ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2022Справа № 910/21881/21
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАН»
про стягнення 50 248,81 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі - ПрАТ «НЕК «Укренерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАН» (надалі - ТОВ «СПАН») про стягнення 50 248,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання з поставки програмної продукції за договором надання послуг №01-230153-21 від 13.10.2021, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 50 248,81 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
31.01.2022 через канцелярію суду від ТОВ «СПАН» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позву та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що підписанням акту приймання-передачі програмної продукції №1210 від 29.10.2021 позивач підтвердив що претензій, зокрема, щодо строків постачання не має, а також відповідач посилається на те, що несвоєчасна поставка програмної продукції викликана діями компанії Microsoft.
02.02.2022 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «НЕК «Укренерго» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач надав пояснення стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
15.02.2022 через канцелярію суду від ТОВ «СПАН» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач надав додаткові пояснення стосовно суті спору, заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
18.02.2022 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «НЕК «Укренерго» надійшли пояснення на заперечення відповідача, в яких позивач навів додаткові аргументи щодо обставин справи, позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
13.10.2021 між ПрАТ «НЕК «Укренерго» (замовник) та ТОВ «СПАН» (постачальник) було укладено договір надання послуг №01-230153-21 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого предмет закупівлі (ДК 021:2015) 72260000-5 Послуги, пов'язані з програмним забезпеченням Офісні програмні продукти Microsoft. За договором постачальник в порядку та на умовах цього договору та додатку №1 до цього договору надає замовнику право користування програмною продукцією Microsoft 365 Е5, Microsoft 365 Е3, Microsoft 365 F3, Office 365 Е1, Microsoft 365 Phone System, Windows Server Remote Desktop Services CAL, Visio Standart, Visio Plan 2, Project Plan 3, Microsoft Azure у кількості, у строки, за ціною тощо згідно з договором та додатком №1 (специфікація) до цього договору, а замовник зобов'язується здійснити оплату належно поставленої програмної продукції на умовах договору та додатку №1 (специфікація) до цього договору.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що постачальник бере на себе зобов'язання здійснити постачання програмної продукції через мережу інтернет, а замовник зобов'язується прийняти таку програмну продукцію та здійснити її оплату на умовах, зазначених в даному договорі.
Згідно з п. 4.1 Договору програмна продукція поставляється електронними каналами зв'язку, шляхом направлення замовленої програмної продукції на електронну адресу замовника (pshenychnyy.ag@ua.energy) або отримується (завантажується) замовником із захищеного веб-ресурсу виробника програмної продукції.
Специфікацією, яка є Додатком 1 до Договору, сторони дійшли згоди, зокрема, щодо термінів поставки, а саме: програмний продукт Microsoft 365 Е5 (підписка на 12 місяців) не пізніше 25.10.2021, програмний продукт Microsoft 365 Е3 (підписка на 12 місяців) не пізніше 25.10.2021, програмний продукт Microsoft 365 F3 (підписка на 12 місяців) не пізніше 11.11.2021, програмний продукт Office 365 Е1 (підписка на 12 місяців) не пізніше 05.11.2021, програмний продукт Microsoft 365 Phone System (підписка на 12 місяців) не пізніше 25.10.2021, програмний продукт Windows Server Remote Desktop Services CAL (підписка на 12 місяців) не пізніше 25.10.2021, програмний продукт Visio Standart (постійні безстрокові ліцензії) підписання договору, програмний продукт Visio Plan 2 (підписка на 12 місяців) не пізніше 25.10.2021, програмний продукт Project Plan 3 (підписка на 12 місяців) не пізніше 25.10.2021, програмний продукт у вигляді онлайн-сервісу Microsoft Azure (підписка 12 місяців) протягом 14 календарних днів з дати підписання договору (п. 1.5 Специфікації).
На виконання умов Договору, відповідач поставив позивачу передбачену умовами Договору продукцію на загальну суму 25 112 260,07 грн., що підтверджується актом приймання-передачі програмного продукту №1210 від 29.10.2021.
Спір у справі виник у зв'язку з несвоєчасним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання із поставки програмної продукції на підставі Договору, у зв'язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 50 248,81 грн.
Договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджується (акт приймання-передачі програмного продукту №1210 від 29.10.2021) поставка відповідачем позивачу товару на підставі Договору.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 1.5 Специфікації до Договору відповідач прострочив виконання зобов'язання з поставки програмної продукції, а саме: програмних продуктів Microsoft 365 Е5, Microsoft 365 Е3, Microsoft 365 Phone System, Windows Server Remote Desktop Services CAL, Visio Standart, Visio Plan 2, Project Plan 3 та у вигляді онлайн-сервісу Microsoft Azure.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання із поставки товару на підставі Договору. Відповідачем факту несвоєчасної поставки товару не спростовано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку із поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за порушення строків поставки / усунення недоліків програмної продукції, постачальник сплачує замовнику згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) від вартості програмної продукції строк поставки/усунення недоліків якої порушений, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від вказаної вартості.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про те, що він вірний і арифметично правильний.
Стосовно заперечень відповідача щодо зазначення в акті приймання-передачі про відсутність претензій замовника щодо якості, кількості та строків постачання програмного продукту суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства визначено свобода договору.
Згідно із ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Отже, в Специфікації до Договору сторонами було погоджено умови щодо строку поставки товару, при цьому, станом на дату укладення такого Договору у відповідача не виникало жодних заперечень з приводу такої умови, а також відсутності у Договорі інших умов, які б врегульовували взаємовідносини в цій частині (строки поставки), та останнім укладено такий договір, в тому числі погоджено умови, викладені у п. 1.5 Специфікації до Договору.
Більш того, пунктом 10.2.1 Договору передбачено, що зміни до істотних умов договору можуть вноситись, зокрема у разі: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Відповідно до п. 10.3 Договору сторона-ініціатор внесення змін до договору надсилає в порядку, передбаченому актами чинного законодавства України та Договором іншій стороні зміни (проект додаткової угоди) до договору. Сторона, яка одержала зміни до договору, має право протягом 20 (двадцяти) календарних днів у разі згоди оформити такі зміни, або направити іншій стороні протокол розбіжностей разом з підписаною додатковою угодою. У разі якщо сторони не досягли згоди з умовами змін до договору, або неотримання відповіді на запропоновані зміни в установлений строк, така додаткова угода до договору вважається неукладеною.
Тобто, сторони передбачили можливість внесення змін до істотних умов Договору, зокрема, щодо строку поставки товару та визначили порядок внесення таких змін, проте в матеріалах справи відсутні підписані між сторонами додаткові угоди, які б змінювали умови Договору щодо строків поставки товару, при тому, що саме лише звернення відповідача до позивача із додатковою угодою не дає підставі вважати встановлення інших строків поставки, оскільки така додаткова угода вважається неукладеною в силу положень п. 10.3 Договору.
Суд відзначає, що зазначення в акті приймання-передачі програмного продукту №1210 від 29.10.2021 про відсутність у замовника претензій, зокрема, щодо строків постачання не спростовує факту неналежного виконання умов Договору та поставку товару з простроченням, при тому, що сторонами погоджено можливість і порядок внесення змін до договору та продовження строку виконання зобов'язання щодо передачі товару.
Твердження відповідача про відсутність його вини у несвоєчасній передачі позивачу товару з огляду на те, що він не є виробником спірної продукції і порушення строків поставки товару було спричинено внаслідок дій компанії Microsoft у зв'язку з проведенням процедури обов'язкової вибіркової перевірки внутрішніми аудиторами дотримання умов щодо обов'язкової передачі всіх спеціальних умов та цінових пропозицій для державних підприємств не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
В даному випадку, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору, в якому компанія Microsoft не є стороною і його укладення не тягне для такої компанії виникнення у неї будь-яких прав та/або обов'язків, зокрема щодо дотримання відповідачем строків поставки товару.
Разом з тим, як зазначає сам відповідач, ТОВ «СПАН» є офіційним партнером компанії Microsoft і розповсюджувачем програмного забезпечення на підставі угоди від 01.01.2020.
Тобто, відповідач, будучи обізнаним з можливістю проведення процедури обов'язкової вибіркової перевірки внутрішніми аудиторами дотримання умов щодо обов'язкової передачі всіх спеціальних умов та цінових пропозицій для державних підприємств та строками виконання такої перевірки, взяв на себе зобов'язання поставити товар у визначений Договором строк.
Отже, в даному випадку спірна поставка товару здійснювалась на підставі Договору, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання із здійснення поставки, зокрема, у визначений Специфікацією строк, а відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ «СПАН» мало б передбачити пов'язані із такою діяльністю ризики, які можуть спричинити несвоєчасне виконання нею своїх обов'язків перед контрагентами та, як наслідок, понесення додаткових витрат, зокрема, сплату неустойки.
Таким чином, оскільки факт прострочення відповідачем строків поставки товару за Договором належним чином доведений і документально підтверджений, а розрахунок пені є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та правомірною є позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 50 248,81 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «СПАН» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» пені у розмірі 50 248,81 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАН» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок 9; ідентифікаційний код 42424948) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) пеню у розмірі 50 248 (п'ятдесят тисяч двісті сорок вісім) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий