Справа № 204/4510/22
Провадження № 1-кп/204/503/22
08 липня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022041680000308 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Також заявив клопотання про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що 17 травня 2022 року слідчим суддею Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська було обрано у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 11 липня 2022 року. А тому виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу, оскільки існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає виключне покарання у вигляді позбавлення волі строком понад п'ять років, а тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Слід зазначити, що ОСОБА_3 постійного офіційного місця роботи не має, міцних соціальних зв'язків не має, що вказує на можливість переховування останнього від досудового розслідування та суду. Крім того, враховуючи, що наразі у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на всій території України діє воєнний стан, і тому є достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може покинути територію Дніпропетровської області та України. Окрім цього, із врахуванням того факту, що ОСОБА_3 у зв'язку із набранням статусу обвинуваченого та можливістю ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, відомі особисті дані та місця проживання потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, крім цього, потерпілий в даному кримінальному провадженні не допитаний у зв'язку зі станом здоров'я, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків кримінального правопорушення, а також експертів, з метою уникнення відповідальності за вчинений тяжкий злочин шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди. Враховуючи те, що в ході досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений постійного офіційного місця роботи не має, міцних соціальних зв'язків не має, що свідчить про наявність не спростованого ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, шляхом зміни місця проживання. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки більш м'які запобіжні заходи нададуть обвинуваченому можливість незаконно перешкоджати кримінальному провадженню.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу заперечував. Зазначив, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме впливати на потерпілого та свідків, експертів задля спонукання їх змінити свої показання відсутній, оскільки його підзахисний не заперечує обставин, які викладені в обвинувальному акті та в інших матеріалах кримінального провадження, окрім цього його підзахисний визнає свою провину у повному обсязі. Інші ризики прокурором теж не були належним чином доведені. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт.
Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Красногвардіському районному суду міста Дніпропетровська, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акту - не встановлено, тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2022 року до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком до 11 липня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно зі ст. ст. 7, 8, 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи ризик того, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, суд також зазначає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на всій території України введено воєнний стан.
Суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні, як обставину, яка суттєво збільшує ризик переховування обвинувачених від суду, оскільки на частині території України ведуться бойові дії та частина території України тимчасово окупована.
Крім того, існує обґрунтований ризик, що ОСОБА_3 може чинити незаконний вплив на потерпілого, свідків та експерта у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки на даний час у судовому засіданні зазначені особи не допитані, тобто існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слід окремо зазначити, що зазначення прокурором у своєму клопотанні як на підставу існування ризику незаконного впливу на потерпілого, оскільки останнього не було допитано під час досудового розслідування у зв'язку зі станом здоров'я, спростовується реєстром матеріалів досудового розслідування, відповідно до якого 14 травня 2022 року було допитано потерпілого ОСОБА_6 .
Щодо існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме зміни місця мешкання, свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_3 постійного офіційного місця роботи не має, міцних соціальних зв'язків не має, окрім цього враховуючи ситуацію яка виникла на території України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з метою впливу ні хід судового розгляду та уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від суду на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі й на території Російської Федерації.
Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому необхідно до обвинуваченого застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Тому, беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт, тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 12022041680000308 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у відкритому судовому засіданні 08 липня 2022 року на 15:15 год. в залі судового засідання № 18 Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська за адресою: пр. Пушкіна, 77б, місто Дніпро.
Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати учасників процесу.
Згідно ст. 317 КПК України роз'яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 05 вересня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1