65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2988/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача (заявника): не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Від приватного виконавця: Легенченко О.А. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" (вх. №2-392/22 від 31.05.2022р.) про розподіл судових витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” до фермерського господарства „Зірка-Б” про стягнення 177 972,06 грн., -
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2020р. по даній справі позовні вимоги ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” було задоволено шляхом присудження до стягнення із ФГ „Зірка-Б” на користь позивача пені у розмірі 6410,77 грн., 30% річних у розмірі 106 721,65 грн., збитків від інфляції у розмірі 64 839,64 грн., судового збору у розмірі 2 670,00 грн.
14.01.2021р. господарським судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 24.12.2020р.
Додатковим рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.2021р. заява ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” про розподіл судових витрат була задоволена шляхом присудження до стягнення із ФГ „Зірка-Б” витрат на правову допомогу у розмірі 22 417,48 грн.
16.02.2021р. господарським судом було видано наказ про примусове виконання додаткового рішення суду від 21.01.2021р.
27.04.2022р. до господарського суду Одеської області від ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця Велькова Олега Віталійовича (далі по тексту - приватний виконавець Вельков О.В.).
Ухвалою суду від 25.05.2022р. скарга ТОВ „Компанія „Ніко-тайс” на бездіяльність приватного виконавця Велькова О.В. була задоволена частково.
31.05.2022р. до суду від ТОВ „Компанія „Ніко-тайс” надійшла заява про стягнення із приватного виконавця Велькова О.В. судових витрат у розмірі 13 100,00 грн.
Ухвалою суду від 24.06.2022р. заява ТОВ „Компанія „Ніко-тайс” була призначена до розгляду у засіданні суду на 04.07.2022р. о 15:30 год.
Приватний виконавець Вельков О.В. у поданих до суду письмових запереченнях просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ „Компанія „Ніко-тайс” про розподіл витрат на правову допомогу, посилаючись на тотожність скарги на бездіяльність приватного виконавця іншим наявним в матеріалах справи скаргам, що, відповідно, свідчить про недоведеність адвокатом факту надання послуг, які можуть бути оцінені у розмірі 13 100,00 грн. Крім того, виконавцем було наголошено, що договір про надання правової допомоги та акт наданих послуг повністю однакові із іншими договорами та актами, які раніше надавались позивачем разом із заявами про розподіл судових витрат після розгляду судом скарг на дії та бездіяльність державного виконавця. Таким чином, за переконанням приватного виконавця, адвокат допустив формальний підхід до складання скарги, оскільки навіть судова практика, на яку ТОВ „Компанія „Ніко-тайс” посилається у скарзі, сформована у 2018-2019 рр., а, отже, вартість наданих послуг вочевидь є завищеною та не може бути присуджена до стягнення із приватного виконавця.
ФГ „Зірка-Б” не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, письмових пояснень по суті поданої позивачем заяви відповідачем до суду подано не було.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Необхідно зауважити, що у поданій до суду 27.04.2022р. скарзі ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" було повідомлено, що станом на момент подання скарги у позивача відсутня можливість встановити точний розмір понесених витрат на правову допомогу, розмір яких, як вказано позивачем, не буде перевищувати вартості надання послуг аналогічного характеру. При цьому, позивачем також було повідомлено, що докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу будуть надані ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначалось вище по тексту ухвали, 25.05.2022р. господарським судом за результатами розгляду скарги було постановлено ухвалу про часткове задоволення вимог ТОВ „Компанія „Ніко-тайс”.
В свою чергу, 31.05.2022р. до господарського суду від ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” надійшла заява про розподіл судових витрат у розмірі 13 100,00 грн.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення судових витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №16-02-2021/2 від 16.02.2021р., укладений між ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" та адвокатом Грищенко О.М., акт приймання-передачі документів від 16.01.2021р. та акт здачі-приймання виконаних робіт від 26.05.2022р. щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) за договором №16-02-2021/2 від 16.02.2021р.
Відповідно до п. п. 2, 3 акту здачі-приймання виконаних робіт від 26.05.2022р. загальна вартість вказаних послуг склала 13 100,00 грн. Замовник, на підставі пункту 3.2. договору №16-02-2021/2 від 16.02.2021р., 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт, визначених у пункті 2 відповідно до даного акту, зобов'язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом скарги ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" на бездіяльність приватного виконавця, тобто у строк до 24.06.2022р.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для розподілу понесених ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 13 100,00 грн. які мають бути оплачені позивачем на рахунок адвоката протягом 30-ти календарних днів з дня прийняття судом ухвали від 25.05.2022р.
Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, господарський суд враховуючи часткове задоволення скарги ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" на бездіяльність приватного виконавця, доходить висновку про наявність підстав для покладення на приватного виконавця витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 6550,00 грн.
Вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу адвоката, який має бути присуджений до стягнення на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс”, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку доводам приватного виконавця Велькова О.В. про необхідність відмови у задоволенні поданої позивачем заяви у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При вирішенні питання про співмірність заявлених ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” до стягнення витрат на правову допомогу із обсягом наданих послуг господарським судом враховано, що 27.04.2022р. від ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця Велькова О.В. та на бездіяльність державного виконавця Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Слід зазначити, що скарги ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” в цілому завжди є тотожними, оскільки, як правило, порушення з боку виконавця вимог Закону України „Про виконавче провадження” полягає у недотриманні строків перевірки майнового стану боржника. Так, в даному випадку, порушення як з боку приватного виконавця, так і з боку державного виконавця фактично полягало у невжитті достатніх заходів для звернення стягнення на належне боржнику майно, а саме 35 одиниць сільськогосподарської техніки. При цьому, у 2021р. ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” подавало дві скарги на бездіяльність державного виконавця.
Таким чином, подання чергової скарги не потребувало від представника ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” надання послуг, які можуть бути оцінені у сумі 6 550,00 грн., оскільки адвокат не здійснював аналізу значної кількості законів, підзаконних нормативно-правових актів, а також практики Верховного Суду.
Крім того, господарський суд зазначає, що ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” постійно подає скарги на бездіяльність державних виконавців, на що була звернута увага приватного виконавця Велькова О.В. у поданих до суду письмових запереченнях, а, отже, представництво адвокатом інтересів ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” в аналогічних ситуаціях має систематичний характер.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що присудження до стягнення із приватного виконавця Велькова О.В. на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” витрат на правову допомогу у розмірі 6 550,00 грн. не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до характеру скарги у розумінні приписів ст. 129 ГПК України, а, отже, задоволення вимог позивача у повному обсязі матиме наслідком покладення на приватного виконавця Велькова О.В. надмірного тягарю.
Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання приватного виконавця Велькова О.В. шляхом присудження до стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” витрат на правову допомогу у сумі 3 000,00 грн., розмір яких є розумним, справедливим та співмірним із обсягом наданих представником послуг. В іншій частині заяви товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 - 238, 244, 344 ГПК України, суд, -
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" про розподіл судових витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича /65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, офіс 207; ідентифікаційний код 3342205831/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” /03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 38, оф. 23, код ЄДРПОУ 38039872/ витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000,00 грн. /три тисячі грн. 00 коп./.
3. В решті вимог заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 11.07.2022р.
Суддя С.П. Желєзна