65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3631/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 38728418)
до відповідача: Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул., Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672)
про стягнення 3090424,16 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Тодорашко А.В., в порядку положень про самопредставництво
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” про стягнення 3090424,16 грн., з яких: 2834147,46 грн. основного боргу, 56463,23 грн. інфляційних втрат, 168677,32 грн. пені та 31136,15 грн. 3% річних.
Позовні вимоги ДП “АМПУ” в особі Чорноморської філії ДП “АМПУ” обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з користування мережами водопостачання №29-Пп-4Ф-21 від 15.02.2021.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.01.2022 о 10:15. Ухвалою суду від 14.01.2022 підготовче засідання відкладено на 01.02.2022 об 11:30. Ухвалою суду від 01.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/3631/21 на 30 днів; підготовче засідання призначено на 15.02.2022 о 14:00.
15.02.2022 за вх.№4346/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у задоволенні якого судом у підготовчому засіданні 15.02.2022 у протокольній формі відмовлено, з огляду на ненадання відповідачем належних доказів індивідуального захворювання його працівників на COVID-19, а також з огляду на те, що сторона по справі може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника; юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У підготовчому засіданні 15.02.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.03.2022 о 15:00.
16.02.2022 за вх.№4502/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені до 1000 грн та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому клопотанні відповідач зазначає наступне:
- відповідач вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінюючи надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені;
- відповідач зазначає, що однією з підстав для визнання обставин винятковими та застосування зменшення пені є майновий стан ДП “МТП “Чорноморськ”, відповідно до звіту про фінансові результати за 9 місяців 2021 року фіксується стрімке погіршення фінансового стану ДП “МТП “Чорноморськ”, що виражається у збитках;
- відповідач звертає увагу, що у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві було прийнято ряд невідкладних та рішучих заходів, таким чином підприємство відповідача знаходиться у скрутному становищі, пов'язаному із зниженням попиту на послуги підприємства через складну політично-економічну ситуацію в країні, а отриманих від господарської діяльності коштів вистачає лише на обов'язкові платежі і заробітну плату;
- на думку відповідача, однією з підстав для зменшення розміру пені є відсутність збитків, понесених позивачем, оскільки позивачем не було понесено збитків (матеріали справи не містять жодних доказів щодо понесення таких збитків), а також відсутні будь-які докази, які б свідчили про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення у господарській діяльності підприємства позивача;
- відповідач зазначає, що причиною несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є в тому числі численна заборгованість контрагентів та третіх осіб перед ДП “МТП «Чорноморськ”, так, згідно з інформацією щодо суми дебіторської заборгованості станом на 31.12.2021 заборгованість контрагентів та третіх осіб перед ДП “МТП «Чорноморськ” становить - 6487564344,16 грн.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
У зв'язку з запровадженням з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України, початком військових дій та перебуванням судді Бездолі Ю.С. у відпустці, судове засідання 01.03.2022 о 15:00 не відбулось. Ухвалою суду від 27.04.2022 судове засідання призначено на 07.06.2022 о 15:30.
06.06.2022 за вх.№9774/22 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання щодо зменшення розміру пені та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені з огляду на наступне:
- позивач зазначає, що в даному випадку період прострочення оплати рахунків, зазначених у позовній заяві, є значним;
- позивач вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а лише зазначено про скрутне матеріальне становище відповідача, внаслідок якого відповідач не зміг своєчасно оплатити рахунки за надані послуги за цим договором;
- позивач посилається на те, що згідно зі Звітом про фінансові результати (звіт про фінансовий стан за 1 півріччя 2021) у відповідача були наявні грошові кошти для виконання зобов'язань, оскільки, згідно з рядком “1167” балансу на рахунках відповідача у банках станом на 30.06.2021 було 19993000 грн., а станом на 30.09.2021 було 35321000 грн.;
- позивач зазначає, що на кінець звітного періоду відповідач мав усі можливості сплатити наявну заборгованість;
- на думку позивача, посилання відповідача на значну заборгованість контрагентів перед відповідачем за звітний період не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки виникнення такої значної дебіторської заборгованості ще раз доводить те, що показники діяльності підприємства безпосередньо залежать від ефективності діяльності його менеджменту та раціонального використання державних грошових коштів. При цьому, позивач на підставі ст. 80 ГПК України заявляє, що подана “Інформація щодо суми дебіторської заборгованості станом на 31.12.2021” викликає сумніви з приводу її достовірності, є неналежним та недопустимим доказом, оскільки жодна сторінка “Інформації щодо суми дебіторської заборгованості станом на 31.12.2021” не містить ознак оригіналу та бланку, не засвідчена та не містить будь-якого посилання на джерело даних, з якого вона роздрукована;
- позивач спростовує твердження відповідача про незначність прострочення виконання, адже таке прострочення склало від 7 місяців до 1 року, таким чином на думку позивача, зменшення розміру штрафних санкцій лише спонукає відповідача і в подальшому ухилятись від своєчасної оплати виставлених рахунків.
07.06.2022 за вх.№9891/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на дату після закінчення військової агресії російської федерації проти України, у задоволенні якого судом у протокольній формі відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення.
У судовому засіданні 07.06.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 27.06.2022 о 15:45.
08.06.2022 за вх.№10013/22 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені до 100 грн та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому клопотанні відповідач дублює обставини, які викладені у клопотанні про зменшення розміру пені від 16.02.2022 за вх.№4502/22, а також додатково зазначає про введення воєнного стану через військову агресію російської федерації та її наслідки, на думку відповідача вказані обставини мають бути враховані при зменшенні розміру пені.
У судовому засіданні 07.06.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 27.06.2022 о 15:45; запропоновано відповідачу (Державному підприємству “Морський торговельний порт “Чорноморськ”) надати до суду в строк до 27.06.2022: - письмові пояснення щодо наявності/відсутності наміру подавати у даній справі будь-які (у разі наявності - вказати, які саме) процесуальні заяви по суті спору, заяви та/або клопотання; - вказати суду відомості щодо можливості/неможливості прийняти участь у судовому засіданні у даній справі, в тому числі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку “EаsyCon”, а також надати докази наявності або відсутності такої можливості.
Представник позивача у судовому засіданні 27.06.2022 підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.
У судове засіданні 27.06.2022 представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Справа №916/3631/21 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України, з урахуванням поданого клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
В судовому засіданні 27.06.2022 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27.06.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
15.02.2021 між Державним підприємствм “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (виконавець, позивач) та Державним підприємством “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (замовник, відповідач) укладено договір надання послуг з користування мережами водопостачання №29-Пп-4Ф-21, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов'язався надати замовнику протягом 2021 року послуги з користування мережами водопостачання (надалі - послуги), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до п.1.1.2 договору обсяг послуг, які надаються за цим договором становить 200000,00 м.куб.
За п.п. 3.1-3.3 договору ціна даного договору складає 6848000,00 грн. без ПДВ (шість мільйонів вісімсот сорок вісім тисяч грн. 00 коп.), крім того сума ПДВ 20% - 1369000,00 грн. (один мільйон триста шістдесят дев'ять тисяч грн., 00 коп.), всього ціна цього договору 8217600,00 грн. (вісім мільйонів двісті сімнадцять тисяч шістсот грн. 00коп.). Тариф на надання замовнику послуг виконавцем за даним договором складає 34,24 грн./м.куб. без ПДВ. ПДВ нараховується згідно чинного законодавства України. Фактична ціна даного договору визначається відповідно до обсягів надання послуг за даним договором.
Згідно з п.п. 4.1-4.5 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Протягом 5-ти (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду виконавець складає акт наданих послуг з зазначенням фактичних обсягів та вартості наданих замовнику послуг за даним договором. Сторони погодились, що акт наданих послуг є документом, що підтверджує факт надання виконавцем послуг за даним договором замовнику. Прийом-передача акту наданих послуг та рахунку здійснюється сторонами шляхом передачі їх виконавцем до канцелярії замовника. Замовник зобов'язаний, не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після отримання акту наданих послуг, повернути виконавцю підписаний та засвідчений власною печаткою належний йому екземпляр акту або, у разі наявності підстав, надати свої мотивовані зауваження. Замовник оплачує надані за даним договором послуги шляхом здійснення прямого банківського переведення грошових коштів на рахунок виконавця у безготівкової формі після підписання відповідного акту прийому-передачі наданих послуг або акту наданих послуг (надалі - акт наданих послуг) згідно виставленого виконавцем рахунку, зареєстрованої виконавцем в Єдиному реєстрі податкової накладної виданої в установленому законодавством порядку замовнику, до 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Замовник отримує рахунок на передплату (авансовий платіж) за наступний період у розмірі суми рахунку за поточний період. Авансовий платіж підлягає оплаті не пізніше 25-го числа місяця, за який виставлено рахунок. Замовник щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює доплату різниці між сумою виставленого остаточного рахунку та сумою авансу. В разі, якщо сума сплаченого авансу буде більшою за суму послуг, отриманих в поточному місяці, то різниця зараховується, як аванс наступного періоду.
Відповідно до п.п. 7.1-7.4 договору відповідальність сторін за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за цим договором або чинним законодавством України. За невиконання зобов'язань щодо надання послуг за даним договором виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості ненаданих послуг за кожний день прострочення виконання зобов'язання. За порушення замовником строків виконання зобов'язання, виконавець має право стягнути з замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Сплата пені та штрафу не звільняє сторону, яка порушила зобов'язання, що виникає з цього договору, від виконання належним чином.
Згідно з п.11.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2021, а частині розрахунків - до повного виконання. Сторони досягли згоди, що умови даного договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, застосовуються до договірних відносин між ними, які виникли з 01.01.2021.
В матеріалах справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору, наявні підписані та скріплені печатками обох сторін акти наданих послуг, а також виставлені позивачем рахунки за надані послуги в період березня-вересня 2021 року на загальну суму 3084147,46 грн., а саме: акт наданих послуг №Пр/3 113 від 31.03.2021 на суму 515736,58 грн. та рахунок на оплату №Пр/3 113 від 31.03.2021 на суму 515736,58 грн.; акт наданих послуг №Пр/43 689 від 30.04.2021 на суму 387829,63 грн. та рахунок на оплату №Пр/4 689 від 30.04.2021 на суму 387829,63 грн.; акт наданих послуг №Пр/5 881 від 31.05.2021 на суму 411126,53 грн. та рахунок на оплату №Пр/5 881 від 31.05.2021 на суму 411126,53 грн.; акт наданих послуг №Пр/6 900 від 30.06.2021 на суму 495973,25 грн. та рахунок на оплату №Пр/6 900 від 30.06.2021 на суму 495973,25 грн.; акт наданих послуг №Пр/6 952 від 31.07.2021 на суму 495891,07 грн. та рахунок на оплату №Пр/6 952 від 31.07.2021 на суму 495891,07 грн.; акт наданих послуг №Пр/10 218 від 31.08.2021 на суму 423288,58 грн. та рахунок на оплату №Пр/10 218 від 31.08.2021 на суму 423288,58 грн.; акт наданих послуг №Пр/10 245 від 30.09.2021 на суму 354301,82 грн. та рахунок на оплату №Пр/10 245 від 30.09.2021 на суму 354301,82 грн. В матеріалах справи наявна виписка по особовому рахунку, з якої вбачається часткова сплата відповідачем заборгованості за договором на суму 250000 грн.
Несплата відповідачем послуг за договором №29-Пп-4Ф-21 від 15.02.2021 на загальну суму 2834147,46 грн. (із врахуванням сплачених відповідачем 250000 грн.) стала підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу та нарахованих 3%, пені та інфляційних втрат.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України” (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено факт наявності у відповідача боргу перед позивачем за договором про надання послуг з користування мережами водопостачання №29-Пп-4Ф-21 від 15.02.2021 на суму 2834147,46 грн., вказаний борг відповідачем не спростований, за таких обставин суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення зазначеної суми.
Іншого відповідачем не доведено.
Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата відповідачем пені передбачена п.7.3 укладеного між сторонами договору.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені на суму 168677,32 грн., господарським судом встановлено вірність його обрахунку та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Водночас частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18).
Аналогічна позиція судів першої та апеляційної інстанцій в інших правовідносинах була висловлена в рішенні Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 у справі №916/3173/20 та постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі №916/3173/20, а також у рішеннях Господарського суду Одеської області від 15.02.2021 у справі №916/3373/20, від 02.06.2021 у справі №916/206/21, від 02.06.2021 у справі №916/550/21.
Позивачем не надано до суду доказів понесення ним збитків саме у зв'язку з простроченням сплати відповідачем за надані послуги за договором.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, враховуючи ненадання позивачем доказів завдання йому збитків саме внаслідок дії відповідача у визначених у цій справі правовідносинах, приймаючи до уваги майновий стан відповідача, враховуючи воєнну агресію російської федерації проти України та її наслідки, а також дослідивши інтереси сторін, які заслуговують на увагу, виходячи із принципу збалансованості інтересів обох сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яку належить стягнути з відповідача, на 30%, а саме: до 118074,12 грн.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних на суму 31136,15 грн. та інфляційних втрат на суму 56463,23 грн., господарським судом встановлено вірність цих розрахунків та відповідність вимогам чинного законодавства.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2834147,46 грн. основного боргу, 118074,12 грн. пені, 56463,23 грн. інфляційних втрат та 31136,15 грн. 3% річних; в решті позову судом відмовляється.
Іншого сторонами не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи докази вищевикладених висновків суду не спростовують.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.9 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул., Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Чорноморської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 38728418) 2834147 /два мільйони вісімсот тридцять чотири тисячі сто сорок сім/ грн. 46 коп. основного боргу, 118074 /сто вісімнадцять тисяч сімдесят чотири/ грн. 12 коп. пені, 56463 /п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят три/ грн. 23 коп. інфляційних втрат, 31136 /тридцять одну тисячу сто тридцять шість/ грн. 15 коп. 3% річних та 46356 /сорок шість тисяч триста п'ятдесят шість/ грн. 36 коп. судового збору.
3.В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08 липня 2022 р.
Суддя Ю.С. Бездоля