Ширяївський районний суд Одеської області
12.07.2022 Справа №: 518/1512/21 Провадження № 2/518/129/2022
ЗАОЧНЕ Рішення
ІмЕНЕм УкрАїни
12 липня 2022 року
Ширяївський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді Тарасенка М.С.,
секретаря судового засідання Шевчук Г.С.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.11.2019 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CL-237590 на підставі якого був наданий кредит у розмірі 27000,00 грн. строком до 12.10.2024 року на поточні потреби зі сплатою 65% річних.
В анкеті-заяві № CL-237590, зазначено, що шляхом підписання цієї анкети-заяви позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого ним кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди другого із подружжя. Судова практика дозволяє залучати у спорах, в яких позичальником виступає фізична особа, яка на момент укладення кредитного договору перебувала у шлюбі - солідарним відповідачем іншого подружжя, навіть у випадку відсутності окремого договору поруки тому, у даному спорі солідарним відповідачем залучено іншого з подружжя чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Банк свої зобов'язання за договором виконав повністю, а позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 16.09.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 49431,33 грн. Позивач направив досудову вимогу відповідачам однак ті не сплатили заборгованість в добровільному порядку в зв'язку з чим він звернувся до суду та просить задовольнити позов.
Представник позивача надав заяву в якій підтримав позовні вимоги, просить суд задовольнити їх в повному обсязі, справу просить розглянути в спрощеному провадженні, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 13.11.2019 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CL-237590 на підставі якого останній був наданий кредит у розмірі 27000,00 грн. терміном до 12.10.2024 року зі сплатою 65% річних.
В зв'язку з неналежним виконанням умов договору ОСОБА_1 , станом на 16.09.2021року утворилась заборгованість у розмірі 49431,33 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 26835,45 грн. та за відсотками 22595,88 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
ОСОБА_1 в анкеті-заяві №CL-237590 від 13.11.2019 року вказала, що вона проживає з чоловіком ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 6.9. Кредитного договору банк у праві вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
14.07.2021 року представник АТ «Кредобанк» звернувся із досудовими вимогами про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором до ОСОБА_1 та 26.07.2021 року до другого з подружжя ОСОБА_2 , однак, жодної дії щодо погашення заборгованості відповідачем здійснено не було.
Так, належність майна до об'єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об'єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім'ї, а не власні, не пов'язані із сім'єю інтереси одного з подружжя.
Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність. При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов'язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім'ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов'язаннями солідарно усім своїм майном.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 14-712цс19 та підтверджений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 14-127цс20.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в частині стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 13.11.2019 року у розмірі 49431,33 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ч.1 ст.141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно платіжного доручення №61417609 від 23.10.2021 року позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
П.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача АТ «Кредобанк», адвокат Павленко С.В., надав до суду лише витяг з договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року, у якому не вказано про винагороду АО «БІЗНЕС І ПРАВО», яку «Кредобанк» мав сплатити, та будь-яких інших доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу необгрунтовані та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 274, 279, 263 - 266 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78) заборгованість за кредитним договором №CL-237590 від 13.11.2019 року у розмірі 49431,33 грн.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (ЄДРПОУ 09807862) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Відмовити Акціонерному товариству «Кредобанк» в задоволені позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 4943,15 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. Тарасенко