надання обвинувальному акту статусу офіційного документа.
З додатку №55 до Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 12.02.2019 №27, визначено орієнтовний перелік документів, підписи на яких скріплюються гербовою печаткою у разі їх створення у паперовій формі або засвідчуються кваліфікованою електронною печаткою прокуратури у разі їх створення в електронній формі. В даному додатку №55 до Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури не передбачено застосування гербової печатки щодо затвердження обвинувального акта. Натомість зазначено, що в інших необхідних випадках гербова печатка проставляється на документах за рішенням Генерального прокурора, його першого заступника чи заступника, керівників регіональних, місцевих прокуратур, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином обвинувальний акт не відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України, а саме п.2 ч.2 ст. 291 КПК України, оскільки у обвинувальному акті зазначено невірні анкетні дані обвинуваченого.
Окрім цього, статтею 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) визначено класифікацію кримінальних правопорушень.
Так, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України, що є кримінальним проступком.
Таким чином, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону № 2617- VIII від 22.11.2018) визначено як кримінальний проступок щодо якого передбачено особливий порядок здійснення досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно з ч. 5 ст. 301 КПК України, у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобов'язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Про відмову від отримання копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не з'явилася для отримання копій матеріалів дізнання.
У абзаці другому ч. 2 ст. 314 КПК України зазначено, що у разі встановлення об'єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 301 цього Кодексу, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу.
В матеріалах справи містяться розписки підозрюваного ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 з яких вбачається, що вони отримали копію обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021145050000026, а також копію реєстру матеріалів досудового розслідування. Зокрема, в розписці захисник ОСОБА_6 зазначила, що такі документи вона отримала поштою 12.03.2022 року.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що обвинуваченому та захиснику було надіслано матеріали кримінального провадженні, які мали бути відкриті стороні захисту або відомості про те, що сторона захисту ознайомилась з такими матеріалами.
Також в матеріалах справи відсутні відомості про відмову обвинуваченого та захисника від отримання копій матеріалів дізнання, оскільки у разі відмови від отримання таких матеріалів у матеріалах справи має бути наявний відповідно до вимог ч.5 ст. 301 КПК України протокол про відмову від отримання копій матеріалів дізнання.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що невідкриття матеріалів кримінального провадження позбавило сторону захисту скористуватися належним чином правом захисту та можливості впливати на хід досудового розслідування /заявляти клопотання, оскаржувати дії та рішення слідчого, тощо, а тому обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021145050000026 від 05.01.2021 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 125 КК України підлягає поверненню прокурору, для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 110, 291, 301, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд -
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 125 КК України, повернути прокурору Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_7 .
Зобов'язати прокурора усунути виявлені недоліки протягом одного місяця з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 11.07.2022 року о 16 год. 10 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1 .