Справа № 202/3279/22
Провадження № 1-кс/202/2570/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
05 липня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022052390000735 від 30.06.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, -
У провадженні СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 30.06.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052390000735 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
04.07.2022 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022052390000735 від 30.06.2022 року.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 04.07.2022 року.
Згідно з матеріалами клопотання, 30.06.2022 року у період з 12 год. 09 хв. до 12 год. 30 хв. в приміщенні відділення ТОВ «Нова пошта» №1 м. Краматорськ, що знаходиться за адресою: м. Краматорськ, вул. О.Тихого, буд.70В, було проведено огляд вказаного приміщення на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України.
Під час огляду місця події, слідчим 30.06.2022 року в період часу з 12.09 по 12.30 год., в приміщенні відділення ТОВ «Нова пошта» №1 м. Краматорськ, що знаходиться за адресою: м. Краматорськ, вул. О.Тихого, буд.70В, було проведено огляд вказаного приміщення під час чого у сумці, яка була у ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено штик - ніж, чотири гранати Ф1, та запали до них у кількості 4-х штук, з маркуванням (3864784, 38622984, 3867576, 3869280).
30.06.2022 року за вказаним фактом СВ Краматорський РУП ГУНП в Донецькій області внесені відомості до ЄРДР за № 612022052390000735 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
30.06.2022 року предмети: штик - ніж, чотири гранати Ф1, та запали до них у кількості 4-х штук, з маркуванням (3864784, 38622984, 3867576, 3869280), визнано слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого.
В ході досудового розслідування, гр. ОСОБА_4 пояснив, що в нього є знайомий ОСОБА_5 , який разом із ним раніше проходив службу, про те згодом був поранений та був госпіталізований у лікарню у Волинській області, його речі залишись у розташуванні частини, де інші військовослужбовці також проходять службу, згодом ОСОБА_6 , подзвонив, та попросив відправити особисті речі через відділення «Нової пошти» в м. Краматорську. А саме рюкзак. Коли ОСОБА_7 перебував у відділенні то рюкзак ОСОБА_8 було оглянуто та виявлено та згодом вилучено штик ніж, гранати та запали до них, про те, що у середині заборонені речі йому відомо не було. Оскільки рюкзак він не доглядав.
На даний час є достатньо підстав вважати, що предмети, вилучені під час вказаного огляду мають значення для подальшого досудового розслідування, та необхідні для подальшого детального огляду, призначення відповідних перевірок, судових експертиз та встановлення осіб, які мають відомості, що можуть бути використані в якості доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Нормами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу вказані предмети. відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об'єктами кримінально протиправних дій. Слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час у слідства є достатньо підстав вважати, що вилучене під час вказаного вище огляду майно може бути використане у якості доказів у кримінальному провадженні.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, а саме зазначеного вище речового доказу, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1 ст. 170 КПК України, щодо запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а також для забезпечення проведення експертиз, наявні підстави у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження - арешту.
У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речового доказу) виникає ризик його знищення або переховування, тощо, а тому прошу розглянути клопотання у відсутності власників вказаного вище майна та їх представників.
З метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Наведене зумовило прокурора звернутися із клопотанням до слідчого судді.
Прокурор в судове засідання не з'явився. Повідомлявся належним чином. На електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд даного клопотання у його відсутності
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Проаналізувавши вищенаведені обставини, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час досудового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна передбачає собою тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З матеріалів провадження вбачається, що прокурор, в обгрунтування клопотання про арешт майна, додав до клопотання постанову про визнання речовими доказами від 30.06.2022 року, відповідно до якої майно, виявлене і вилучене під час проведення огляду місця події 30.06.2022 року, визнано речовими доказами у цьому кримінальному проваджені.
Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна з метою збереження речових доказів, для подальшого проведення необхідних судових експертиз виникає необхідність у застосуванні саме такого засобу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам ст.171 КПК України і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022052390000735 від 30.06.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Накласти арешт на штик - ніж, чотири гранати Ф1, та запали до них у кількості 4-х штук, з маркуванням (3864784, 38622984, 3867576, 3869280), шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та використання вказаним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Повний текст ухвали буде проголошено 08.07.2022 року о 14.45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1