Справа № 342/454/22
Провадження № 2/342/358/2022
11 липня 2022 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить постановити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 квітня 2017 року між позивачкою та відповідачем зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис № 26. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Їхнє спільне із відповідачем сімейне життя не склалося, у них різні погляди на життя. Відповідачем подано до Городенківського районного суду позовну заяву про розірвання шлюбу. Їхні із відповідачем спільні діти, які є неповнолітніми, проживають разом із позивачкою, перебувають на її утриманні та вихованні, відповідач жодних коштів на проживання та утримання дітей не дає та нічим не забезпечує, не турбується про їх життя та здоров'я. Позивачка самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати неповнолітніх дітей, а також виконувати всі інші покладені на неї законом обов'язки. В даний час відповідач офіційно працює в ПАТ "Городенківський сир завод", розмір його заробітку позивачці не відомий. На сьогоднішній день діти потребують матеріальної допомоги. На момент звернення до суду з даним позовом, між сторонами не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов'язку утримувати їхніх неповнолітніх дітей.
Позивачка в судове засідання не прибула. Подала, через канцелярію суду, заяву з якої слідує, що просить про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується рекомендованим повідомленням при матеріалах справи. Відзив на позовну заяву не подавав, про причини неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Дії позивача не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи з ухваленням, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочного рішення. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження згідно гл.10 Розділу ІІІ ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12.04.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області доводиться, що 12 квітня 2007 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 26 від 12.04.2007.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 29.01.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 30.05.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області доводиться, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Діти сторін зареєстровані по АДРЕСА_1 , що стверджується відміткою про місце реєстрації проживання на зворотній стороні свідоцтв про народження дітей.
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено статтею 180 СК України.
Судом встановлено, що у сторін є двоє неповнолітніх дітей, яких батьки у відповідності до Сімейного Кодексу України зобов'язані утримувати батьки. Як зазначено в позовній заяві та не спростовано відповідачем, позивачка самостійно, власними силами намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати неповнолітніх дітей, а також виконувати всі інші покладені на неї законом обов'язки. Відповідач жодних коштів на утримання дітей не дає та нічим не забезпечує. В даний час відповідач офіційно працює в ПАТ "Городенківський сирзавод", розмір його заробітку позивачці невідомий.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 згаданого Кодексу передбачено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Враховуючи обставини, визначені ст. 182 СК України, приймаючи до уваги зазначені позивачкою підстави позовних вимог, обставини, що мають істотне значення, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивачка звернулася в суд з позовом 08.06.2022, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 180-182, 183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 206, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 280-284, 287-289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочати з 08.06.2022 і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя: Гайдич Р. М.