Постанова від 08.07.2022 по справі 523/6555/22

Справа № 523/6555/22

Номер провадження 3/523/4636/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2022 року

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю: секретаря судового засідання Гаргана С.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Чіканчі О.І., розглянувши об'єднані матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді від 04.07.2022 року, матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, об'єднані в порядку ст.36 цього ж Кодексу в одне провадження.

Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 03.06.2022 року о 01:45 годині, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Форд», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №57 по вул.Агрономічній в м.Одесі, будучи у стані алкогольного сп'яніння, згідно висновку КНП «ООМЦПЗ» №000423.

Разом з цим, того ж дня - 03.06.2022 року о 03:36 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Форд», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №172 по вул.Агрономічній в м.Одесі, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння рук), - від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав та пояснив, що при наведених в протоколах про адміністративні правопорушення обставинах, приблизно о 01:45 годині 03.06.2022 годині керував автомобілем марки «Форд», номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Агрономічній в м.Одесі. В цей час його зупинили працівники поліції та в ході перевірки документів повідомили, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння і запропонували пройти огляд з використанням приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 відмовився. Приїхавши до лікарні для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, у ОСОБА_1 піднявся тиск та за переконання останнього, наявність у нього відповідних захворювань (гіпертонії, хвороби нирок), вплинули на позитивний результат висновку КНП «ООМЦПЗ» ООР. Також повідомив суду, що за добу до цього вживав алкогольні напої.

Незважаючи на невизнання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 своєї вини, суддя вважає, що винність вказаної особи за подіями, що мали місце о 01:45 годині 03.06.2022 року, об'єктивно підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №219740 від 03.06.2022 року, в якому викладені обставини скоєння ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, під час складення якого будь-яких зауважень чи заперечень на дії працівників поліції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не висловлював (а.с. - б.н.);

- висновком КНП «ООПЦПЗ» ООР від 03.06.2022 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за яким ОСОБА_1 о 02:10 годині того ж дня перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. - б.н.).

Втім, суддею критично сприймаються доводи ОСОБА_1 щодо наявності відповідних свідків, які за версією захисту, можуть підтвердити його перебування у тверезому стані, а також щодо застосування працівниками поліції фізичних заходів впливу на вказану особу, оскільки матеріали об'єднаної справи не містять доказів на підтвердження зазначених версій сторони захисту та даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції з приводу складення відносно нього розглядуваних протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Разом із тим, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За п.2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст.130 вказаного Кодексу, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, суддею критично оцінюється позиція ОСОБА_1 з невизнання своєї вини, як обраний ним спосіб уникнення відповідальності за скоєне, оскільки винність останнього у вчиненні інкримінованого йому діяння за протоколом серії ААД №219740 та порушенні п.2.9.а «Правил дорожнього руху», повністю доказана і підтверджується дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, під час оформлення яких будь-яких зауважень чи заперечень на дії працівників поліції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не висловлював, а його доводи щодо перебування у тверезому стані, - уявляються непереконливими та об'єктивно спростовуються доданим до означеного протоколу висновком КНП «ООМПЦЗ» ООР та поясненнями останнього в суді, який підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв напередодні керування транспортним засобом.

За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані використовувати практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

В силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставини правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 за протоколом серії ААД №219740 та його особу, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 цього Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виховання особи та запобігання вчинення ним нових правопорушень, до зазначеної особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Вирішуючи ж питання щодо доведеності провини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за протоколом серії ААД №221390, суддя виходить з наступного.

Так, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч.2 ст.251 цього Кодексу).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З матеріалів розглядуваного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №221390 вбачається, що на доведення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками УПП в Одеській області до означеного протоколу мали бути додані відповідні матеріали фіксації бодікамери.

Однак, суддею встановлено, що матеріали розглядуваного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №221390, оформлені всупереч ч.2 ст.266 КУпАП, оскільки взагалі не містять об'єктивних доказів винності ОСОБА_1 в інкримінованому йому діянні, зокрема, до вказаного протоколу не додано матеріалів відеозапису або пояснення свідків, що у свою чергу свідчить про недотримання працівниками УПП означених положень цього Кодексу та не може бути підставою для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності.

Слід також зауважити на тому, що 27.06.2022 року судом направлено запит до Управління патрульної поліції в Одеській області щодо необхідності надання вказаним Управлінням до суду відповідних матеріалів відеозапису, які станом на час розгляду суддею матеріалів об'єднаної справи не надійшли.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який гарантує, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Таким чином, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а вимагання від особи надання доказів на свій захист і спростування такого протоколу, є неприпустимим в контексті принципу презумпції невинуватості.

З огляду на наведені обставини та у взаємозв'язку із принципом презумпції невинуватості, суддя доходить беззаперечного висновку про недоведеність допустимими і належними доказами провини ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №221390.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу або події адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №221390, провадження в об'єднаній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.1, 8-9, 23, 27, 33, 34, 40-1, 130, 247, 256, 266, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом серії ААД №219740, адміністративне стягнення за вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, зі стягненням судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі гривень 496,20 гривень.

Провадження про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за протоколом серії ААД №221390, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Строк позбавлення ОСОБА_1 спеціального права на керування транспортними засобами обчислювати з дня ухвалення постанови, а саме з 08.07.2022 року.

Копію постановити направити для виконання ОСОБА_1 та до УПП в Одеській області ДПП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: В.В.Шурупов

Попередній документ
105184518
Наступний документ
105184520
Інформація про рішення:
№ рішення: 105184519
№ справи: 523/6555/22
Дата рішення: 08.07.2022
Дата публікації: 13.07.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції