65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3596/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Компанії «KRSI ADVISORY OU» (Roo 22-5, Tallin, 10320, Estonia (Roo 22-5, Таллін, 10320, Естонія); адреса для листування: 65062, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 66/2, оф. 301)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» (65054, Одеська обл., м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, буд. 2, код ЄДРПОУ 37947040)
про стягнення 6024,60 Євро, -
за участю представників сторін:
від позивача: Сукачов Є.С., адвокат, діє на підставі ордеру
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Компанія «KRSI ADVISORY OU» звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» про стягнення 6024,60 Євро, з яких: 6000 Євро основного боргу за договором на консультаційні послуги №19/05 від19.05.2020 та 24,60 Євро 3% річних.
Позовні вимоги Компанії «KRSI ADVISORY OU» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором консультаційних послуг №19/05 від 19.05.2020.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 21.12.2021 о 14:15.
21.12.2021 за вх.№34570/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:
- відповідач звертає увагу на те, що з наданих позивачем доказів не вбачається належного повідомлення відповідача про направлення рахунків та актів здачі-приймання, оскільки відповідно до п.9.2 договору усі повідомлення замовнику (відповідачу) направляються на e-mail: info@eodessa.aero, проте отримувачем з наданих позивачем електронних листів є «Асистент», що на думку відповідача суперечить належному повідомленню відповідача у розумінні п.9.2 договору;
- відповідач вказує, що оригіналів рахунків та актів здачі-приймання не отримував;
- відповідач зазначає, що переклад листа від 16 вересня 2021 року не співпадає з оригіналом, оскільки в українському перекладі поряд з отримувачем «Асистент» наявна електронна пошта відповідача - info@eodessa.aero, проте в оригіналі електронного листа дана електронна пошта не зазначена;
- відповідач зазначає, що акт здачі приймання №9 - датується 16.09.2021, акт здачі приймання №10 датується різними датами: англійська версія - 16.09.2021, українська версія - 16.09.2020, акт здачі приймання №11 - датується 08.10.2021, проте відповідач звертає увагу, що вказані акти датуються після спливу строку договору (31.07.2020), а тому не можуть братись до уваги;
- відповідачем зауважено, шо в актах також невірно вказано прізвище директора відповідача;
- на думку відповідача позовна заява не містить жодного підтвердження, що позивачем здійснювались перемовини із представниками авіакомпаній через електронну пошту, конференц-дзвінки та будь-які інші засоби безпечного зв'язку, а отже виконання умов договору позивачем не доведено документально;
- відповідач вказує, що відповідно до умов договору бонусний платіж застосовується лише до маршрутів, заявка на які була оформлена протягом дії цього договору до 31.07.2020 року включно, проте, на думку відповідача, позовна заява не містить в собі належних та допустимих доказів направлення від авіакомпаній заявок на нові маршрути з аеропорту Одеса - до 31.07.2020;
- відповідач зазначає, що відповідно до п.8.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом визначеного періоду до 31.07.2020, а в частині виконання п.7.7 договору - до 31.12.2021, проте відповідач звертає увагу на те, що п.7.7 в договорі відсутній, а тому кінцевою датою дії договору є 31.07.2020;
- на думку відповідача докази наведені у позовній заяві не можуть вважатися належними, так як не містять у собі жодних підтверджень виконання позивачем умов договору, а саме: не надано жодних належним чином заповнених заявок від авіакомпаній Wizzair та Ryanair на адресу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», які були б підписані датою до 31.07.2020; зі змісту позовної заяви не вбачається, що рейси Одеса-Рим, Одеса-Абу-Дабі, Одеса-Барселона - є результатом перемовин саме позивача із представниками авіакомпаній Wizzair та Ryanair; надані позивачем у додатках до позовної заяви копії «Додатка 1 до Регламенту про застосування коефіцієнтів знижок, Положення про застосування коефіцієнтів знижок до прейскурантів цін тарифів аеропортів» від авіакомпанії Wizzair не є заявкою щодо здійснення нових рейсів із м. Одеси. Окрім того, відповідач вказує, що вищевказані документи не містять дати (тобто незрозуміло коли і кому документ був надісланий), а також не містять підпису та печатки уповноваженої від імені Wizzair особи на підписання документів;
- відповідач вказує, що заявки на здійснення нових рейсів Одеса-Барселона від авіакомпанії Ryanair також не надано;
- відповідач зазначає, що посилання позивача на портал новин Міжнародного аеропорту «Одеса» є неналежним доказом у справі, так як новинні повідомлення - не є заявками від авіакомпаній у розумінні договору, а тому додані скрін-копії, на думку відповідача, не можуть вважатися належним доказом виконання послуг за договором;
- відповідач звертає увагу на те, що відповідно до вимог наказу Державної авіаційної служби України №430/210 від 11.05.2018 «Про затвердження Авіаційних правил України «Правила використання повітряного простору України» перед відкриттям нових напрямків польотів авіакомпанія узгоджує з експлуатантом аеродрому відповідні слоти (розклад) своїх польотів у відповідний аеропорт, проте відповідні заявки на слоти від Wizzair та Ryanair надходили до аеропорту вже після спливу строку договору, тобто, на думку відповідача, позивачем не здійснювались перемовини щодо рейсів Одеса-Рим, Одеса-Абу-Дабі, Одеса-Барселона.
21.12.2021 за вх.№34596/21 до суду від відповідача надійшла заява про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
21.12.2021 за вх.№34573/21 до суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
У судовому засідання 21.12.2021 судом у протокольній формі задоволено заяву відповідача за вх.№34596/21 від 21.12.2021 та здійснено перехід розгляду справи зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.01.2022 об 11:20.
13.01.2022 за вх.№973/22 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, які залучено судом да матеріалів справи, а саме: копії електронних листів з перекладом та розкладом авіарейсів від компанії Wizzair та Ryanair.
18.01.2022 за вх.№1350/22 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач посилається на наступне:
- позивач зазначає, що доводи відповідача про направлення позивачем рахунків та актів здачі приймання на неналежну електронну адресу є безпідставними, оскільки відповідно до умов договору всі повідомлення замовнику направляються на електронну пошту: info@odessa.aero, проте в наданих роздруківках електронних листів адреси відправників та одержувачів відповідних електронних листів відобразилися відповідно до встановлених на поштових серверах налаштувань - відображається назва контакту «Асистент», а не адреса електронної пошти, окрім того, на думку позивача відповідачу достеменно відомо про те, що контакт «Асистент» відповідає електронній адресі info@odessa.aero, оскільки саме відповідач задає налаштування відображення контакту своєї електронної пошти;
- позивач вказує, що заперечуючи проти актів здачі приймання №9, №10 та №11, відповідач посилається на те, що вони датовані після завершення дії договору, проте, на думку відповідача даний висновок здійснений через невірне розуміння положень договору та підстав виставлення рахунків на оплату бонусів за договором, оскільки відповідно до умов договору події як подання підписаної заявки перевізником, відкриття продаж в системах бронювання та фактичне виконання рейсів є подіями, які об'єктивно не співпадають у часі та є послідовними, таким чином, позивач та відповідач, укладаючи договір, враховуючи особливості процедури запуску нових маршрутів, припускали, що відкриття продажів у системах бронювання та початок фактичного виконання рейсів може бути значно пізніше, ніж подання заявки перевізником;
- на думку позивача, при здійсненні запуску нових рейсів авіакомпаній Wizzair та Ryanair про здійснення нових маршрутів з Барселони, Риму та Абу-Дабі до Одеси, склалася саме така ситуація, коли заявки на виконання нових маршрутів були подані відповідачу протягом дії договору, проте фактичне виконання цих рейсів відбулося вже після спливу строку договору, що на думку позивача не суперечить умовам договору;
- позивач не погоджується з твердженням відповідача про те, що позовна заява не містить жодного підтвердження того, що позивачем здійснювалися перемовини із представниками авіакомпаній, оскільки спростуванням такого твердження на думку позивача є підписаний акт здачі-приймання послуг №2 від 30.06.2020, відповідно до якого позивачем надані послуги з комунікації між авіакомпаніями та аеропортом «Одеса», сприяння переговорам з авіакомпанією Wizzair, акт здачі-приймання №4 від 31.07.2020, за яким позивачем надано відповідачу послуги з завершення переговорів з Wizzair щодо італійських та ОАЕ маршрутів;
- позивач зазначає також щодо заявки від авіакомпанії Ryanair на нові рейси до Барселони, що факт надання позивачем таких послуг підтверджується листом позивача №UA/002 від 17.08.2020, в якому позивач вказує перелік рейсів, впроваджених внаслідок виконання договору, серед переліку яких міститься напрямок BCN (Барселона), який анонсований авіакомпанією Ryanair 28.07.2020, квитки поступили в продаж, проте нові рейси не були розпочаті станом на день направлення зазначеного листа;
- позивач вказує, що одним із доводів відповідача є те, що відсутні належні та допустимі докази направлення від авіакомпаній заявок на нові маршрути з аеропорту Одеса до 31.07.2020, проте, повивач звертає увагу на умови абз.2 п.6.7.2 договору, за яким перевізник має направити заявку безпосередньо в аеропорт, отже на думку позивача у розпорядженні відповідача мають бути належним чином оформлені заявки на нові рейси авіакомпаній Wizzair та Ryanair за новими маршрутами з Барселони, Риму та Абу-Дабі до Одеси;
- позивач стверджує, що доводи відповідача про те, що нові рейси авіакомпаній Wizzair та Ryanair за маршрутами з Барселони, Риму та Абу-Дабі до Одеси є наслідком роботи працівників відповідача, не підтверджується жодними доказами, тому на думку позивача не можуть бути прийняті судом.
18.01.2022 за вх.№1376/22 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
У підготовчому засідання 18.01.2022 судом у протокольній формі задоволено клопотання відповідача за вх.№34573/21 та клопотання позивача за вх.№1376/22 про витребування доказів та у протокольній формі оголошено перерву до 08.02.2022 об 11:00.
27.01.2022 за вх.№2365/22 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач посилається на наступне:
- відповідач наголошує, що заявки від авіакомпаній Wizzair та Rуаnаіr були подані в аеропорт 17.09.2020 та 25.09.2020, тобто після спливу строку договору, а отже твердження позивача, що заявки на виконання нових маршрутів були подані відповідачу протягом дії договору, на думку відповідача, є безпідставним та хибним;
- відповідач вказує, що у відповіді на відзив позивач зазначає, що підтвердженням того, що позивачем здійснювались перемовини із представниками авіакомпаній є акт здачі-приймання послуг, проте відповідач не погоджується із даним твердженням, так як акт здачі-приймання послуг є бухгалтерським документом та не може містити у собі належних доказів проведених позивачем перемовин із представниками авіакомпаній, а посилання позивача на акти №2 та №4, за яким були надані послуги, жодним чином не стосуються предмету розгляду даної справи;
- на думку відповідача позивачем не надано жодних допустимих доказів проведення позивачем перемовин із авіакомпаніями, наслідками яких було впровадження нових авіарейсів Одеса-Рим, Одеса-Абу-Дабі, Одеса-Барселона, окрім того, відповідач вважає, що заявки від авіакомпаній за вищевказаними напрямками були подані у аеропорт після спливу терміну договору.
07.02.2022 за вх.№3335/22 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач посилається на наступне:
- позивач вказує, що електронним листом від 29.06.2020, який був адресований відповідачу, повідомлялось про завершення перемовин з авіакомпанією Wizzair щодо нових рейсів між Одесою та Римом та до зазначеного електронного листа було додано заявку на цей маршрут, копія якої також надавалася разом із позовною заявою;
- позивач зауважує щодо заявки на новий маршрут Wizzair з Одеси до Абу-Дабі, то така заявка була надана разом із позовною заявою та сам факт наявності її у розпорядженні позивача свідчить про прийняття позивачем безпосередньої участі у впровадженні цього нового маршруту;
- позивач вказує, що надання позивачем послуг із впровадження нових рейсів авіакомпанії Wizzair за маршрутом Одеса-Абу-Дабі, факт надання таких послуг підтверджується електронним листом від 03.07.2020 від авіакомпанії Wizzair до позивача та співробітників ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса», в даному листі йдеться про впровадження рейсів за напрямком AUH-ODS, отже на думку позивача факт надання позивачем послуг за цим напрямком також підтверджується;
- позивач зазначає, що надання позивачем послуг, наслідком яких став запуск нових рейсів авіакомпанії Ryanair за маршрутом Одеса-Барселона, перемовини позивача з авіакомпанією Ryanair за цим напрямком підтверджуються електронним листом від 01.07.2020;
- позивач наголошує, що твердження відповідача про недоведеність проведення позивачем переговорів із авіакомпаніями Ryanair та Wizzair щодо нових маршрутів за напрямками Одеса-Барселона, Одеса-Рим та Одеса-Абу-Дабі є безпідставними та необґрунтованими;
- позивач вважає, що надані відповідачем копії електронних листів від авіакомпанії Wizzair від 17.09.2020 та авіакомпанії Ryanair від 25.09.2020 разом з розкладами авіарейсів, на думку позивача, не можуть вважатись заявками у розумінні укладеного договору, а отже посилання відповідача на те, що заявки були подані після спливу строку дії договору є безпідставними.
У підготовчому засіданні 08.02.2022 судом у протокольній формі за письмовою згодою сторін розпочато розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання - 08.02.2022, а також оголошено перерву до 22.02.2022 о 15:00. У судовому засіданні 22.02.2022 судом у протокольній формі відкладено розгляд справи на 28.02.2022 о 15:30.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
У зв'язку з запровадженням з 24.02.2022 на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України, початком військових дій та перебуванням судді Бездолі Ю.С. у відпустці, судове засіданні 28.02.2022 о 15:30 не відбулось. Ухвалою суду від 27.04.2022 судове засідання призначено на 07.06.2022 о 10:30. У судовому засіданні 07.06.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 27.06.2022 о 10:45. Ухвалою суду від 08.06.2022 запропоновано відповідачу (Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса») надати до суду в строк до 27.06.2022: письмові пояснення щодо наявності/відсутності наміру подавати у даній справі будь-які (у разі наявності - вказати, які саме) процесуальні заяви по суті спору, заяви та/або клопотання; вказати суду відомості щодо можливості/неможливості прийняти участь у судовому засіданні у даній справі, в тому числі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon», а також надати докази наявності або відсутності такої можливості.
Представник позивача у судовому засіданні 27.06.2022 підтримав позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.
У судове засідання 27.06.2022 представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про продовження розгляду господарським судом справи відповідачу достеменно відомо, про причини неявки та їх поважність суду жодним чином не повідомлено.
Справа №916/3596/21 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
В судовому засіданні 27.06.2022 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27.06.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
19.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» (відповідач, замовник) та Компанією «KRSI ADVISORY OU» (позивач, виконавець) укладено договір про надання послуг №19/05, в порядку та на умовах якого виконавець надає замовнику консультаційні послуги з питань, пов'язаних з авіацією, з метою розвитку, розширення та підтримки бізнесу замовника.
Відповідно до п.п. 2.1.1-2.1.2 договору послуги обмежуються проведенням переговорів з представниками авіакомпаній та докладанням зусиль для того, щоб аеропорт Одеса був відомим та привабливим аеропортом для авіакомпаній. Послуги не включають щоденні розрахунки, створення бюджету, переговори з третіми сторонами (туристичними компаніями, портами, готелями, тощо), які, при необхідності, будуть сплачені окремо.
Згідно п.3.1 договору виконавець має право: отримувати інформацію та матеріали для виконання послуг; мати можливість працювати на комп'ютері замовника для надання послуг, якщо замовник з міркувань безпеки вимагає від виконавця використовувати комп'ютер замовника; надавати послуги дистанційно через електронну пошту, конференц-дзвінки та і будь-які інші засоби безпечного та безпечного і зв'язку; якщо замовник вимагає від представника виконавця надання послуг особисто за межами Таллінна, витрати на транспорт і проживання узгоджуються додатково у письмовій формі; отримати оплату, передбачену пунктом 7, за послуги, що виконуються відповідно до вимог, встановлених цим договором та затверджених замовником.
За п.п. 3.2.1, 3.2.6 договору виконавець зобов'язаний виконувати завдання на послуги відповідно до високих стандартів та найкращої галузевої практики; надати замовнику акт наданих послуг, а також рахунок-фактуру на загальну суму послуг, виконаних протягом попереднього календарного місяця згідно з п.7.3 договору.
Згідно з п.4.1.1 договору замовник має право, зокрема, вимагати від виконавця якісного та своєчасного виконання послуг відповідно до вимог та умов договору.
Відповідно до п.4.2.4 договору замовник зобов'язаний, зокрема, оплачувати послуги виконавцеві згідно з умовами, передбаченими пунктом 7 договору.
Згідно з п.6.1 договору винагорода виконавця за послуги складає 2000,00 (дві тисячі) євро на місяць протягом строку дії договору.
У відповідності до п.6.3 договору в кінці кожного місяця протягом строку дії договору виконавець направляє замовнику акт наданих послуг за поточний місяць та розмір винагороди.
За п.6.4 договору замовник зобов'язаний розглянути акт наданих послуг та затвердити його або негайно довести до відома виконавця свої обґрунтовані заперечення щодо відповідного акту протягом 5 банківських днів. У разі, якщо замовник не направить своїх обґрунтованих заперечень протягом 5 банківських днів, акт наданих послуг вважається погодженим. Після цього виконавець зобов'язаний негайно виставити замовнику рахунок.
Згідно з п.6.5 договору замовник оплачує послуги наступним чином: розрахунки здійснюються на щомісячній основі, за фактично надані виконавцем послуги протягом попереднього місяця протягом 10-го календарних днів після підписання акту виконаних робіт з урахуванням суми здійсненого авансу.
Відповідно до п.6.7 договору замовник сплачує виконавцю одноразовий бонусний платіж у розмірі 2000 євро у випадках: за кожний новий маршрут, що почне виконуватиметься з аеропорту Одеса (який невідомий на момент підписання цього договору) в 2020 та 2021 роках (п.6.7.1 договору) та/або за кожне збільшення частоти (щонайменше 2 щотижня) протягом відповідного сезону ІАТА в 2020 та 2021 роках від існуючого перевізника порівняно з максимальною кількістю частот, що обслуговуються цим перевізником на маршруті за останні 24 місяці до дати укладання цього договору. Такий бонус виплачується в рамках окремого рахунку після того, як такий перевізник подасть підписану заявку в аеропорт, відкриє продаж в системах бронювання і фактично розпочне виконання рейсів. Такий бонус застосовується лише до маршрутів, заявка на які була оформлена протягом дії цього договору до 31 липня 2020 року (включно) (п.6.7.2 договору).
У відповідності до п.8.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом визначеного періоду до 31.07.2020, а в частині виконання п.7.7 договору - до 31.12.2021.
За п.9.2 договору усі повідомлення замовнику за цим договором надсилаються на: Павло Прусак , директор, телефон: НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресу: АДРЕСА_1.
В матеріалах справи наявні акти здачі-приймання, що підписані з боку позивача (виконавця), а саме:
- акт здачі-приймання №9 від 16.09.2021 до договору №19/05 від 19.05.2020 за виконані роботи, а саме: комунікації між авіакомпаніями та аеропортом Одеса; завершення переговорів з авіакомпанією Ryanair за маршрутами з Одеси до Барселони;
- акт здачі-приймання №10 від 16.09.2021 до договору №19/05 від 19.05.2020 за виконані роботи, а саме - запуск нових прямих рейсів авіакомпанії Wizzair з Риму до Одеси;
- акт здачі-приймання №11 від 08.10.2021 до договору №19/05 від 19.05.2020 за виконані роботи, а саме - завершення переговорів з авіакомпанією Wizzair за маршрутами з Одеси до Абу-Дабі.
Позивачем на виконання умов договору №19/05 від 19.05.2020 виставлені рахунки відповідачу, а саме:
- рахунок №0026 від 16.09.2021 на суму 2000 євро, консультаційні послуги відповідно до п.6.7 договору, за новий маршрут Ryanair між Барселоною та Одесою, що розпочався 03.07.2021;
- рахунок №0028 від 16.09.2021 на суму 2000 євро, консультаційні послуги відповідно до п.6.7 договору, за новий маршрут Wizzair між Римом та Одесою, що розпочався 08.09.2021;
- рахунок №0029 від 08.10.2021 на суму 2000 євро, консультаційні послуги відповідно до п.6.7 договору, за новий маршрут Wizzair між Римом та Абу-Дабі, що розпочався 07.10.2021.
В матеріалах справи наявні листи:
- лист від 29.06.2020, відправник - ОСОБА_2 , отримувачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , тема: нові маршрути ODS, із відповідним вкладенням. В наданому листі відправник звертається до отримувачів із повідомленням про завершення перемовин з авіакомпанією Wizzair щодо нових рейсів в Мілан, Рим та Болонью.
- лист від 20.07.2021, відправник - Свен Кукемелк (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), отримувач - «Асистент», тема: рахунок за бонусний платіж за напрямок Барселона-Одеса, із відповідним вкладенням. В наданому листі відправник звертається до Аеропорту Одеса із проханням ознайомитись з виставленим рахунком та актом на оплату бонусу за напрямком Барселона-Одеса від авіакомпанії Rayanair;
- лист від 11.09.2021, відправник - ОСОБА_6 , отримувач - «Асистент», тема: рахунок за надані послуги Wizzair до Риму та нагадування про оплату, із відповідним вкладенням. В наданому листі відправник звертається до Аеропорту Одеса із проханням ознайомитись із рахунком та актом приймання передачі на новий маршрут між Римом та Одесою від компанії Wizzair та здійснити своєчасну оплату, окрім того даним листом відправник нагадує про наявну заборгованість отримувача за новим маршрутом до Барселони від авіакомпанії Rayanair;
- лист від 16.09.2021, відправник - Рута Кукемелк (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), отримувач - «Асистент» (e-mail: info.odessa.areo), тема: виправлення документів, із відповідним вкладенням. В наданому листі відправник звертається до Аеропорту Одеса із повідомленням про виявлення деяких незначних проблем в документації та з проханням подивитись оновлену інформацію по рахункам, а також повідомлено про продовження строку оплати до 26 вересня;
- лист від 08.10.2021, відправник - Рута Кукемелк (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), отримувач - «Асистент», тема: рахунок за послуги Абу-Дабі, із відповідним вкладенням. В наданому листі відправник звертається до Аеропорту Одеса із проханням ознайомитись з актом конусної оплати за послуги Wizzair до Абу-Дабі, окрім того даним листом відправник очікує своєчасну сплату та нагадує про сплату двох останніх рахунках.
Матеріали справи містять скріншот електронного листа від 16.09.2021, отримувачем якого значиться «Асистент» із зображенням електронної пошти отримувача - info.odessa.areo.
В матеріалах справи наявний лист від 17.08.2020 - UA/002 директору Міжнародного аеропорту Одеса Павлу Прусаку від генерального директора Компанії «KRSI ADVISORY OU» Рути Кукемелк зі зверненням стосовно договору №19.05 від 19.05.2020 про надання консультаційних послуг, в ході яких аеропорту Одеса були введенні нові маршрути з їх зазначенням, проте не всі рахунки були сплачені. В наданому листі відправник просить оплатити рахунки №20,22,23,24 в повному обсязі.
Листом від 23.09.2021 за вих.№02-1446 відповідач повідомив позивача про розгляд листів стосовно оплати рахунків №0026 від 20.07.2021 та №0028 від 11.09.2021, за результатом розгляду яких повідомив, що відповідно до умов укладеного договору №19/05 від 19.05.2020 підстав для сплати бонусних платежів немає, оскільки протягом дії договору, а саме до 31.07.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» не надходило підписаної заявки від перевізників, що перебачено договором. Також даним листом відповідач повернув без розгляду листи від 03.08.2020 - UA/011 та від 11.09.2021.
В матеріалах справи наявний лист від 17.09.2020, відправник - e-mail:reports@wizzair.com, отримувач - info.odessa.areo, тема: автоматичне повідомлення про зміну розкладу, сезон S20/W20/S21/W21. Даним автоматично згенерованим електронним листом повідомлено про оновлення авіарейсів із відповідним вкладенням оновленого розкладу.
Також в матеріалах справи наявний лист від 25.09.2020, відправник - ОСОБА_7 (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), отримувач - info.odessa.areo, тема: розклад Ryanair на сезон W20. Даним листом відправник повідомив отримувача розклад на сезон W20, який додається до листа.
Позивачем на підтвердження позовних вимог також надано наступні листи:
- лист від 29.06.2020, відправник - ОСОБА_8 (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), отримувач - ОСОБА_2, тема: нові маршрути міжнародного аеропорту Одеса. В наданому листі відправник повідомляє, що 30 червня о 1300 СЕТ буде повідомлено про нові маршрути та додатком до листа є заявки на пільги до трьох маршрутів: ODS-MXP, ODS-FCO, ODS-BLQ;
- лист від 01.07.2020, відправник - ОСОБА_9 (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_6 ), отримувач - ОСОБА_2, тема: запити на нові маршрути. Даним листом відправник ставить питання стосовно отримання Rayanair пільг на BCN та SKG;
- лист від 03.07.2020, відправник - ОСОБА_8 (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), отримувач - ОСОБА_2, тема: оновлена злітно посадкова смуга. В наданому листі відправник зазначає про продовження співпраці та з'ясовує питання стосовно злітно посадкової смуги та рейсів AUH-ODS;
В матеріалах справи наявні скріншоти з сайту Міжнародного аеропорту Одеса з інформацією стосовно нових рейсів, а саме: 13.07.2020 новий напрям Одеса - Абу-Дабі від компанії Wizzair; 26.07.2020 нові напрями Одеса - Болонья, Одеса - Венеція, Одеса - Мілан, Одеса - Рим від компанії Wizzair; 28.07.2020 нове направлення Одеса - Барселона від компанії Ryanair.
Несплата відповідачем загальної суми 6000 євро нарахованих бонусів відповідно до договору №19/05 від 19.05.2020 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц зазначено, зокрема, наступне: «Що стосується стягнення суми позики та процентів за користування чужими коштами в іноземній валюті - доларах США із одночасним визначенням гривневого еквівалента вказаної суми, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке. Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України. Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі Декрет № 15-93), Законом України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Декретом №15-93 встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства. У частині четвертій статті 5 Декрету №15-93 наведено вичерпний перелік обставин, за яких особа, яка здійснює валютну операцію, має отримати на її здійснення індивідуальну ліцензію. Декретом №15-93 не передбачено обов'язку в отриманні індивідуальної ліцензії на передачу/отримання між фізичними особами - резидентами/нерезидентами, які перебувають в Україні, іноземної валюти в позику. Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), №464/3790/16-ц (провадження №14-465цс18) та №373/2054/16-ц (провадження №14-446цс18). Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі №761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні».
Судом встановлено, що 19.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» (відповідач, замовник) та Компанією «KRSI ADVISORY OU» (позивач, виконавець) укладено договір про надання послуг, яким передбачено 2 види оплати:
- оплата послуг за договором, тобто предмету договору (п.6.1 договору);
- оплата бонусу у передбачених договором випадках (п.п. 6.7.1, 6.7.2 договору).
Для кожного із зазначених видів оплати встановлено свої підстави для нарахування.
Предметом спору у даній справі є стягнення бонусних платежів за договором №19/05 від 19.05.2020, відповідні бонуси виплачуються в рамках окремого рахунку після того, як перевізник подасть підписану заявку в аеропорт, відкриє продаж в системі бронювання та фактично розпочне виконання рейсів та за умов, якщо відповідна заявка до маршрутів була оформлена протягом дій договору до 31.07.2020 (п.6.7.2 договору).
Отже, господарським судом з'ясовано, що підставою для сплати бонусу відповідно до умов договору є виставлення виконавцем договору відповідного рахунку.
Підставами для нарахування бонусів за договором №19/05 від 19.05.2020 є здійснення позивачем переговорів з авіакомпаніями Wizzair та Ryanair про здійснення нових маршрутів з Барселони, Риму та Абу-Дабі до Одеси, наслідком яких стало запуск нових рейсів за напрямками Барселона-Одеса, Рим-Одеса та Абу-Дабі-Одеса.
Господарський суд вказує, що матеріалами справи підтверджується, а саме наявними електронними листами від авіакомпаній Wizzair та Ryanair до позивача від 29.06.2020, 01.07.2020, 03.07.2020, проведення співпраці щодо відкриття нових рейсів. Господарський суд також бере до уваги наявні в матеріалах справи скріншоти з сайту Міжнародного аеропорту Одеса з інформацією стосовно нових рейсів, а саме: 13.07.2020 новий напрям Одеса-Абу-Дабі від компанії Wizzair; 26.07.2020 нові напрями Одеса-Болонья, Одеса-Венеція, Одеса-Мілан, Одеса-Рим від компанії Wizzair; 28.07.2020 новий напрям Одеса-Барселона від компанії Ryanair.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору були виставлені відповідачу рахунки №0026, №0028 та №0029 на сплату бонусів на загальну суму 6000 євро. Підставою нарахування бонусів відповідно до рахунків стало відкриття нових маршрутів, а саме: від компанії Ryanair Барселона-Одеса, розпочався 03.07.2021; від компанії Wizzair Рим-Одеса, розпочався 08.09.2021; від компанії Wizzair Абу-Дабі-Одеса, розпочався 07.10.2021.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши наявні матеріали справи у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за умовами договору №19/05 на консультаційні послуги від 19.05.2020 щодо сплати нарахованих бонусів за рахунками №0026, №0028 та №0029 на загальну суму 6000 євро, на думку суду, відповідачем не спростовано цього належними та допустимими доказами, з огляду на що господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 6000 євро є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% відсотків річних, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу за надані послуги, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 26,60 євро 3% річних.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Господарський суд приймає до уваги посилання позивача на належне направлення відповідачу рахунків з огляду на те, що отримувачем в електронних листах позивача значиться «Асистент», що відповідає електронній адресі info@eodessa.aero, зокрема підтверджується наданим позивачем скріншотом, з якого вбачається що у отримувача - «Асистент» значиться офіційна електронна пошта відповідача, зворотного відповідачем не доведено.
Водночас господарський суд не бере до уваги посилань відповідача на те, що позовна заява не містить жодного підтвердження, що позивачем здійснювались перемовини із представниками авіакомпаній через електронну пошту, конференц-дзвінки та будь-які інші засоби безпечного зв'язку та виконання умов договору позивачем не доведено документально, оскільки матеріалами справи підтверджено, зокрема, відповідним листуванням між позивачем та авіакомпаніями, скріншотами з сайту Міжнародного аеропорту Одеса з інформацією стосовно відкриття нових рейсів, обставини відкриття нових рейсів, за що укладеним між сторонами договором передбачений грошовий бонус, надані при цьому позивачем докази на підтвердження вказаних обставин є більш вірогідними ніж надані докази відповідача на спростування цих обставин.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором про надання послуг №19/05 від 19.05.2020, наявність у відповідача боргу перед позивачем, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 6000 євро основного боргу та 26,60 євро 3% річних.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Компанії «KRSI ADVISORY OU» задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» (65054, Одеська обл., м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, буд. 2, код ЄДРПОУ 37947040) на користь Компанії «KRSI ADVISORY OU» (Roo 22-5, Tallin, 10320, Estonia (Roo 22-5, Таллін, 10320, Естонія); адреса для листування: 65062, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 66/2, оф. 301) 6000 /шість тисяч/ євро основного боргу, 24 /двадцять чотири/ євро 60 центів 3% річних та 2716 /дві тисячі сімсот шістнадцять/ грн. 41 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 08 липня 2022 р.
Суддя Ю.С. Бездоля