Лебединський районний суд Сумської області
Справа № 950/861/22
Номер провадження 2-а/950/15/22
"05" липня 2022 р. Лебединський районний суд Сумської області
в складі: судді: Бакланова Р. В.
за участю секретаря - Гладкової С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині Сумської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції № 3 (м.Лебедин) Сумського районнного управлінння поліції ГУНП в Сумській області Думчикова Андрія Юрійовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з адміністративним позовом до інспектора СРПП ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП у Сумській області Думчикова Андрія Юрійовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою інспектора СРПП ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Думчикова Андрія Юрійовича від 08.06.2022 серія БАВ № 074916 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за частиною другою статті 126 КУпАП України за те, що 08.06.2022 о 17 годині 10 хвилин в м. Лебедин на вул. Сумській керував мопедом АІМА Journey King Е без посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху» 08.06.2022 він рухався на електроскутері АІМА Journey King Е по вул. Сумській у м. Лебедині та на вимогу працівників поліції зупинився. Після вимоги надати посвідчення водія пояснив, що відповідно до 1 1 Правил дорожнього руху України України посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії повинні мати водії механічних транспортних засобів, до яких не відносяться пристрої з електродвигуном потужністю до 3 кВт. Також, надав документи, які підтверджують потужність електродвигуна у розмірі 1,2 кВт.
Відразу після цього, незважаючи на пояснення і заперечення, на клопотання про бажання скористатись правовою допомогою, всупереч вимогам чинного законодавства, інспектор почав розглядати справу про адміністративне правопорушення та виніс постанову. В порушення його прав не було текстуально роз'яснено права та обов'язки згідно ст. 268 КпАП України та не було запропоновано надати свої пояснення у письмовій формі, напроти, було повідомлено, що він не може надати письмові пояснення, оскільки в постанові відсутнє для цього місце.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» N 3353 від 30 червня 1993 року встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).
Розділом 2 1 1 Правил дорожнього руху України встановлені обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів, тобто, цим розділом встановлено права та обов'язки для певного кола осіб (водіїв механічних транспортних засобів).
Пунктом 2.1 1 1 Правил дорожнього руху України (порушення якого зазначене у протоколі як підстава притягнення мене до адмінвідповідальності) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Пунктом 1.10 1 1 Правил дорожнього руху України визначено: водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Згідно п.1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху України транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування. Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні. До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо). Відповідно до п.1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху України, механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Відповідно до вимог ст.29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» державна реєстрація транспортних засобів проводиться
територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Наказом Держстандарту України № 31 від 25 січня 1995 року «Засоби транспортні дорожні» затверджено перелік транспортних засобів, у переліку транспортних засобів електропристрої (електросамокат, електроскутер, гіроскутер) не передбачені.
Таким чином, при керуванні електроскутером АІМА Journey King Е потужністю 1,2 кВт, я не був водієм механічного транспортного засобу та не віднесений до кола суб'єктів на які поширюються вимоги розділу 2 та зокрема пункту 2.1 1 1 Правил дорожнього руху України та не міг бути притягнутий до відповідальності за його порушення.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункт 3 розділу II інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх Справ України від 06.11.2015 № 1376 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП.
Однак, інспектор, в порушення зазначених вимог, не зважаючи, що він оспорював та заперечував правопорушення, відразу виніс постанову. Крім того, на його прохання, не вжито жодних дій щодо надання можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги та ознайомлення з матеріалами справи, що свідчить про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 № 524/9827/16-а). Більш того, ознайомитися з матеріалами справи не надана можливість до цього часу, навіть після мого письмового звернення до ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області.?
Тому позивач просить скасувати постанову ОСОБА_2 про накладення адміністративного правопорушення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.06.2022 серії БАВ № 074916 про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., а справу про адміністративне правопорушення та притягнення адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити.
Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності підтримав, позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Сумській області надав відзив на позовну заяву (а.с.18-21) у якому заперечив позовні вимоги у повному обсязі, до судового засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його присутності, яке суд визнав таким, що не підлягає до задоволення. Позовні вимоги заперечив з наступних підстав: загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 КУпАП, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причт та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганні правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцненні законності.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, ще поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожнії мережі.
Положеннями пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга четверта статті 126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими, особами Національної поліції України у справа про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньої руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджено наказом Міністерств внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, який зареєстрований Міністерстві юстиції України 10.112015 року за №1408/27853, Інструкцію оформлення, поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичною режимі (надалі по тексту- Інструкція №1395).
Інструкція №1395 визначає процедуру оформлення поліцейський підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі. У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України. Поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ І Інструкції №1395). Пункт 1 та 2 розділу ІП Інструкції №1395 визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної' відповідальності. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статті 63 Конституції України. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що Грунтується на всебічному, повному об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п.10 розділу III Інструкції №1395 ). Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції №1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001. року №1306 із змінами та доповненнями. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України регламентовано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Тобто, на водія як учасника дорожнього руху покладається обов'язок щодо неухильного виконання вимог Правил дорожнього руху України, Особи, які порушують ці Правила^ несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
У розділі 2 Правил дорожнього руху України закріплені обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
08.06.2022 відносно позивача винесено постанову серії БАБ №074916 інспектором СРПП ВП №3 (Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Думчиковим А.Ю, у зв'язку з тим, що в м. Лебедин?
по вул. Сумській, водій ОСОБА_3 керував мопедом AIMA Journey King 1 без посвідчення водія, тобто не мав права керування транспортним засобом, чиї порушив вимоги пункту 2.1 (а) ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 126 КУпАП. У зв'язку з цим було складено оскаржував постанову.
Пункт 2.1 (а) ПДР передбачає, що водій механічного транспортного засоб повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортний засобом відповідної категорії. Проте, позивачем було порушено дані вимоги Правил дорожнього руху України. Приписами частини 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративної відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має прав керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортні» засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Під час винесення оскаржуваної постанови дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси позивача. Під час розгляд: справи ОСОБА_1 роз'яснено пріава визначені статтею 268 КУпАП та статті 289 КУпАП, що підтверджується його підписом в оскаржуваній постанові. Отже, оскаржувана постанова є правомірною, винесено у порядку та спосіб передбачений чинним законодавством та безпідставно оскаржується позивачем. Тому просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовний вимог в повному обсязі, у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідач інспектор СРПП ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП у Сумській області Думчиков Андрій Юрійович до судового засідання не з'явився, хоча про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином. Відзив на адміністративний позов не подав, за таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у його відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою інспектора СРПП ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції Думчикова Андрія Юрійовича від 08.06.2022 серія БАВ № 074916 (а.с.4) позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за частиною другою статті 126 КУпАП України за те, що 08.06.2022 о 17 годині 10 хвилин в м. Лебедин на вул. Сумській керував мопедом АІМА Journey King Е без посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху»
Зазначена постанова була винесена відповідачем з порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 256, 268, 279, 280, 283-285 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд відзначає, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Так зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Натомість відповідачами не було надано суду відеозапису, а за таких обставин відсутні докази, як фіксації вчиненого адміністративного правопорушення так і не підтверджено, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24 січня 2019 року по справі 592/5576/17.
З огляду на вказане, суд відзначає, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП відділення поліції № 3 (м.Лебедин) Сумського районнного управлінння поліції ГУНП в Сумській області Думчикова Андрія Юрійовича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 08.06.2022 року БАВ № 074916 винесену поліцейським СРПП відділення № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Думчиковим А.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Закрити провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Сумській області (ЄДРПОУ40108777, вул. Герасима Кондратьєва, 23 м. Суми) кошти на відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 454 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Р. В. Бакланов