Справа № 577/2194/22
Провадження № 1-кс/577/762/22
"12" липня 2022 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200450000423 від 14.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-
11.07.2022 р. слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про накладення арешту на ніж з дерев'яною рукояткою, який належить ОСОБА_4 , та шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
Клопотання обгрунтовує тим, що 12.6.2022 р. близько 12.10 год. ОСОБА_5 з ОСОБА_6 на території стадіону в смт.Дубов'язвіка Конотопського р-ну, діючи в умовах воєнного стану, погрожуючи застосуванням фізичного насильства змусили ОСОБА_7 перевести на карту «Монобанк» 100 грн.
14.06.2022 р. відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за №12022200450000423 за ознаками ст.189 ч.4 КК України.
09.07.2022 р. під час проведення огляду, на відкритій ділянці місцевості, поблизу подвір'я
№104 по вул.Курсова в смт.Дубов'язівка у ОСОБА_4 виявлено та вилучено ніж з дерев'яною рукояткою, яким ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_7 .
Відповідно до постанови слідчого від 09.07.2022 р. вилучено майно визнано та приєднано в якості речового доказу у кримінальному провадженні №12022200450000423 від 14.06.2022 р.
Враховуючи, що ніж є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди його скоєння та містить відомості, що можуть бути використані в якості доказів скоєння кримінального правопорушення, є необхідність у накладенні на нього арешту на підставі п.п.1, 4 ч.2 ст.170 КПК України.
В судове засідання слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. не з'явилася, надав заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Власник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, накладенню арешту на майно не заперечує.
Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Тобто, обов'язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.
При вирішенні питання про арешт майна, відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другою статті 170 цього Кодексу).
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
В судовому засіданні встановлено, що 14.06.2022 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200450000423 внесені відомості щодо скоєння кримінального правопорушення передбаченого ст.189 ч.4 КК України (а.с. 2).
09.07.2022 р. на відкритій ділянці місцевості поблизу господарства №104 по вул.Курсовій в смт.Дубов'язівка у ОСОБА_4 вилучено ніж з дерев'яною рукояткою (а.с.9-10).
Слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна 11 липня 2022 р., тобто з дотриманням встановлених КПК України строків.
Встановлено, що власником ножа є ОСОБА_4 .
Постановою слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 від 09 липня 2022 р. ніж з дерев'яною ручкою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022200450000423 (а.с.11).
Оскільки вказаний ніж є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди злочину, тому з метою забезпечення збереження речових доказів, слід накласти арешт на ніж з дерев'яною ручкою.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України,-
Клопотання слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити.
Накласти арешт на вилучений під час огляду від 09 липня 2022 р. ніж з дерев'яною ручкою, який належить ОСОБА_4 , що зберігається в камері речових доказів, заборонивши його відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Відповідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддяОСОБА_1