Номер провадження 2/676/1235/22
(заочне)
17 червня 2022 року. м. Кам'янець- Подільський
Кам'янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.
справа № 676/1272/22
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку.
Ухвалою суду від 06.04.2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 01.06.2022 року закрито підготовче судове засідання і призначено справу до судового розгляду.
Позивачка, в обґрунтування позову вказує, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2001 року вона успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_3 73/100 частини житлового будинку з відповідними надвірними будівлями за АДРЕСА_1 , посвідченого державним нотаріусом Першої Кам'янець-Подільської державної нотаріальної контори Ганасюк Н.П., зареєстрованого в реєстрі №3-1681. 18.05.1999 року за її згодою, ОСОБА_2 , відповідач по справі, був зареєстрований у вищевказаному будинку. З 2016 року ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_1 , не проживає, не підтримує з нею ніяких зв'язків, а переїхав проживати за адресою: АДРЕСА_2 . Раніше вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням знятись з реєєстрації із її домоволодіння, але той не реагує. Всі обов'язки по утриманню домоволодіння несе вона одна, проводить ремонт, сплачує комунальні платежі, крім того, не може оформити субсидії за користування комунальними послугами, що і змушує її звертатись до суду за примусовим зняттям відповідача з реєстрації. Про факт не проживання його в будинку з 2016 року підтвердять свідки в судовому засіданні та підтверджується актами перевірки паспортного режиму. Просить суд задовольнити її позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності, позов підтримує, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в будинку позивачки з 2016 року.
Суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів, з винесенням заочного рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заслухавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та
ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Таким чином, виникнення права членів сім'ї власника квартири на користування цим житлом та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника квартири права власності на квартиру.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до вимог Закону «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 319, 321ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Зокрема, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2001 року ОСОБА_1 успадкувала майно ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме 73/100 частини житлового будинку з відповідними надвірними будівлями за АДРЕСА_1 , посвідченого державним нотаріусом Ганасюком Н.П. Першої Кам'янець-Подільської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі №3-1681.
18.05.1999 року зі згоди ОСОБА_1 ОСОБА_2 був зареєстрований у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого 23.01.2007 року Кам'янець-Подільським МВ УМВС України в Хмельницькій області.
ОСОБА_2 , з 2016 року у вищезгаданому домоволодінні не проживає, добровільно знятись із реєстрації не бажає, змінив місце проживання, не підтримує зв'язку із позивачкою. Відповідач не сплачує комунальних послуг та не бере участі в утриманні будинку, що підтверджується показами свідків : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Актом перевірки паспортного режиму від 22.02.2022 року, Витягом №430/04-17 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 08.02.2022 року.
Позивачка має намір оформити субсидію, однак не може , оскільки в ньому зареєстрований відповідач по справі ОСОБА_2 ..
На даний час відповідач проживає в будинку своїх батьків за адресою : АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено між ним і власником житла або законом.
Таким чином, у разі виникнення спору між власником та особами, які вселялися в житло у якості членів сім'ї, суд враховує, що право користування житлом має речово-правовий характер, у зв'язку з чим припинення цього права повинно відбуватися згідно з вимогами статей 405, 406 ЦК України, зокрема сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення або через відсутність особи понад один рік у спірному житловому приміщенні.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Положення наведених правових норм вказують про можливість визнання особи такою, що втратила право користування житлом, у разі не проживання понад установлений строк без поважних причин.
Оскільки ОСОБА_2 протягом тривалого часу (більше року) не здійснює свого права користування житловою площею у домоволодінні АДРЕСА_1 , а позивачка не може оформити субсидію на комунальні послуги та користуватись своєю власністю у повному об'ємі, тому відповідача слід визнати таким , що втратив право на користування житловим приміщенням, а позов задоволенню.
На підставі ст.ст. 316, 318, 319, 383, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст.
263 - 265, 282 ЦПК України , суд,-
Позов задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_2 , перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його
перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку , встановленим цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дата складення повного судового рішення - 27 червня 2022 року
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.