ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
11.07.2022Справа № 910/5577/22
Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н від 24.06.2022 року "Про забезпечення позову" Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області
у справі № 910/5577/22
за позовом Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу
06 липня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області (позивач) надійшла позовна заява б/н від 24.06.2022 року до Міністерства юстиції України (відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2105/5 від 26.05.2022 року «Про задоволення скарги».
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішеннями від 08.10.2020 року № 60856402, № 60856230, № 60855774 державним реєстратором Павлівської сільської ради Бузаджи Ангеліни Валеріївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про право комунальної власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 5120485200:01:001:0001, 5120482100:01:002:0013, 5120482100:01:002:0014, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України № 2105/5 від 26.05.2022 року «Про задоволення скарги» Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві». Позивача про розгляд скарги Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» не було повідомлено, чим було порушено його права на участь у розгляді відповідної скарги, наданні своїх пояснень та доказів на їх підтвердження. Крім того, при розгляді скарги Державного підприємства «Одеське обласне підприємство по племінній справі в тваринництві» відповідачем порушено строк розгляду скарги.
Разом з позовною заявою Павлівською сільською радою Болградського району Одеської області подано заяву б/н від 24.06.2022 року "Про забезпечення позову", в якій заявник просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії наказу № 2105/5 «Про задоволення скарги», прийнятого від 26.05.2022 Міністерством юстиції України, до моменту прийняття рішення по даній справі за позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу;
- заборони Міністерству юстиції України вчиняти дії по внесенню змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо записів про право власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 5120485200:01:001:0001, 5120482100:01:002:0013, 5120482100:01:002:0014, які буди внесені до реєстру на підставі рішення від 08.10.2020 за № 60856402, 60856230, 60855774, прийнятим державним реєстратором Павлівської сільської ради Бузаджи Ангеліни Валеріївни, до часу прийняття рішення по суті спору за Павлівської сільської ради до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу № 2105/5 «Про задоволення скарги», прийнятого від 26.05.2022, а у випадку вже внесення змін до вищевказаних рішень, скасувати такі зміни.
Вказана заява обґрунтована тим, що при прийнятті наказу № 2105/5 від 26.05.2022 року «Про задоволення скарги» Міністерством юстиції України порушено норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», положення Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, тому прийнятий наказ підлягає скасуванню.
Заявник вказує, що у випадку виконання оскаржуваного наказу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будуть видалені записи про реєстрацію за позивачем права власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 5120485200:01:001:0001, 5120482100:01:002:0013, 5120482100:01:002:0014, тому невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, тому що у разі скасування права власності позивача на земельні ділянки із кадастровими номерами 5120485200:01:001:0001, 5120482100:01:002:0013, 5120482100:01:002:0014 позивачу необхідно буде звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації та припинення права власності третіх осіб. Крім того, позивач, як власник майна буде позбавлений права користуватися належними йому земельними ділянками, здійснювати реєстраційні дії щодо оренди тощо.
Розглянувши заяву б/н від 24.06.2022 року "Про забезпечення позову" Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як передбачено в п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Отже, чинне законодавство України передбачає можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмету спору.
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В постанові Верховного Суду від 16.11.2020 року у справі № 910/7596/20 зазначено, що при цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Варто відзначити, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, а також постановах Верховного Суду від 29.03.2021 року у справі № 910/16800/20, від 16.03.2021 року у справі № 921/302/20, від 18.12.2018 року у справі № 912/1616/18 та від 26.09.2019 року у справі № 917/751/19.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд не погоджується з доводами позивача щодо того, що виконання оскаржуваного наказу призведе до позбавлення права власності позивача на земельні ділянки із кадастровими номерами 5120485200:01:001:0001, 5120482100:01:002:0013, 5120482100:01:002:0014 та створить передумови відчужити їх третім особам, що в подальшому ускладнить відновлення становища позивача, яке існувало до прийняття оскаржуваного наказу.
При цьому суд зауважує, що обставини правомірності прийнятого відповідачем наказу, а відтак правомірності набуття позивачем права власності на спірне майно належить до обставин, які підлягають дослідженню, встановленню та врахуванню судом для визначення наявності/відсутності підстав для задоволення позову по суті заявлених вимог, тобто до обставин, що мають значення для формування висновку та вирішення спору по суті.
Отже, зупинення виконання оскаржуваного наказу до завершення розгляду справи по суті по суті є задоволенням позовних вимог без вирішення по суті порушеного у цій справі спору, що суперечить положенням частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Також слід відмітити, що зупинення дії наказу Міністерства юстиції України № 2105/5 від 26.05.2022 року «Про задоволення скарги» за відсутності рішення суду про визнання наказу протиправним є втручанням у компетенцію Міністерства та фактично надання можливості не виконувати чинний наказ.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявником не доведено того, що наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення у даній справі, а заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання рішення у даній справі, та того, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено та не порушить збалансованості інтересів сторін у даній справі.
Таким чином, в порушення наведених вимог закону, позивач в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить заявник.
Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні заяви б/н від 24.06.2022 року "Про забезпечення позову" Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області у справі № 910/5577/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 11 липня 2022 року.
Суддя О.В. Котков