Справа № 947/4201/22
Провадження № 2/947/1691/22
07.07.2022 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.,
за участю секретаря - Ратовської А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Сторони перебувають у шлюбі з 06 грудня 2017 року, шлюб зареєстрований Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2955.
Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач у позовній заяві просить суд шлюб розірвати посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з відсутністю спільних інтересів, різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, втратою почуття любові та поваги один до одного.
Також позивач зазначає, що з липня 2021 року спільного господарства вони з відповідачем не ведуть, шлюбні відносини фактично припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.
Крім того, позивач просить суд стягувати з відповідача - ОСОБА_2 на її - ОСОБА_1 користь аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500,00грн., але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову й до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що після фактичного припинення шлюбних стосунків відповідач припинив утримувати їх дитину, не допомагає, не забезпечує її матеріально.
Крім того, позивач зазначає, що дитина проживає разом з нею, повністю знаходиться на її утриманні, вона самостійно займається вихованням доньки, її культурним та духовним розвитком, а стан здоров'я та матеріальне становище відповідача відмінне, відповідач здатен сплачувати аліменти у визначеному у позовній заяві розмірі.
У зв'язку з тим, що матеріальної допомоги на утримання доньки відповідач не надає, позивач також просить суд стягнути аліменти.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 09.02.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання 07.07.2022 року позивач не з'явилась, однак 07.07.2022 року надала до канцелярії суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, а також зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи, а також повідомлений за допомогою телефонограми (зареєстрована в журналі телефонограм за №279), у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом у судовому засіданні, позивач - ОСОБА_1 з 06 грудня 2017 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про одруження.
Від даного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька - ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження.
З довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстрі та довідки про реєстрацію місця проживання особи Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради вбачається, що позивач - ОСОБА_1 та малолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, судом встановлено, що на теперішній час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо, а їх малолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні.
Судовим розглядом також вставлено, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених позивачем, у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався, на примирення сторони категорично не згодні, оскільки сторін по справі нічого не об'єднує, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Як вбачається з пояснень позивача зазначеної вільної згоди між сторонами по справі немає.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.
У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу, суд переконався у дійсному волевиявленні сторін по справі.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
У судовому засіданні встановлено, що сім'я розпалася остаточно, і шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить їх інтересам, що мають істотне значення, у зв'язку з чим, вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки, суд зазначає наступне.
При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 180, ч.ч.1-2 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На думку суду позивачем не надано доказів щодо можливості виплати ОСОБА_2 аліментів у визначеному в позовній заяві розмірі 2 500,00грн. щомісячно .
При цьому, суд виходить з того, що положення ст. 182 СК України передбачає, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» установлює у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць на дітей віком дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що вищезазначеними нормами закону передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, з урахуванням відсутності обґрунтованих заперечень відповідача, а також те, що обов'язок по утриманню дитини у батьків є рівним, враховуючи положення ст. 182 СК України, яка передбачає, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає за необхідне позов в цій частині задовольнити частково, а саме: стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 201 (дві тисячі двісті одну) грн. 00 коп., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2022 року й до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При визначенні розміру аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості, враховує можливість відповідача надавати допомогу в зазначеному розмірі, якої буде достатньо для забезпечення належного матеріального утримання доньки, її гармонійного розвитку, а також враховуючи, що обов'язок по утриманню дитини у батьків є рівним.
При цьому, суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України, судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 22.10.2020 року, орган, що видав - 5112)та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 08.11.2012 року Христинівським РС УДМС України в Черкаській області), зареєстрований Київським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2955 від 06 грудня 2017 року.
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 08.11.2012 року Христинівським РС УДМС України в Черкаській області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 22.10.2020 року, орган, що видав - 5112, аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 201 (дві тисячі двісті одна) грн. 00 коп., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2022 року й до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В решті вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 08.11.2012 року Христинівським РС УДМС України в Черкаській області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 22.10.2020 року, орган, що видав - 5112, судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 08.11.2012 року Христинівським РС УДМС України в Черкаській області, на користь держави судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Петренко В. С.