Справа № 212/687/18
2/215/1303/22
30 червня 2022 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі : головуючого, судді - Коноваленка М.І.
секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.
представник позивача - Дробот В.В.
представник відповідача - Кондратов Г.А.
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 у м. Кривому Розі, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,-
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулися в Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , та просили стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором б/н від 14.10.2011 року в розмірі 68596,36 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
В обґрунтування вказує, що згідно кредитного договору (заяви) № б/н від 14.10.2011 року Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Проте ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, у зв'язку з чим, відповідно до ст.ст.1050, 1054 ЦК України, банк має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Заборгованість відповідача станом на 31.12.2017 року становить 68596,36 грн. і складається з наступних сум: 4000,00 грн. заборгованість за кредитом, 57355,22 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3498,46грн. заборгованість за пенею і комісією, 500,00грн. штрафу (фіксована частина) та 3242,68грн. штрафу (процентна складова). Крім того Банк просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати 1762,00 грн. судового збору.
За вказаним позовом Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення 18.04.2018, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору в повному обсязі, а також судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.08.2019 за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заочне рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.04.2018 скасовано, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено сторонам строки для подання відзиву, зустрічного позову, відповіді на відзив та заперечень.
20.08.2019 на адресу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли заперечення відповідача на позовні вимоги (том №1 а.с.111-115), де зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, а Анкета-заява є лише пропозицією укласти договір. Крім того звертає увагу на те, що в Анкеті відсутні умови надання кредитних послуг, та будь-які посилання на картку з якої відповідач міг отримати грошові кошти, а Умови і Правила, приєднані позивачем до позовної заяви, не містять підпису відповідача, тому не вважає їх складовою кредитного договору. Вважає що виписка по рахунку не є підтвердженням наявності боргу, однак посилається на неї, так як позивач зазначив, що за період з 14.10.2011 по 31.12.2017 включно ОСОБА_1 не повертав гроші банку, а сам банк не списував з його рахунка кошти щомісячно в рахунок погашення кредиту. Тобто впродовж шести років банк не вбачав порушення з боку відповідача щодо погашення заборгованості та не звертався з вимогою до нього з цього приводу, а продовжував нараховувати санкції з приводу невиконання умов договору. Просить застосувати позовну давність до вказаної позовної заяви.
Також 20.08.2019 суду надано відзив на позовну заяву (том №1 а.с.119-125), в якому представник відповідача ОСОБА_2 зазначає, що з розрахунку заборгованості не вбачається щоб ОСОБА_1 погашав заборгованість по кредиту, тоді як сам відповідач стверджує, що банк самостійно списував грошові кошти з рахунку відповідача, який отримував через банківську установу пенсію. Стверджує, що заборгованість по тілу кредита погашена в повному обсязі, а позивачем на обґрунтування розрахунку заборгованості по кредиту не надано алгоритм, за яким можливо встановити, як з наведених показників утворилася заборгованість по відсоткам, пеня, комісія та штрафи, з якої суми тіла кредиту проводилося її нарахування, та за який період. Надана банком виписка по рахунку відповідача не завірена у відповідності до вимог Закону та не містить будь-яких реквізитів юридичної особи ПАТ КБ «Приватбанк», а її форма та зміст не відображають алгоритм нарахованої суми боргу і його складових. Крім того, вважає, що надана позивачем виписка по рахунку не була надіслана відповідачу по справі як доказ для ознайомлення, що на думку представника відповідача є підставою для неприйняття вказаного доказу судом під час розгляду справи. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що позивачем не надано відповідних доказів строку дії кредитного договору б/н від 14.10.2011, так як в позові зазначено «кінцевий термін повернення відповідає строку дії картки», а у розрахунку заборгованості зазначено строк «31.12.2017 включно», тоді як додаткових угод відповідач з банком не укладав, і останній не повідомляв відповідача про наявність заборгованості за кредитом, продовжуючи нараховувати відсотки та пеню в період 2011-2017 роки.
Даний відзив на позовну заяву було уточнено 01.09.2020, в якому представник відповідача зазначає, що банк самостійно проводив списання грошових коштів з рахунку відповідача на погашення заборгованості по кредиту, а відтак вважає, що оплата чергового платежу не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності в цілому, так як може свідчити про визнання лише певної частини боргу, просить застосувати строк позовної давності (том №2 а.с.3-8).
Разом із запереченнями та відзивом на позовну заяву представником відповідача 20.08.2019 подано зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача (том №1 а.с.190-200), в якій просить визнати кредитний договір недійсним та таким, що вчинений внаслідок обману, а дії Банка щодо нарахування суми заборгованості в розмірі 68596,33грн. - протиправними, та стягнути моральну шкоду в розмірі 68596,36 грн., також надано підтвердження про направлення копій вказаних документів АТ КБ «Приватбанк».
В обґрунтування зустрічної позовної заяви вказує, що перед укладенням договору б/н від 14.10.2011 про надання кредиту працівниками банку не було виконано переддоговірну роботу з ОСОБА_1 , не була надана інформація про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, в порушення норм ЗУ «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які затверджені Постановою НБУ №168 від 10.05.2007. Тобто вважає, що таким чином обмежено право споживача на одержання необхідної доступної інформації про відповідну продукцію. В кредитному договорі як і в розрахунку заборгованості по кредиту не зазначено суму нарахованих відсотків, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , та за якою відсотковою ставкою нараховувалась ця заборгованість. Нарахування комісії та пені за кожен день прострочення сплати заборгованості вважає незаконною. Перед укладанням договору банк не повідомив споживача у письмовій формі про наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача, чим на його думку було порушено право споживача на свободу вибору продукції. Незаконними на його думку діями банку ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, оскільки останній за весь час розгляду вказаної справи перебував у стані стресу під тиском можливого погіршення майнового стану, яку він оцінює в розмірі суми пред'явленого основного позову, а саме 68596,36грн.
23.09.2019 на адресу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли відповідь на відзив по основному позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відзив на зустрічну позовну заяву, а також пояснення по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, разом з підтвердженням про направлення копій вказаних документів ОСОБА_1 .
У відповіді на відзив по основному позову (том№1 а.с.137-153, том №2 а.с.14-22) представник АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що відповідачем було підписано заяву - анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві - анкеті зазначено, що підписавши заяву - анкету, відповідач ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» містить підпис відповідача. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Ні Умови та правила надання банківських послуг, ні розрахунок заборгованості не входить до переліку організаційно-розпорядчих документів, а тому положення ДСТУ 4163-2003 не поширюється на оформлення документів доданих до позовної заяви.
На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку складають Договір про надання банківських послуг, відповідачу було відкрито картковий рахунок, яким він активно користувався, при цьому періодично знімаючи грошові кошти. На суму заборгованості нараховувались відсотки, однак відповідач за вказаний період до Банку за фактом неправильного нарахування відсотків не звертався, що свідчить про те, що з процентною ставкою відповідач погодився.
Щодо договірного списання коштів, банк посилається на умови договору, а саме п.1.1.3.1.6., згідно якого «клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах сум, які підлягають сплаті Банку по цьому договору, при настанні строків платежів…», а також на Постанову НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004, а саме пункти 1.4, 6.1.
Щодо наданого Банком розрахунку заборгованості представник позивача зазначає, що розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахувань в певні періоди часу, а тому Банк надає виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок, а тому виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.
Щодо розрахунку заборгованості та ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг зазначено, що відповідачем власноруч підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» з якої вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісії та штрафів тощо. Відповідач частково сплачував заборгованість за договором, що вбачається з руху коштів за договором. Процента ставка з 04.2014 року була збільшена на 2,9 % за операціями з 01.09.2014 до 31.03.2015; 3,6% - за операціями з 01.05.2015 року, що передбачено Умовами та Правилами банківських послуг, з якими відповідач був ознайомлений. Крім того зазначає, що Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено обов'язок клієнта стежити за витрачанням коштів в рамках платіжного ліміту, саме тому вважає заперечення відповідача в частині незнання про наявність та суми заборгованості необґрунтованою.
Щодо правомірності умов внесення змін до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів зазначено, що відповідно до п.5.3 банк має право проводити зміни Тарифів. Визначений договором № б/н від 14.10.2011 розмір пені. Нарахування пені за кредитними картками здійснюється з 01.05.2009 в розмірі 1% від суми заборгованості, але не менше 30грн., що затверджено Наказом СП-2009-289 від 07.04.2009. В подальшому Наказом СП-2013-6500941 від 28.01.2013 розмір пені було збільшено до 50 грн., яка нараховується щомісячно у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту на суму від 100 грн. 19 вересня 2013 року Наказом СП-2013-6776448 внесені зміни в тарифи банківського обслуговування щодо розміру неустойки - пені та визначено, що у разі виникнення простроченої заборгованості на протязі одного місяця сплачується пеня в розмірі 50 грн. та у разі виникнення простроченої заборгованості другий місяць поспіль сплачується пеня в розмірі 100 грн. За викладених обставин представник позивача просив позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити.
Стосовно строку дії договору позивач зазначає, що банк відкриває клієнту картрахунок, видає клієнту картки, їх вид та строк дії визначено в Заяві та в Пам'яткі клієнта. Дія Договору пролонгується кожні 12 місяців, картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлюваною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки.
Щодо застосування строків позовної давності, позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору. Картка діє до останнього календарного дня місяця вказаного на лицевій стороні картки. Строк пере випущеної картки на імя ОСОБА_1 до останнього дня 08.2015 року, відповідно до довідки про видачу кредитних карт. Позивач звернувся з позовом в суд до відповідача ОСОБА_1 25.01.2018 - до спливу строку позовної давності.
Враховуючи викладене просить суд задовольнити позовні вимоги за основним позовом в повному обсязі.
Також представником АТ КБ «Приватбанк» надано суду письмові пояснення на заперечення представника відповідача по основному позову (том №1 а.с.154-159), текст яких за своїм змістом збігається з текстом відповіді на відзив по основному позову.
У відзиві на зустрічну позовну заяву (том №1 а.с.127-133) представник АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір банківського обслуговування, що підтверджується його підписом в заяві. Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» містить власноручний підпис ОСОБА_1 . Відповідачу ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до якого є пластикова картка, код було надіслано на телефон, який вказаний в заяві. ОСОБА_1 не спростував доводів банку щодо часткового здійснення ним погашення заборгованості по кредитному договору. Розмір винагороди за послуги банку є невід'ємною частиною договору. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 8 років. Позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписання договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ суду надано розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, з яких вбачається, що ОСОБА_1 користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались, тому банк вважає, що є всі законні підстави для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Щодо посилання відповідача на ЗУ «Про захист прав споживачів», представник банку звертає увагу суду на те, що даний закон не поширюється на спірні правовідносини, та визначає поняття споживчого кредиту - кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві на придбання продукції. В даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, тому посилання представника ОСОБА_2 на вище вказаний Закон вважає неправомірним. Щодо договірного списання коштів, банк посилається на Постанову НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004, а саме пункти 1.4, 6.1, а також на умови договору. Щодо введення позичальника в оману, банк зауважує, що в договорі прописана валюта кредитування, відсоткова ставка, винагороди, розмір платежу, відповідальність, права та обов'язки сторін договору та багато іншого. Тобто, ознайомившись з умовами кредитування до підписання договору, звіривши їх із положеннями договору, позивач отримав повну інформацію про умови кредитування та власноруч підписав кредитний договір/заяву про отримання кредиту. Умови та порядок стягнення неустойки також передбачені умовами договору, які були погоджені сторонами, а формула нарахування пені затверджена Наказом СП-2009-289 від 07.04.2009 року, Наказом СП-2013-6500941 від 28.01.2013 року, Наказом СП-2013-6776448 від 19.09.2013 року. З приводу позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди зазначають, що правовідносини, які існують між сторонами, є зобов'язальними. Чинні правовідносини виникли з домовленості сторін, тобто з договірних зобов'язань, а положення статей 23, 1167 ЦК України, на які посилається представник ОСОБА_2 , регулюють правовідносини з відшкодування шкоди з не договірних зобов'язань. Враховуючи, що у разі порушення зобов'язання щодо погашення заборгованості по кредитному договору моральна шкода може відшкодовуватися тільки тоді, якщо це встановлено договором або законом, що не передбачено умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, банк вважає заявлену вимогу необґрунтованою та безпідставною.
Разом з відзивом на зустрічну позовну заяву представником АТ КБ «Приватбанк» подано заяву про застосування строків позовної давності до зустрічної позовної заяви (том №1 а.с.134), в якій відповідач ОСОБА_1 просить визнати кредитний договір б/н від 14.10.2011 недійсним, оскільки відповідач дізнався про порушення свого права в момент підписання сторонами вказаного договору, а саме 14.10.2011, отже вважає, що зі спливом трирічного строку з дати підписання договору відповідач позбавлений можливості звернутися в суд із вказаним зустрічним позовом. Просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.
Крім того, представником АТ КБ «Приватбанк» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог від 01.12.2020 р.( том.2, а.с.39-50) в якій просить зменшити розмір позовних вимог за кредитним договором №б/н від 14.10.2011 р. в розмірі 14739,52 грн. (4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 4000,00 грн.-заборгованість за простроченим тілом кредиту; 9092,13 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 1647,39 грн. - заборгованість за простроченими відсотками).
22.12.2020 року в суд надійшов уточнений зустрічний позов представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 14.10.2011 р.
23.12.2020 до суду надано відзив на позовну заяву (том №2 а.с.61-74), в якому представник відповідача ОСОБА_2 зазначає, що в наданих представником позивача розрахунках, щодо зміни суми позовних вимог, фактично міститься показники, а не алгоритм, за якими можливо встановити показники з яких утворилася заборгованість та відсотки, вважає, що надані розрахунки заборгованості взагалі необґрунтовані, безпідставні та не відповідають вимогам належності та допустимості.
30.01.2020 Жовтневому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області подано клопотання представника відповідача за основним позовом ОСОБА_2 про повернення позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позивачу, для подання до належного суду.
Зазначена справа надійшла до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.01.2020 р., в порядку ст. 31 ЦПК України, для розгляду за підсудністю.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.04.2020 справу прийнято до розгляду разом із зустрічною позовною заявою, за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.05.2020 строк підготовчого провадження продовжено. Підготовче судове засідання відкладено, у зв'язку з неявкою сторін.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.08.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.01.2021 р. уточнену зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 14.10.2011 - залишено без руху для усунення недоліків, яку 09.08.2021 р. в судовому засіданні за клопотанням представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - повернуто.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання призначене на 30.06.2022 р. не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки (а.с.154 том.2).
Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, згідно зі ст.128 ЦПК України.
В судове засідання призначене на 30.06.2022 р. представник відповідача ОСОБА_2 не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, позовні вимоги банку не підтримує та не визнає, просив застосувати строки позовної давності (а.с.155-158 том.2).
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
У судовому засіданні представник позивача Дробот В.В. (довіреність № 7566-К-О від 10.12.2019 року, дійсна до 10.12.2022 року (а.с.229)) з'явилася, підтримала заявлені позовні вимоги зі змінами за первісним позовом з підстав та доводів викладених в ньому, та заперечувала щодо задоволення вимог по зустрічному позову.
Представник відповідача Кондратов Г.А. (довіреність від 24.05.2019 року, дійсна до 24.06.2022 року (том№1 а.с.117)) в судовому засіданні, позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" не визнає в повному обсязі, вважає, що позивач скористався необізнаністю відповідача та обманним шляхом нав'язали йому умови та правила надання банківських послуг, які вигідні банку, у зв'язку з чим і звернувся із зустрічним позовом про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди, який підтримує з підстав та доводів, викладених в ньому.
Вислухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
14.10.2011 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, відповідно до якого останній отримав строковий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Кредитний договір укладено шляхом підписання ОСОБА_1 . Анкети-заяви 0314050000250538640 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно зі змістом якої останній погодився, що вказана Заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг (том№1 а.с.6).
До кредитного договору Банк додав Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайтіhttps://privatbank.ua/terms/ (а.с. 8-31).
ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконував, в результаті чого,станом на 31.12.2017 року, утворилась заборгованість, яка згідно розрахунків позивача становить 68596,36 грн. та складається з наступного: 4000 грн. заборгованість за тілом кредита, 57355,22 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3498,46грн. нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 3242,68 грн. штраф (процентна складова), але враховуючи з-аяву про зменьшення позовних вимог заборгованість станом на 30.09.2020 р. складає 14739,52 грн., що складається: 4000,00 грн. заборгованності за тілом кредиту; в т.ч. 4000,00 грн. - заборгованність за простроченисм тілом кредиту; 9092,13 грн. - заборгованності за відсотками; 1647,39 грн. - заборгованості по пені, що підтверджено розрахунками заборгованності (том.2 а.с.40-45).
Згідно наданих позивачем доказів, ОСОБА_1 отримав банківську картку № НОМЕР_1 , зі строком дії до останнього дня 08.2015 року ( довідка - том. №1 а.с. 88).
Суд вважає, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг у ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної зі сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання, як другої сторони, до запропонованого договору.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, банку, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Тому суд приходить до висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення в суд із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вище зазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
Разом з тим, на підтвердження укладання кредитного договору Банком надана копія Довідки 0807070800251010620 про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (том»1 а.с.7), яка містить особистий підпис клієнта ОСОБА_1 (том№1 а.с.32-33 - копія паспорта).
У вказаній довідці зазначено тип картки MasterCard Mass, тип кредитної лінії відновлювальна, пільговий період (нарахування процентів здійснюється за ставкою 0,01 % річних) до 55 днів (пільгова ставка діє при умові погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості), базова відсоткова ставка 2,5% на місяць (розраховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів на рік), розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості, строк внесення платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості = пеня (1)+ пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка по договору)/30 нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при наявності прострочення на суму 50 грн і більше. Штраф при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів: 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих процентів та комісій.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.
Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
Відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та фінансові умови надання кредитки «Універсальна, 55днів пільгового періоду» (Довідка), якими погоджено тарифи банку, порядок та розмір нарахування процентів і неустойки за порушення виконання зобов'язань, тобто сторонами погоджено нарахування неустойки за порушення строків виконання зобов'язань.
В матеріалах справи міститься виписка по особовому рахунку відповідача за рахунком ОСОБА_1 , з якої вбачаються операції за картками, зокрема, зняття готівкових коштів, придбання товарів, поповнення карткового рахунку 2011-2014 роки (а.с. 89-93).
За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Статтями 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до наданого позивачем розрахунку та виписки за картковим рахунком, користувався кредитними коштами, наданими йому АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором б/н від 14.10.2011 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, у зв'язку з чим має зобов'язання перед позивачем з повернення кредитних коштів у розмірі 4000 грн. заборгованості за тілом кредиту, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів з карти № НОМЕР_1 , які не повернуто станом на час звернення позивача в суд з даним позовом.
Щодо вимог відповідача за основним позовом про застосування строків позовної давності, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст.259 ЦК України). Оскільки збільшення строку позовної давності за даним договором прописано саме в Умовах та Правилах надання банківських послуг, які відхилені судом, суд застосовує строк загальної позовної давності передбачений законодавством.
За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору, що також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України (справа №6-14цс14 від 19.03.2014 та №6-61цс14 від 18.06.2014).
Картка діє до останнього календарного дня місяця вказаного на лицевій стороні картки. Строк перевипущеної картки на ім'я ОСОБА_1 до останнього дня 08.2015 року, відповідно до довідки про видачу кредитних карт. Позивач звернувся з позовом в суд до відповідача ОСОБА_1 25.01.2018 - до спливу строку позовної давності.
За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду (постанова від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18)).
Оскільки банк відкриває клієнту картрахунок, дія Договору пролонгується кожні 12 місяців, картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці (відповідач ОСОБА_1 отримав картку № НОМЕР_1 зі строком дії до останнього дня серпня місяця 2015 року, що підтверджується довідкою (том №1 а.с.88), та не оспорюється відлповідачем), то у банка наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по серпень 2015 року включно, а з 01.09.2015 - таке право у нього припиняється, натомість виникає право нараховувати відсотки на підставі ст. 625 ЦК України, яка застосовується як наслідок прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 9092,13 грн., беручи до уваги розрахунок заборгованості (том №2 а.с.40-45), з яким погоджується суд.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2018 року у справі № 1521/5041/2012, в постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 705/6051/15-ц, та в постанові від 16 травня 2018 року по справі № 548/264/15-ц, де зазначено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Ця правова позиція, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 1647,39 грн.
Крім того Банк просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати, а саме 1762,00грн. судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, слід також стягнути з відповідача 378,83 грн. судового збору (14739,52 грн. (задоволені позовні вимоги) : 68596,36 грн. (заявлені позовні вимоги) х 100% = 21,5 % ; 1762,00 грн. (судовий збір, сплачений позивачем) х 21,5 % (процент задоволених вимог від заявлених) : 100% = 378,83 грн.).
Щодо заявлених позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, а саме доводи позивача за зустрічним позовом, що перед укладенням договору б/н від 14.10.2011 про надання кредиту працівниками банку не було виконано переддоговірну роботу з ОСОБА_1 , не була надана інформація про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, в порушення норм ЗУ «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, суд відхиляє, так як в судовому засіданні та під час дослідження письмових матеріалів справи судом встановлено протилежне.
Так як заявлені позовні вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом виникли з одних правовідносин (надання банківських послуг, укладення кредитного договору), та часткове задоволення первісного позову повністю виключає задоволення вимоги за зустрічним позовом щодо визнання протиправними вимог банку, заявлених у первісному позові та визнання недійсним кредитного договору б/н від 14.10.2011, що є основними, у їх задоволенні слід відмовити.
Крім того, суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що дія ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини, та визначає поняття споживчого кредиту - кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві на придбання продукції. В даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Заявлена позовна вимога за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом моральної шкоди є похідною. Оскільки суд відмовляє у задоволенні зустрічної позовної вимоги про визнання протиправними вимог банку, заявлених у первісному позові та визнання недійсним кредитного договору, то відповідно і похідна від неї вимога щодо стягнення моральної шкоди, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 33, 55, 124, 129 Конституції України,ст.ст. 15, 16, 95, 256, 257, 261, 509, 510, 512, 514,519, 526, 527, 530, 532, 533, 534, 536, 545, 546, 549, 550, 551, 610, 611, 612, 629, 1048-1050, 1055 ЦК України, ст.92,95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 193,258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_3 , МФО №305299, заборгованість за кредитом - 14739,52 грн., станом на 31.12.2017 та 378,83 грн. судового збору, а всього 15 118 грн. 35 коп.
В іншій частині заявлених первісних позовних вимог відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.06.2022 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.