Справа №949/737/22
про залишення позовної заяви без руху
12 липня 2022 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить:
- стягнути відповідача на його користь завдані збитки в порядку зворотної вимоги (регресу) в розмірі 64214,80 грн.;
- витрати по сплаченому судовому збору в розмірі 992,40 грн. покласти на відповідача;
- витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. покласти на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.
Зі змісту позовної заяви, серед іншого зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи становить 992,40 грн., що являє собою судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви, а також витрати у розмірі 5000 грн. на оплату послуг адвоката, відповідно до Договору про надання правової допомоги №30/01/19 від 30.01.2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивач, вказуючи про сплату ним судового збору у розмірі 992,40 грн. не додає до позовної заяви документ, що підтверджує сплату про судовий збір у вказаному розмірі та у переліку додатків до позовної заяви такий документ не значиться.
Отже, подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконав визначені законодавством та зазначені вище вимоги до позовної заяви.
Відтак позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом подачі документу про сплату ним вказаної у позовній заяві суми судового збору.
За таких обставин, в силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу та надати позивачу для усунення вищевказаних недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Отупор К.М.