Справа № 577/2164/22
Провадження № 1-кс/577/756/22
"11" липня 2022 р. м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
власника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області клопотання старшого слідчого Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120222004500000497 від 05 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 369 ч.1 КК України,-
07 липня 2022 р. ст.слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про накладення арешту на автомобіль марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , заборонивши відчуження, розпорядження, користування ним.
Клопотання обґрунтовує тим, що 05.07.2022 р. близько 06.20 год. під час несення служби на блокпосту на виїзді з м. Конотоп Сумської обл. в напрямку м. Батурин Чернігівської обл., що розташований на трасі Р-60 в районі повороту до с. Попівка Конотопського р-ну Сумської обл., під час введення в Україні воєнного стану, згідно Указу Президента України, працівником поліції на підставі п. 10 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1456 зупинено транспортний засіб - автомобіль марки Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 .
Під час перевірки документів, на підставі п.3 ч.1 ст.32 ЗУ «Про національну поліцію», п.7 ч.1 ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та п.п. 4, 5, 7 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1456 працівником поліції - поліцейським ВРПП Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. виявлено, що водій транспортного засобу - автомобіля марки Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 керував транспортним засобом маючи ознаки алкогольного сп'яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст.130 КУпАП.
Перед складенням протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності працівниками поліції, на підставі ч.1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 2 п. 5 розділу 1 та розділу 9 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, ОСОБА_4 , розуміючи протиправність своїх дій і настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на узбіччі проїзної частини траси АДРЕСА_2 (в районі повороту до с. Попівка Конотопського р-ну Сумської обл.) 05.07.2022 р. близько 06.26 год. неодноразово пропонував працівнику поліції - поліцейському ВРПП Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 неправомірну вимогу в сумі 100 долларів США за не притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Стосовно чого був неодноразово попереджений працівником поліції про кримінальну відповідальність за пропозицію і дачу неправомірної вигоди, що згідно наказу МВС України від 18.12.2018 №1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», п. 6 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1456 і п.1 ч.1 ст.40 ЗУ «Про національну поліції», зафіксовано на службову боді-камеру, яка знаходилася на однострої працівника поліції ОСОБА_7 .
Відразу про даний факт працівник поліції ОСОБА_6 повідомив ситуаційний центр ГУНП в Сумській обл. по номеру телефону «102».
Відомості про кримінальне правопорушення 05.07.2022 р. внесено до ЄРДР за № 120222004500000497 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 369 ч. КК України та розпочате досудове розслідування.
Під час огляду 05.07.2022 р. на трасі Р-60 на блокпосту на виїзді з м. Конотоп в напрямку Чернігівської обл. (в районі повороту до с. Попівка) виявлено та вилучено автомобіль марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_4 , на якому останній рухався до місця вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.98 КПК України вилучений під час огляду 05.07.2022 р. транспортний засіб є речовим доказом по кримінальному провадженню, та постановою слідчого він визнаний речовим доказом.
Таким чином, у даному випадку з метою забезпечення справедливого балансу між загальним інтересом суспільства, який полягає у захисті суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, з метою збереження речових доказів виникла необхідність накладення арешту на вищевказане майно.
Ст.слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. ОСОБА_3 клопотання підтримав, просить його задовольнити.
Власник автомобіля ОСОБА_4 , його представник ОСОБА_5 заперечують накладенню арешту на автомобіль.
Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Ч.3 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Тобто, обов'язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.
При вирішенні питання про арешт майна, відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другою статті 170 цього Кодексу).
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження.
Слідчий в клопотанні посилається на те, що вказане майно є доказом злочину в даному кримінальному провадженні та з метою його збереження, яке відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом, а тому необхідно накласти арешт на таке майно.
Разом з тим із фабули витягу з ЄРДР кримінального провадження № 12022200450000497 від 05.07.2022 р. вбачається, що внесені відомості щодо скоєння кримінального правопорушення передбаченого ст.369 ч.1 КК України за фактом того, що 05.07.2021 р. близько 06.20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на блокпосту на автодорозі Р60 за напрямком Конотоп-Батурин при перевірці документів пропонував співробітникам поліції Конотопського РПВ ГУНП в Сумській обл. неправомірну вигоду (хабар) в сумі 100 доларів США за не притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння р (а.с. 4).
05.07.2022 р. під час огляду місця події виявлено та вилучено автомобіль марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_4 , на якому останній рухався до місця вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння (а.с.6-7).
Ст.слідчий Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. надіслав до суду клопотання про арешт майна по пошті 06.07.2022 р., яке було отримано 07.07.2022 р., тобто з дотриманням встановлених КПК України, строків.
Встановлено в судовому засіданні, що власником автомобіля є ОСОБА_4 .
Постановою ст.слідчого Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. від 05.07.2022 р. вилучений автомобіль визнано та приєднано в якості речових доказів по кримінальному провадженню і поміщено для зберігання на майданчик Конотопського РВП ГУНП в Сумській обл. (а.с.8).
Так, диспозиція ст. 369 передбачає кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службової особі.
При цьому, слід зазначити, що об'єктом кримінального правопорушення вказаної статті, а саме по даному факту, є неправомірна вигода (хабар) в сумі 100 доларів США, які ОСОБА_4 пропонував співробітникам поліції і які є безпосереднім предметом кримінального правопорушення у вказаній справі.
Проте, як випливає із матеріалів кримінального провадження, слідчий просить накласти арешт на автомобіль ОСОБА_4 , оскільки останній рухався на ньому в стані алкогольного сп'янніння, його було зупинено працівниками поліції і під час перевірки він, щоб уникнути відповідальності за ст.130 КУпАП, запропонував їм неправомірну вигоду у розмірі 100 доларів США.
При цьому, матеріали даного кримінального провадження не містять відомостей з приводу того, яке саме значення має до даного провадження вказаний транспортний засіб, на який слідчий просить накласти арешт.
Клопотання взагалі не містить зазначення підстави, мети та відповідного обґрунтування для накладення арешту на автомобіль «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , лише цитування змісту ст. 170, що не є необхідним, виходячи зі змісту ч.2 ст.171 КПК України.
Необхідним є обґрунтування конкретної підстави та мети цього арешту, яке завдання має бути виконане арештом, відповідно до ст.132 КПК України, який є заходом забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя, приходить до висновку, що в задоволенні арешту на вказаний транспортний засіб слід відмовити, оскільки слідчий у клопотанні не навів правових підстав для накладення такого.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173 КПК України,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 11 липня 2022 року о 16.30 год.
Слідчий суддяОСОБА_1