233 № 233/5008/21
05 липня 2022 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області клопотання про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021052380000532 від 26 серпня 2021 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Овер'янівка Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтовуючи, це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані матеріали, оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, суд приходить таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 липня 2022 року.
На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_5 не завершено, перебуває на стадії судового розгляду, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 08 липня 2022 року.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки він може, на думку прокурора, переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 08 липня 2022 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 , дійшов висновку про доцільність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам , та беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 може:
- переховуватись від суду, з огляду на суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, та наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та зважаючи на те, що м. Костянтинівка знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово неконтрольованої окупованої території України. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитись від слідства;
- незаконно впливати на свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 з якими ОСОБА_5 знайомий особисто та може змусити їх змінити свідчення на свою користь;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що ОСОБА_5 раніше судимий за умисний тяжкий злочин, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, що свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став.
При продовженні дії запобіжного заходу судом враховано також особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_5 є працездатним, не працює, неодружений, неповнолітній дітей на утриманні не має, на обліках у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання негативно, раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення проти власності, обвинувачується у вчиненні замаху на особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , що на даний час виключає можливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, із застосуванням насильства, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-199, 331 КПК України, -
Клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Овер'янівка Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 02 вересня 2022 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_5 тримати під вартою в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» (21001, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Брацлавська, будинок 2) (по закінченню воєнного стану - у ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)»).
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя