Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/5159/21
Провадження №: 2/332/862/22
12 липня 2022 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого судді: Марченко Н.В.,
при секретарі: Лебединській К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 28.08.1999 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя між сторонами не склалося у зв'язку з протилежними поглядами на сімейне життя. Спільне господарство не ведеться. Шлюбні відносини фактично припинені з липня 2021 року. Позивач вважає, що примирення між нею та відповідачем є неможливим та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. За таких підстав, позивач просить суд розірвати укладений шлюб між нею та відповідачем та після розірвання шлюбу змінити прізвище на дошлюбне.
У судове засідання позивач не з'явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Судом встановлено, що сторони одружені з 28.08.1999 року, шлюб зареєстровано Відділом реєстрації актів громадянського Заводської райадміністрації м. Запоріжжя, за актовим записом № 204, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого 28.08.1999 року (а.с.14). Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.7-8). Спільне життя між сторонами не склалося у зв'язку з протилежними поглядами на сімейне життя. Спільне господарство не ведеться. Шлюбні відносини фактично припинені з липня 2021 року.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Положеннями ч.1,3 ст. 55 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сімї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сімї за свою поведінку в ній. Частиною 3 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно ст. 111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, позивач вважає неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов'язати їх прийняти заходи до примирення.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Розглянувши докази по справі, враховуючи, що сторони на примирення не згодні, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.
Таким чином, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 259, 263- 265, 273 ЦПК України, ст. ст..24,55, 105, 109, 110- 112 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 28.08.1999 року Відділом реєстрації актів громадянського Заводської райадміністрації м. Запоріжжя, за актовим записом № 204- розірвати.
Після розірвання шлюбу змінити позивачці прізвище із « ОСОБА_5 » на дошлюбне « ОСОБА_6 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Н.В.Марченко