Справа № 463/4798/22
Провадження № 1-кп/463/474/22
12 липня 2022 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12022141360000750 від 07.06.2022 року про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судженого, останній раз вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 06.10.2016 року за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 06 червня 2022 року близько 22 год. 30 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, під час запровадження воєнного стану по всій території України, з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, шляхом вибиття рами дверей, проник у складське приміщення готелю «Злата», за адресою: м.Львів, вул.Опришківська,5, що перебуває у строковому платному користуванні ТзОВ «Гарденс» (орендаря), та в якому знаходилось майно товариства, вважаючи, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, таємно викрав з приміщення ноутбук сірого кольору марки «HP» аmd e2-1800/4gb/500 gb/amd radeon hd 7340/S/N:5cb2392rq2, вартістю 4000,0 гривень та шуруповерт марки «Expert TOOLS» S/N: CD528-12/2S, вартістю 1135,0 гривень, а також зв'язку ключів, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить. В подальшому, ОСОБА_5 07.06.2022 року близько 07 год. 00 хв. з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення через балконні двері та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ТзОВ «Гарденс» матеріальну шкоду на загальну суму 5135,0 гривень.
Таким чином, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, дав покази, які в повній мірі відповідають обставинам, викладених в обвинувальному акті. Зазначив, що 06.06.2022 року близько 22 год. 30 хв. знаходячись по вул.Опришківська в м.Львові, із застосуванням сили він проник у приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де побачив ноутбук та шуруповерт, які вирішив собі привласнити. Оскільки діяла комендантська година, він залишився у даному приміщенні. В подальшому, 07.06.2022 року близько 07 год. 00 хв. він з викраденим майном залишив приміщення готелю. Викрадені ноутбук та шуруповерт він здав в ломбард, а отримані грошові кошти витратив на власні потреби. Чому вчинив кримінальне правопорушення пояснити не може. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо не карати.
Представник потерпілого ТзОВ «Гарденс» ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, подавши при цьому заяву про розгляд справи без її участі.
Учасники процесу не заперечили щодо розгляду справи у відсутності представника потерпілого.
У зв'язку з наведеним та з врахуванням думки учасників процесу, розгляд справи проведено без участі представника потерпілого.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження, які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин пред'явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також обвинуваченому у присутності захисника роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений підтвердив позицію щодо обмеження обсягу дослідження доказів судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України, добровільність його позиції та розуміння правових наслідків обмеження обсягу дослідження доказів судом.
Оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, з проникненням у приміщення, в умовах воєнного стану, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, раніше суджений за вчинення майнових злочинів, на диспансерному обліку з приводу наркологічного та психоневрологічного захворювання не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, шкода потерпілому не відшкодована.
Крім того, суд враховує те, що у Франківському районному суді м.Львова перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12021142370000449 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України, а також Львівським районним управлінням поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022141380000535 від 04.06.2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи позицію сторони обвинувачення, позицію представника потерпілого, яка викладена у її письмовій заяві від 12.07.2022 року, відношення обвинуваченого до вчиненого, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе у виді реального покарання, а тому, йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України, оскільки таке покарання відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України є достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень, а також соціальної реабілітації.
Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання, тобто на підставі ст.69 КК України, чи застосування ст.75 КК України, враховуючи зазначені вище конкретні обставини в їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить. Так описані вище дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, позиція представника потерпілого дають лише підстави для призначення покарання у мінімальних його межах, передбачених санкцією відповідної статті, у виді позбавлення волі, а не застосування ст.69 КК України, з урахуванням наявності в обвинуваченого судимості за злочини проти власності, що не зняті і не погашені та після реального відбуття покарання за останнім вироком у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, останній не зробив належних висновків і знову вчинив тяжкий злочин.
Застосування інституту умовного звільнення (ст.75 КК України) до призначеного обвинуваченому покарання не сприятиме меті покарання та не буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Конкретні обставини справи свідчать, що досягнення мети покарання, яка полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його до кримінально-виконавчої установи закритого типу, неможливе без його реального відбування. Отже суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.
Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, вибір заходу примусу та порядок його узгоджується із позицією сторони обвинувачення, висловленої у судових дебатах.
Речові докази у кримінальному проваджені вирішити, відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На момент ухвалення вироку обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який слід залишити без змін, зважаючи на вид покарання, яке призначається судом, відсутність клопотань з боку сторін провадження та з огляду на вимоги ст.377 КПК України, суд не вбачає виняткових обставин для звільнення останнього з-під варти до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст.368, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді - 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу проголошення ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20.06.2022 року, тобто з 20.06.2022 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
Речові докази по справі: DVD-R диск з відеозаписами камер спостереження готелю «Злата», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Опришківська,5, - залишити при матеріалах справи.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1