Справа №359/891/22
Провадження №2/359/1533/2022
6 травня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Ступарик К.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 20 вересня 2003 року сторони уклали шлюб. Під час шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_3 . Позивач не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 не з'явились у судове засідання. Водночас, представник позивача ОСОБА_4 подав заяву про розгляд цивільної справи в його відсутності та у відсутності його довірителя ОСОБА_1 (а.с.19).
Відповідач також не з'явився у судове засідання. Він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Це підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 20 вересня 2003 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у виконкомі Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження був зроблений запис за №3. Ця обставина підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 20 вересня 2003 року (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження від 25 січня 2012 року (а.с.8).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу супере-чило б інтересам хоча б одного з них.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допуска-ється. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_2 не допускається.
З огляду на це суд вважає, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати.
Відповідно до ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 992 гривень 40 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією від 20 січня 2022 року (а.с.4). Пред'явлений нею позов задоволений в повному обсязі.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 992 гривень 40 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.3 ст.259, ст.ст.263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 20 вересня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у виконкомі Соснівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений запис за №3, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 992 гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець