Іменем України
12 липня 2022 року
м. Одеса
Справа № 521/1665/22
Провадження № 2/521/2378/22
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Федорової А.В.,
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
Представник - Бовгиря Олександр Петрович
Відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , за яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №94349783000 від 20 лютого 2018 року, який був укладений між ПАТ «УкрСиббанк», який відступив свої права Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", а потім ТОВ «Вердикт Капітал» та ОСОБА_1 , у розмірі 35332,99 гривень, витрати на сплату судового збору у розмірі 2481,0 гривень та витрати понесені на правову допомогу у розмірі 9000,0 гривень.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позовних вимогах наполягав у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив, відзиву на позов не надавав. Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.
Розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.
Судом встановлено, що 20 лютого 2018 року між позичальником, яким є: ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» був укладений Договір № 94349783000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 34499,0 грн. на строк до 20 лютого 2020 року включно.
За умовами Кредитного договору, Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути Кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору (п. 2.1. Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.9. Кредитного договору процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних.
Пунктом 3.10. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений Договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 7,00 % річних, що діє для строкової суми основної заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується для всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення простроченої, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 34499,0 грн.
07 жовтня 2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" був укладений Договір факторингу № 149 відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 94349783000 про надання споживчого кредиту с можливістю відкриття карткового рахунку від 20 лютого 2018 року, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .
08 жовтня 2019 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 08-10/19 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 94349783000 про надання споживчого кредиту с можливістю відкриття карткового рахунку від 20 лютого 2018 року, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" втратив такі права.
За період користування кредитними коштами, Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість Позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з Позичальника станом на 28 грудня 2021 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 31523,45 грн., з яких: - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 18584,25 грн.; - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 339,5 грн.; - заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн.; - заборгованість з комісії - 12599,70 грн.; - заборгованість з пені - 0,00 грн.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.
Станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі Договору № 94349783000 про надання споживчого кредиту с можливістю відкриття карткового рахунку від 20 лютого 2018 року.
Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття й виконання виконавчого провадження.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.
З огляду на те, що Позичальником прострочено грошове зобов'язання по поверненню Кредитних коштів отриманих на підставі Договору № 94349783000 про надання споживчого кредиту с можливістю відкриття карткового рахунку від 20 лютого 2018 року, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
Стаття 625 ЦК України входить до розділу І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).
Унаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання кредитор дістає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних втрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 28 грудня 2021 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35332,99 грн., з яких: - нараховані 3% річних - 1034,10 грн.; - втрати від інфляції - 2775,44 грн.; - заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 18584,25 грн.; - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 339,5 грн.; - заборгованість за нарахованими відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн.; - заборгованість з комісії - 13599,70 грн.; заборгованість з пені - 0,00 грн.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., який набув чинності - 15.12.2017 р. передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді.
За ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, надаємо суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку; 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт - акти наданих послуг.
З врахуванням вищенаведеного, попередня сума судових витрат, які поніс позивач (ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає: 2481,0 грн., яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується залученим у формі додатку до позовної заяви оригіналом платіжного доручення та 9000,00 грн. - витрат на правничу допомогу.
Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 16, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 598, 599, 610-612, 615, 625, 1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 141, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280 - 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження за адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрівський Узвіз, буд. 5-Б, (код ЄДРПОУ 36799749) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 94349783000 від 20 лютого 2018 року у розмірі: 35332,99 гривень (тридцять п'ять тисяч триста тридцять дві грн. 99 коп.); понесені витрати на сплату судового збору у розмірі: 2481,0 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.); понесені витрати на правову допомогу у розмірі: 9000,00 гривень (дев'ять тисяч грн. 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі складено 12 липня 2022 року.
Головуючий В. К. Гуревський